Початок Шляху

Початок Шляху: 248 коментарів

• Літаючий Броколі :

  15 Вересня, 2023 о 14:40

  For Indigo. You are not an optimist )))

  0

  Увійдіть, щоб відповісти
  • Індіго :

    15 Вересня, 2023 о 15:28

    Yup, I am not indeed. А ще я прискіплива зануда:)))

    1

    Увійдіть, щоб відповісти
• Літаючий Броколі :

  15 Вересня, 2023 о 10:49

  Для Olexandra M. Вибачте, пишу тут, бо після Вашого коментаря не було функції «Відповісти».
  Так, Ви цілком праві, фокальний персонаж може бути і головним героєм і наратором, це логічне. Але, наскільки я правильно зрозумів суть питання, воно стосувалось того, чи завжди тотожні між собою «фокальний персонаж» та «наратор»?

  1

  Увійдіть, щоб відповісти
  • Olexandr M. :

    15 Вересня, 2023 о 11:42

    Не завжди, але часто. Вирішив я заморочитися слідом за британцями і знайти твір, де фокальний персонаж, нарративщик і головний герой – це різні особи. І, здається, знайшов: Стівен Кінг “Метод дихання”. Фокальний персонаж там – літній чоловічок, який вступає в клуб, де розповідають історії. Нарративщик – член клубу, який розповідає фокальному історію, котру почув від когось іншого. Головна героїня – вагітна мати з його історії. Тобто, фокальний персонаж тут стоїть над нарративщиком.
    А потім я згадав історію, де фокальний персонаж, нарративщик і головний герой – це одна особа: “Квіти для Елджернона”.
    Британці шарять.

    3

    Увійдіть, щоб відповісти
    • Літаючий Броколі :

      15 Вересня, 2023 о 13:10

      Супер! Після Вашої вельми мотивованої відповіді, вважаю, що з питанням, хто такий «фокальний персонаж», ми розібралися остаточно. Це не завжди наратор, хоча часто співпадає.
      Залишилось тепер розібратись із питанням «стрибки фокального персонажу», чи це добре, чи недобре? І що взагалі під цим терміном розумів автор коментаря? Можливо він мав на увазі саме «стрибки наратора»?
      У «стрибках фокального персонажу», у розумінні з боку англомовних літературознавців, мені здається, що нічого страшного нема. Це було б навіть досить цікавим поворотом сюжету. Наприклад, першу частину твору ми переживаємо та співчуваємо одному персонажу, який нам здається добрим, а другу – іншому персонажу, який був нібито поганим, але все виявилося навпаки. Тобто «фокальний персонаж» змінився або «стрибнув». Для детективів та трилерів саме те, хоча у мелодрамі таке теж, здається, можливе.
      А чи погано, коли “стрибає наратор”? І що мав на увазі сам автор коментаря?

      0

      Увійдіть, щоб відповісти
• Iva :

  15 Вересня, 2023 о 10:32

  Щодо точок зору, ось теорія:
  Є три типи точок зору: перша (від імені “я”), друга (від імені “ми”), третя (сторонній оповідач).
  Третя особа може бути всезнаюча і обмежена. А по зануренню в голови героїв ще можна поділити на такі 4 типи:
  всезнаюча об’єктивна
  всезнаюча глибока
  обмежено об’єктивна
  обмежено глибока
  Детальніше із прикладами конкретних творів є тут
  https://youtu.be/taqbsvkZcEc?si=oQ-IpT01JQ_gSx9Z
  (але хз чи дадуть опублікувати посилання)

  1

  Увійдіть, щоб відповісти
• Gala Gradiva :

  15 Вересня, 2023 о 1:25

  Підсумовуючи срач, який не вийшов, фокал – це точка зору, а фокальний персонаж – це той, на кого направлена ця точка зору. Правильно? Бо мене аж плющить, що я і досі не розібралась у цьому.

  1

  Увійдіть, щоб відповісти
  • Літаючий Броколі :

    15 Вересня, 2023 о 8:20

    Шановна Gala Gradiva, Ви задали дуже цікаве питання! Я не фахівець з теорії літератури, і навіть не початківець, тож можу помилятись. Але просидівши цілий день у Інтернеті, що було дуже цікаво і корисне, побачив наступне:
    Дійсно англомовний та російськомовний погляд на це питання відрізняється.
    Згідно з російськомовною точкою зору, «фокальний герой» – це той герой, чиїми очами ми все бачимо. Ця теорія ґрунтується на теорії «фокалізації», яку вигадав Жерар Женетт. Згідно його теорії є три типа фокалізації: нульова, внутрішня та зовнішня. З цього російськомовні теоретики зробити висновок, що, відповідно, є і три види оповідачів: автор-бог; «фокальний персонаж» – т.т. чиїми очами ми все бачимо; та ще зовнішній наратив, щось наприклад камери оператора-документаліста.
    На англомовних сайтах “focal character” розглядається як: «людина, на якій фокусується вся увага, центр уваги, чиї реакції домінують». Тобто акцент робиться не на очі, а на душу.
    Можливо, що це взагалі два різні питання, а не точки зору, оскільки “focal character” може бути не тим «фокальним героєм», який ми обговорюємо. Щоб це виключити, треба спочатку уніфікувати нашу термінологію.
    Тож, я прийшов до висновку, що найкращою відповіддю на Ваше питання була би відповідь того коментатора, який ввів у обіг термін «стрибки фокального героя». Цікаво було би його послухати!
    Можливо, він взагалі мав на думці щось інше, ніж те, про що ми тут дискутуємо. От тоді і був би срач)))

    1

    Увійдіть, щоб відповісти
    • Olexandr M. :

      15 Вересня, 2023 о 9:23

      Англомовна і україномовна версії говорять про одне і те ж, тільки по-різному, звідси й плутанина. Ватсон – це фокальний персонаж, бо ми бачимо саме його очима і саме в його душу зазираємо. Холмс – головний герой, але його емоцій і думок ми не бачимо, якщо їх не бачить Ватсон – центр і фокал оповіді. Ну, ніби все просто.

      0

      Увійдіть, щоб відповісти
      • Літаючий Броколі :

        15 Вересня, 2023 о 9:48

        Тому ми і не москалі)))
        Але в англомовній версії, здається, все-таки щось інше. Можу помилятись з перекладом, тому цитую далі в оригіналі:
        In any narrative, the focal character is the character on whom the audience is meant to place the majority of their interest and attention. They are almost always also the protagonist of the story; however, in cases where the “focal character” and “protagonist” are separate, the focal character’s emotions and ambitions are not meant to be empathized with by the audience to as high an extent as the protagonist (this is the main difference between the two character terms). The focal character is mostly created to simply be the “excitement” of the story, though not necessarily the main character about whom the audience is emotionally concerned. The focal character is, more than anyone else, “the person on whom the spotlight focuses; the center of attention; the man whose reactions dominate the screen.”

        For example, in Gaston Leroux’s The Phantom of the Opera, the protagonist is Christine Daaé (the audience is concerned mostly with her emotions, aims, and well-being), while the focal character is the “Phantom” (the audience is concerned mostly with the allure of his actions and reactions—though to some degree, later on, his emotions as well). In another example, in “The Fall of the House of Usher” by Edgar Allan Poe, the protagonist of the story is unnamed and does not have a great effect on the story, though he is present. He does not show much emotion throughout the story, and the reader is not as interested in him. The focal character of the story is Roderick Usher, whom the reader cares for more greatly and follows his condition and emotions more.

        0

        Увійдіть, щоб відповісти
      • Літаючий Броколі :

        15 Вересня, 2023 о 9:56

        Того, хто розповідає історію, англосакси називають наратором, а не фокальним героєм.
        The specific domain of literary theory which deals with focalisation is narratology, which concerns not only distinctions between subjective and objective focalisations but various gradations between them, such as free indirect speech or quasi-direct discourse. Narratologists tend to have a difficult time agreeing on the exact definitions of categories in their field; hence its dynamic nature.

        0

        Увійдіть, щоб відповісти
        • Olexandr M. :

          15 Вересня, 2023 о 10:41

          Якщо нарратор не був очевидцем подій, тоді він, звісно, не може бути фокальним. А якщо був? Думаю, персонаж може поєднувати в собі ролі нарратора, фокального і головного.

          0
    • Індіго :

      15 Вересня, 2023 о 12:36

      То був не мій коментар, я творів з конкурсу не читала, але цілком могла б таке написати, бо «стрибки фокального героя» зазвичай помічаю й говорю про це автору. Для мене таке добре сприймається лише в Дюні, бо я фанат, читала це тоді, коли про термін фокал іще не чула, та й у Герберта це виглядає як стиль, а не баг.

      На мою думку краще користуватися правилом: показувати один розділ очима одного героя й змінювати фокал уже в наступному, або якщо це нова сцена, яку відокремили зірочками.

      «Стрибки фокального героя» – це коли ми бачимо сцену очима й думками одного персонажа, а через пару рядків іншого. Приклад буде з Дюни.

      Paul studied the open desert, questing in his prescient memory, probing the mysterious allusions to thumpers and maker hooks in the Fremkit manual that had come with their escape pack. He found it odd that all he sensed was pervasive terror at thought of the worms. He knew as though it lay just at the edge of his awareness that the worms were to be respected and not feared … if … if….
      He shook his head.

      Зараз ми бачили очами Пола. Та через кілька рядків йдуть уже думки Джессіки, ще й пряма мова.

      If only we had suspensors, Jessica thought. It’d be such a simple matter to jump down there. But perhaps suspensors are another thing to avoid in the open desert. Maybe they attract the worms the way a shield does.

      Якось так.

      1

      Увійдіть, щоб відповісти
      • Літаючий Броколі :

        15 Вересня, 2023 о 13:17

        Тобто в таких «стрибках» в цілому Ви нічого поганого не бачите? Все залежить лише від майстерності автора. Тоді можливо правильно говорити не про те, що щось стрибає, а про те, що це стрибає не дуже граціозно? Так було б коректніше, та і автору було би простіше виправити недолік.

        1

        Увійдіть, щоб відповісти
        • Індіго :

          15 Вересня, 2023 о 13:53

          Не бачу поганого лише в Дюні, й ніде більше не зустрічала. Можливо Дюна це виключення.
          В новачків це зазвичай виглядає, як помилка й плутанина, яку краще уникати. Це також стосується різких стрибків часу – теперішній, минулий. Теж може бути негарно.
          Тут таке – якщо знаєш, що робиш – можливо. Але якщо ще не знаєш, то краще не експериментувати.

          1
        • Індіго :

          15 Вересня, 2023 о 14:15

          Так, Дюна це майже unique or rare. Воно third-person omniscient.

          An omniscient narrator is one who can occupy multiple characters’ points-of-view, giving the reader access to anyone’s thoughts, feelings, and actions at any time. In Dune, the narrator slips between multiple characters’ POV on the fly. For example, in chapter 15, we start in Kynes’s POV and get his thoughts:

          I will have Stilgar send Idaho’s head to this Duke, Kynes told himself. (15.15)

          Then the narrator moves on to give us Duke Leto’s actions from his POV:

          As he approached the solitary figure near the ornithopter, Leto had studied [Kynes]: tall, thin, dressed for the desert in loose robe, stillsuit, and low boots. (15.18)

          Clearly, Kynes isn’t studying himself, so we know a switch has occurred. Finally, we jump over to Paul’s POV:

          Paul nodded, impressed by [Kynes’s] air of strength. (15.25).

          За ці десять абзаців ми потрапили до голів трьох героїв. Але в звичайній розповіді від третьої особи, уся сцена мала б розігруватися з Point Of View одного персонажа.
          Не думаю, що тут на конкурсі хтось використовував third-person omniscient. Тому воно швидше помилка, а не фіча.

          Writers, pay attention to the point of view (POV) of Dune as you are reading it. You will notice it is written in third person omniscient POV; the novel is a masterclass in how to successfully write it. Omniscient POV is unusual nowadays – if writers use third person, they tend to make it third person limited.

          1
        • ЛІТавиця :

          15 Вересня, 2023 о 15:19

          Наразі цей варіянт здебільшого в казках використовується.

          1
      • Ira :

        15 Вересня, 2023 о 22:26

        Індіго, так ось що мені заважало читати ‘Дюну’
        Мені дуже подобається сюжет ідея, але самі тексти мені завжди муляли.

        0

        Увійдіть, щоб відповісти
• Gala Gradiva :

  14 Вересня, 2023 о 20:42

  Друзі, поки всі доголосують, пропоную влаштувати міні-срач.

  От часто бачу коментарі, мовляв, “у вас фокал скаче”. Хто такий фокальний персонаж? 😉

  2

  Увійдіть, щоб відповісти
  • Gala Gradiva :

    14 Вересня, 2023 о 20:50

    А може, це вийде і не срач, а класна дискусія з посиланнями на джерела.

    0

    Увійдіть, щоб відповісти
  • Olexandr M. :

    14 Вересня, 2023 о 21:33

    Якщо спитати в Гугла, то він видає чимало визначень ФП: це персонаж, очима якого ми бачимо сюжет; -персонаж, до якого у читача іде найбільша емоційна прив’язка; -центральний персонаж…
    Легше зрозуміти це на прикладах: у повісті “Ріта Гейворт або Втеча з Шоушенка” головним героєм є Енді Дюфрейн, а фокальним персонажем – Ред, бо саме він розповідає нам цю історію. Проте фокальний персонаж може бути одночасно і головним (“Пригоди Гекльберрі Фінна”).
    А от що таке “фокал скаче”, тут я вже чухаю голову. Мабуть, історія час від часу міняє головного оповідача або щось таке. Треба заглянути в ті уривки, подивитися.

    2

    Увійдіть, щоб відповісти
    • Птиця Сірін :

      14 Вересня, 2023 о 21:52

      “Фокал скаче” буває двох видів )))
      Перший – коли ваш фокал бачить те, що не може. Приміром, оповідач од першої особи каже “я почервонів” – а дзеркала немає, він це не може бачити.
      Другий – коли автор умовно “сидів у голові” одного персонажа, аж раптом озвучує думки чи показує події очима іншого. Це не стосується випадків “авторського всезнайства”, коли автор послідовно переказує думки всіх персонажів, які взаємодіють. Тобто фокальний персонаж (або науковою мовою “точка бачення”) може бути, а може й не бути, тоді його роль виконує автор

      0

      Увійдіть, щоб відповісти
      • Setanta :

        14 Вересня, 2023 о 23:39

        взагалі-то люди можуть відчути, що вони почервоніли, і без дзеркала :))))

        0

        Увійдіть, щоб відповісти
      • Gala Gradiva :

        15 Вересня, 2023 о 0:04

        От я чого й почала цю тему. Я вперше на визначення в рунеті натрапила (і воно до нас, підозрюю, прийшло саме звідти), і там “фокальний персонаж” – суто в контексті poіnt of view розглядається. Тобто, фокальний персонаж – це “оповідач”, той, чиїми очима ми дивимось на історію. Мені з цим норм було, бо я теорію не люблю. Але потім я полізла трохи глибше – і знайшла таке, наприклад: “The focal character is also not necessarily the same thing as the viewpoint character, through whose perspective the story is seen. In Sir Arthur Conan Doyle’s works of Sherlock Holmes, Watson is the viewpoint character, but the story revolves around Holmes, making him the focal character”.
        Тобто, скаче тоді точка зору, а не фокал, виходить.

        0

        Увійдіть, щоб відповісти
        • Птиця Сірін :

          15 Вересня, 2023 о 0:19

          “Фокал” – це “побутовий” переклад літературознавчого терміну “точка бачення”

          1
    • Gala Gradiva :

      15 Вересня, 2023 о 0:19

      А, всьо, дискусія відмінилась. Це я намагаюсь розібратись, як коректніше казати, що скаче – фокал чи точка зору.

      0

      Увійдіть, щоб відповісти
  • Лука :

    14 Вересня, 2023 о 21:42

    На сайті є стаття, яка допоможе трохи розібратися, що таке фокальний персонаж і точка зору оповіді. Пошукайте 2 — Ясність думки і жодного шахрайства. Та й Google на допомогу завжди може прийти. А якщо банально про те все: не треба скакати в одній сцені з голови одного персонажа в голову іншого. Та й у малій формі, взагалі, бажано вести оповідь від одного персонажа. Так у читача більше шансів вжитися в його шкіру та повноцінно йому співпереживати. Звичайно тут можна поговорити про різні види оповідача й т.д. Але краще почати з простого й спробувати написати текст з позиції одного персонажа, тобто тут описуєте знання, емоції, думки, дії й т.д. саме від одного героя. Інших персонажів, світ описуєте, як ваш головний герой їх бачить, розуміє тощо.
    А, взагалі, щоб не плутати призмою свого сприйняття й можливо не повних знань, можу порадити подивитися відео того Влада Сторітелера, де точно є щось на цю тему.

    1

    Увійдіть, щоб відповісти
    • Gala Gradiva :

      15 Вересня, 2023 о 0:12

      Я утрохи вище написала вже детально, що саме мене непоїть у визначенні “фокального персонажа”. От, дивіться. Наприклад сцена. Є палач. І є, значить, в’язень, якого палач має стратити. Оповідач – палач (від першого чи від третього обмеженого – не важливо, важливо, що ми дивимось на світ його очима). А він в свою чергу дивиться на того, кого має стратити. Розглядає всіляко, намагається вгадати, що той відчуває і т. д. Отже, точка зору в нас палача, а фокальний персонаж – в’язень. Чи не так?

      0

      Увійдіть, щоб відповісти
      • Olexandr M. :

        15 Вересня, 2023 о 4:10

        Ні, фокальний тут саме кат.

        0

        Увійдіть, щоб відповісти
        • Olexandr M. :

          15 Вересня, 2023 о 5:35

          Хіба що кат ніяк не означує себе як окремого персонажа. Але тоді він нічим не відрізнятиметься від невидимого оповідача. І так фокал може перейти до в’язня.

          0
      • Лука :

        15 Вересня, 2023 о 10:10

        Як зазначив вже Олександр, фокальним персонажем буде все одно кат. Він може припускати звичайно, що відчуває й думає людина, яку він має стратити. Проте, якщо ви різко почнете буквально описувати відчуття від людини, яку мають стратити, то це й буде “перескакування фокального персонажа”. Банальний приклад. Ви розповідаєте історію про те, як купили хліб вчора. І ви ж не кажете, що “і тут продавщиця подумала, що мені одній багато стільки хліба”. Ви скажете “я бачила в очах продавщиці питання: нащо тобі стільки хліба, дитино?”. І таким чином ви розкажете її думки, але фокальний персонаж не зміниться. Бо думки подані саме через ваше припущення.

        1

        Увійдіть, щоб відповісти
  • Olexandr M. :

    14 Вересня, 2023 о 22:14

    А от іще одне питання на засипку: чи знаєте ви хоча б один художній твір, де автор “залазить у голову” більше ніж одному персонажу одночасно (твори аматорів і початківців не беремо).

    0

    Увійдіть, щоб відповісти
    • Індіго :

      14 Вересня, 2023 о 22:53

      «Дюна»

      0

      Увійдіть, щоб відповісти
      • Мавка :

        14 Вересня, 2023 о 23:42

        Пардон, був неправий 🙂 Зазирнувши в текст, мушу визнати, що в “Дюні” це реально є.

        1

        Увійдіть, щоб відповісти
    • Iva :

      14 Вересня, 2023 о 23:11

      Гаррі Поттер

      0

      Увійдіть, щоб відповісти
    • Мавка :

      14 Вересня, 2023 о 23:16

      Одночасно – це як? 🙂
      Перемикання фокалу між персами на протязі твору – це норм практика, але так, щоби зненацька, в межах розділу, абзацу, чи, простихоспаді, речення – такого у метрів не зустрічала. Хоча підозрюю, що в чомусь постмодерністському такий фікус можна було би задіяти як художній прийом 🙂

      1

      Увійдіть, щоб відповісти
      • Род Велич :

        14 Вересня, 2023 о 23:40

        За вікном йшов дощ і рота червоноармійців (с)

        0

        Увійдіть, щоб відповісти
      • Gala Gradiva :

        15 Вересня, 2023 о 0:40

        Я спробую оповідання з різних т.з. написати на якийсь з наступних конкурсів, щоб це можна було читати, не зламавши мозок і не випадаючи з історії. 🙂 Або, може, хтось прийме виклик і напише раніше, ніж в мене руки дійдуть.

        1

        Увійдіть, щоб відповісти
        • Olexandr M. :

          15 Вересня, 2023 о 4:44

          Бажаю вам натхнення )

          0
      • Olexandr M. :

        15 Вересня, 2023 о 4:34

        Так, в мехаж розділу, абзацу чи речення. Схоже, таке часто практикується, коли автор не лізе в голову героям надто глибоко, як в “Гаррі Поттері”. Бо фокал тут в невидимого оповідача. Навіть якщо гол. героїв і сюжетних ліній декілька, і вони зустрілися у якійсь сцені, фокал мусить перемкнутися на когось одного. Інакше читач втратить ефект присутності і, можливо, настрій. “Дюну” не читав, але якщо там це виконано на пристойному рівні, треба буде зазирнути.

        0

        Увійдіть, щоб відповісти
    • Літаючий Броколі :

      15 Вересня, 2023 о 10:29

      На питання Olexandra M. Не можу так відразу привести приклад книги, але є чудовий приклад серед художніх фільмів – «Кримінальне чтиво» Квентіна Тарантіно. Якщо є фільм, то може бути і така сама книга.

      0

      Увійдіть, щоб відповісти
• ЛІТавиця :

  14 Вересня, 2023 о 14:05

  Панове!
  Ми потроху дочичимкували майже до завершення 1 туру (до завершення голосування залишилося зовсім нічого – усього чотири дні). Але я бачу, що є кілька учасників, які ще навіть не розпочали голосування.
  Друзі! якщо у вас виникають проблеми чи запитання, щось десь не можете знайти, відкрити, тощо – не мовчіть! Пишіть в особисті чи на пошту, ми допоможемо. Дуже не хочеться дискваліфікацій через неявку…

  5

  Увійдіть, щоб відповісти
• Літаючий Броколі :

  12 Вересня, 2023 о 20:09

  Добрий вечір, шановні співучасники конкурсу!
  В мене виникло ще одне питання, яке я вважаю важливим для голосування.
  Оскільки не усі тут люди з відповідною літературною освітою та досвідом, а голосувати треба всім без винятку, навіть тим у кого нема світла)), цікаво розібратись з важливістю для оцінки конкурсних робіт таких явищ, як драматична ситуація та основний конфлікт.
  Чому я ставлю таке питання?
  Тому що, читаючи твори та коментарі до них, у деяких коментарях, особливо тих коментаторів, які добре підковані з боку теорії, я прочитав зауваження про відсутність в окремих творах драматичної ситуації та основного конфлікту. Оскільки ці коментарі читають й ті судді, які теоретично не підковані, але також повинні винести свій вердикт, в них може скластись помилкове враження про дефективність такого твору. А початківці завжди рівняються на старших та досвідчених колег. Це інстинктивно.
  Тож,
  1. Щодо драматичної ситуації.
  В Інтернеті є таке визначення: ДС – це положення героя, коли тиск оточуючих обставин сильніше, ніж можливості характеру персонажа. Простіше кажучи, коли людина знаходиться в безвихідному становищі.
  А якщо всі герої твору вважають себе щасливими? Або їх становище не таке вже й безвихідне. Або як бути, якщо вони взагалі не люди?
  В умовах конкурсу ніде не зазначено, що це конкурс драматичних творів. Тож, наскільки відсутність драматичної ситуації псує твір? І наскільки коректні такі зауваження?
  2. Щодо основного конфлікту.
  Знову визначення з Інтернету: ОС – це основний рушій сюжету.
  Тобто, як я це розумію. Якщо є сюжет, то в ньому обов’язково буде ОС. Інакше сюжет був би статичним, тобто не рухався взагалі, такий собі «квадрат Малевича» на 200т. знаків.
  Тож питання. Чи взагалі можливе, щоб ОС був відсутнім у сюжеті? І знову, чи коректно таке зауваження?
  Заздалегідь вдячний за відповідь!

  2

  Увійдіть, щоб відповісти
  • Olexandr M. :

    12 Вересня, 2023 о 20:45

    “Нема світла” в прямому сенсі чи в переносному? )
    …
    ДС і ОС – це, звісно, добре, але я б не вішав на художній витвір стільки ярликів. Є безліч чудових творів, в тому числі і на попередніх конкурсах ЛІТавиці, які обходяться і без драми і без сюжетних конфліктів. У деякому сенсі, писати такі твори навіть важче, ніж традиційні. Сюди можна віднести, наприклад, філософські притчі, абсурдизм, гуморески…
    Тому найкращий спосіб оцінювати – це старе-добре “зайшло-не зайшло”. А свою оцінку точно не варто будувати на чужій думці – краще мати свою.

    1

    Увійдіть, щоб відповісти
    • Птиця Сірін :

      12 Вересня, 2023 о 20:52

      Писати такі твори важче, так. Але ще важче читати )))

      1

      Увійдіть, щоб відповісти
      • Літаючий Броколі :

        12 Вересня, 2023 о 20:54

        Читати взагалі важко, коли є телевізор )))

        0

        Увійдіть, щоб відповісти
        • Olexandr M. :

          12 Вересня, 2023 о 21:04

          А я просто не дивлюся телевізор. Інакше, відчуваю, взагалі б не почав писати художку.

          1
      • Olexandr M. :

        12 Вересня, 2023 о 20:56

        Дивлячись як автор напише.

        1

        Увійдіть, щоб відповісти
    • Літаючий Броколі :

      12 Вересня, 2023 о 20:57

      «Нема світла» – це у кого як склалось. У декого – обидва випадки разом)))
      Про чужу думку Ви дуже класно сказали!

      0

      Увійдіть, щоб відповісти
    • Iva :

      12 Вересня, 2023 о 21:32

      Навіть у тих жанрах, які ви назвали конфлікт є. Виняток – нонфікшн і твори аля есе, де автор просто висловлює свою думку. Якщо ж це історія і в ній є сюжет, то там має бути і конфлікт. Я ще не зустрічала цікавих оповідань із слабким конфліктом. Правда драми і конфлікти бувають зовнішні і внутрішні. Інколи акцент ставиться саме на внутрішні переживання і тоді, сюжет може зводиться до того, що герой сидить на стільці, а в його голові проходять емоційні баталії. І ці твори можуть бути реально дуже цікавими.

      2

      Увійдіть, щоб відповісти
      • Olexandr M. :

        12 Вересня, 2023 о 22:20

        Тобто для вас конфлікт – це будь-які сюжетні події?

        0

        Увійдіть, щоб відповісти
        • Iva :

          12 Вересня, 2023 о 22:26

          Звісно, що ні.
          От є два речення з однаковим сюжетом.
          1. Я мию посуд.
          2. Стискаючи кулаки і мовчки лаючись, доповзаю до умивальника і мию той довбаний посуд.
          Яке з них вам було цікавіше читати?:

          3
        • Si :

          13 Вересня, 2023 о 10:24

          Ще приклад (менш емоційний):
          Я готую вечерю.
          Він розмовляє по телефону.
          Ми їмо.
          Він розмовляє по телефону.
          Я мию посуд.
          Він розмовляє по телефону.
          Я дістаю пістолет:
          – Гей, ти.
          – Не бачиш: я зайнятий.
          Він відвертається і розмовляє по телефону.
          Я розряджаю всю обойму:
          – Ти більше не зайнятий.

          0
        • Птиця Сірін :

          13 Вересня, 2023 о 10:34

          до Si
          Яка мотивація вчинка ГГ?

          0
        • Si :

          13 Вересня, 2023 о 11:25

          Мотивацію легко придумати обом героям. Тільки навіщо? Мова ж ішла про конфлікт. Я навів приклад конфлікту без емоцій (точніше: без опису емоцій; ми ж письменники). Його видно з дій героїв.

          0
        • Птиця Сірін :

          13 Вересня, 2023 о 11:43

          Конфлікт без причини? Мотивацію не вигадують, вона має бути природною. Якщо хтось вбиває тільки за те, що людина розмовляє телефоном, цей випадок досліджують не письменники, а психіатри

          0
        • Si :

          13 Вересня, 2023 о 12:44

          Птиця Сірін, Ви таки вперто відходите від теми обговорення “конфлікт” і вимагаєте все пояснити. Гаразд, йду за Вами, даю мотивацію.
          Вони кохали один одного. Він покохав іншу. Не наважується про це казати. Разом з нею не хоче бути з нею. Тому видумав собі зайнятість терміновими справами і необхідність бути весь час на зв’язку. Вона не вірить. Злиться. В описаний вечір напруга стає нестерпною. Вона востаннє звертає на себе увагу. Він – зайнятий і не хоче розмовляти. Вона його вбиває.
          Можна придумати ще 20-100 природніх мотивацій героїв. Ми ж не ромати тут пишемо, а приводимо приклади конфліктів. Я лише навів один із можливих.
          Дуже сподіваюсь, що тема мотивації – вичерпана і психіатра викликати не будемо 🙂

          2
        • Род Велич :

          13 Вересня, 2023 о 13:17

          Просто достатньо зрозуміти, що “драматичний конфлікт” це не обов’язково конфлікт у нашому побутовому значенні.
          Дракон вкрав Принцесу (тобто порушив нормальний стан справ у королівстві) – це також “конфлікт”! Доки він не вирішений (Принцеса не врятована) – це привносить у твір енергію, яка рухає історію вперед і змушує читачів за нею уважно слідкувати.
          Або “конфлікт інтересів”: Миколка любить Марічку і Сірьожа любить Марічку. Але зустрічатися Марічка може лише з кимось одним, а інший буде у програші. Миколка і Сірьожа не обов’язково мають скандалити й битися, вони навіть можуть залишатися друзями – але це все одно конфлікт! 😀

          2
      • Род Велич :

        13 Вересня, 2023 о 13:11

        Просто не всі розуміють, що таке “конфлікт” у даному визначенні.

        1

        Увійдіть, щоб відповісти
      • Olexandr M. :

        13 Вересня, 2023 о 22:08

        Iva, те, що люди люблять читати про чужі переживання, муки і біль – це не секрет. Недарма хеппіенд настає, зазвичай, аж в кінці. Бо кому те хеппі треба в сюжеті. Але герой не обов’язково має конфліктувати із самим собою між бажанням вимити посуд і бажанням не мити його. Можна замінити це цікавим описом миття посуду, додати дрібку магічного реалізму чи навіть наукової фантастики: описати як посуд очищають у чарівному світі чи в далекому майбутньому. І ось перед нами цікава історійка без жодного конфлікту. Головне – уява, без нав’язливих ярликів і кліше.

        1

        Увійдіть, щоб відповісти
        • Olexandr M. :

          13 Вересня, 2023 о 22:27

          Як приклад: шедевральне оповідання Рея Бредбері – “Буде ласкавий дощ”. Там немає конфлікту у звичному його розумінні. Дехто заявить, що це не оповідання, але вже вам вирішувати – вестися на цей ярлик чи ні.

          1
  • Род Велич :

    13 Вересня, 2023 о 13:02

    Як казав Жванецький: “Ви можете цього не робити, особливо, якщо вас не цікавить остаточний результат” (с) 🙂
    ДС і ОК придумали не для того, щоб забезпечити “драматичність” твору чи (не дай боже!) задовольнити критиків. А просто для того, щоб читачам (чи глядачам, якщо це сценарій) було ЦІКАВІШЕ слідкувати за історією та героями.
    Драма – це не теорія Великого Вибуху, а просто результат багаторічних спостережень – що “чіпляє” людей, а що ні. Не хочете цього робити – не робіть! Але тоді навіть ті читачі, які не знають слова “драматичність”, все одно будуть часто казати “ой, щось тут не теє! якось затягнуто, нуднувато” тощо. В принципі можна і без сюжету писати – без зав’язки і розв’язки 🙂

    Але, якщо я правильно пам’ятаю визначення, твір без ОК не може бути зарахований до форми “оповідання” чи “повість”. Це тоді можна назвати – замальовка, есе, блогерство.

    1

    Увійдіть, щоб відповісти
  • Ira :

    13 Вересня, 2023 о 22:16

    Літаючий Броколі, драматизм не обов’язковий, а от конфлікт — це таки основа. Однак у цьому світі все «конфлікт». Саме життя та закони всесвіту то є один глобальний конфлікт. Щось кудись летить, щось відштовхується, щось прагне стану спокою, десь революції, десь пристосування, комусь треба прокидатись зрання. Навіть процес дихання це вже конфлікт, який базується на створенні середовища з різними електронним потенціалом, щоб гемоглобін зміг віддати вуглекислий газ та окислитись киснем…

    Ось наприклад:
    🙂
    Я побачила цей допис і вирішую свій внутрішній конфлікт, чи висловлювати мені свою думку стосовно цього.
    Автор після прочитання має власне уявлення як відповісти.
    Обставини (у мене кофеїнова ломка) спонукають мене перейти на різкі вислови.
    Автор продовжує нагнітати, бо не вважає, що має попускати зверхнє ставлення якогось ноунейма з мережі.
    До обговорення доєднується адмін і робить попередження.
    Один з учасників дискусії ігнорує попередження, адмін виписує бан. Фінал. Фанфари.
    Маємо три рівні конфліктів. Особистісний(внутрішній) — користуючись власною мотивацією учасники вирішують чи продовжувати сперечатись, чи просто забити та піти пити каву. Адмін вирішує чи даний срач порушує правила, він виносить оціночне судження пропускаючи усе через власну призму, правила та дописи балаболів. Міжособистісний конфлікт(зовнішній) — тут все просто і банально: протистояння різних думок між людьми, та протистояння проти адміна(або ніт).
    Можемо додати загальний конфлікт. Розглянути цю ситуацію з філософської точки зору: чи варто у дискусіях задіювати емоції та вестися на провокації тролів? Чи варто відстоювати власну думку попри очевидні соціальні заборони та покарання? Чи можна допускати образу гідності людини, навіть якщо це заради досягнення вищої мети?

    Тобто конфлікт можна «висмоктати з пальця», він насправді є лише матеріалом з якого ліпиться скульптура. Головне як автор зможе подати його, розкрити учасників та завершити повчальним(або ніт) висновком. Коли читач не бачить конфлікту, це або провал (читач закриває книгу), або перемога, бо він навіть не помічаючи його продовжує читати і насолоджуватись історією… Крутий автор здатен із будь-чого зробити захопливу розповідь.

    Тобто оцінюючи варто звертати увагу не на відсутність чи присутність чогось там, а на власне суб’єктивне подобається. І най фортуна розсудить нас 🙂

    3

    Увійдіть, щоб відповісти
    • Літаючий Броколі :

      13 Вересня, 2023 о 22:48

      Шановна пані Ira! Ви неперевершена! Цікаво, зрозуміло і беззаперечно! Це саме те, про що я намагався коряво натякнути у своєму питанні. Тобто, якщо твір має хоч якийсь сюжет, навіть такий “стрімкий” як равлик, то він і в цьому випадку буде мати конфлікт. Справа лише в його суб’єктивні оцінці. Комусь зайде, а комусь ні. І це вже залежить від особистих рис того, хто оцінює. Дякую за відповідь!

      0

      Увійдіть, щоб відповісти
    • Olexandr M. :

      13 Вересня, 2023 о 23:09

      Чудовий допис. Але можна сказати й навпаки: що все у Всесвіті взаємопов’язане і являє собою одне велике Буття, яке протікає єдиним можливим способом – шляхом найменшого спротиву. І що конфлікт – це ілюзія, яка існує лише всередині людського розуму.
      Але то ми вже в надто глибокі корчі полізли. Однаково все зводиться до одного – або твір зайшов читачеві або не зайшов.

      1

      Увійдіть, щоб відповісти
      • Літаючий Броколі :

        13 Вересня, 2023 о 23:37

        Так. Все вирішує читач, а ще видавник. Але останнім, нажаль, рухає особиста вигода, а автор, у першу чергу, хоче визнання)))

        0

        Увійдіть, щоб відповісти
• Літаючий Броколі :

  12 Вересня, 2023 о 9:23

  Читачу23 на: «А як решта може суттєво відрізнятись від уривка, якщо то все писала одна людина?»
  А якщо надалі буде набагато гірше? Навряд чи хтось задля реклами виставить найгірший свій уривок. Найгірше приховано десь у середині ))) Тож, яким би досвідченим та проникливим не був суддя, за уривком можна судити лише уривок. Щось більше – то вже фантастичне припущення )))

  1

  Увійдіть, щоб відповісти
  • Olexandr M. :

    12 Вересня, 2023 о 9:59

    Ви надто все ускладнюєте. Якщо автор протягом всього уривку тримає однакову планку якості, то й надалі, імовірно, буде так само. Але якщо уривок просідає ближче до кінця, то тут уже варто насторожитися.
    …
    А як ви обираєте собі книгу в магазині? Мабуть, за кількома першими абзацами і анотацією? Я до того, що голосування – це чиста смаківщина і ви можете голосувати як вам заманеться. Тільки не зловживайте НІ-ками, бо в адміністрації виникнуть до вас питання.

    0

    Увійдіть, щоб відповісти
  • Читач23 :

    12 Вересня, 2023 о 11:05

    Броколю.

    Якщо решта буде гірша – то авторів піддадуть громадському осуду.
    І їм буде соромно… 🙁

    Шукайте всі свої записи про етапи написання.
    Ми всі побачимо, що ви всі потратили на кожен уривок однаковий час і будем знати, що там муза недопрацювала. 🙂

    0

    Увійдіть, щоб відповісти
• Ira :

  11 Вересня, 2023 о 21:41

  Читач23, слова стандарти та фейсбук у одному реченні, серйозно?
  Вам ніхто не забороняє розносити всіх у коментах. Просто визнайте, що вам переважно лінь, бо простіше промовчати ніж щось комусь доводити. Це не піклування про его авторів, а захист свого спокою.

  -1

  Увійдіть, щоб відповісти
  • Читач23 :

    11 Вересня, 2023 о 21:48

    Колись розносив.
    Більше не хочу…

    0

    Увійдіть, щоб відповісти
    • Ira :

      11 Вересня, 2023 о 21:55

      вас зіпсував фейсбук, не ходіть туди! бо там ніколи не бува конструктиву.

      1

      Увійдіть, щоб відповісти
    • Читач23 :

      12 Вересня, 2023 о 10:45

      А десь там сидить півсотні авторів, молиться, хреститься, і каже – свят-свят-свят… 🙂
      І радіє, що все це не під їхніми ніжними творіннями.

      -1

      Увійдіть, щоб відповісти
• ManoWar :

  11 Вересня, 2023 о 21:11

  Деякі критичні зауваження щодо свого першого викладеного твору запам’ятав назавжди. Згадую з вдячністю. Наприклад: у творі повинна бути структура, конфлікт і т.д., а не просто вир подій, які намотуються одна на одну плюс чорний гумор. Написання від першої особи спричиняє появу в тексті різних непотрібних рефлексій. Граматика.
  Критику від адекватних людей, які писали з гумором і співчуттям, а не зверху і з бажанням ” цапнути” згадую із особливою вдячністю. Чомусь здається мені, хоч я їх і взагалі не знаю, що це дуже хороші люди :- )

  4

  Увійдіть, щоб відповісти
  • Olexandr M. :

    12 Вересня, 2023 о 5:00

    Не поспішайте викидати рефлексії у смітник. Добре написана рефлексія прикрашає текст і робить героя об’ємнішим і цікавішим. Деякі жанри можуть повністю складатися з рефлексій; наприклад – потік свідомості; але вони потребують величезної авторської майстерності.

    2

    Увійдіть, щоб відповісти
• raptor :

  11 Вересня, 2023 о 20:34

  В першу чергу звертав увагу на синопсис, аби мати бодай якесь уявлення про твір. Потім стилістика й сюжет. Помилки пропускав: це все технічні проблеми, які просто усунути. За такими критеріями оцінював твір.

  3

  Увійдіть, щоб відповісти
  • Читач23 :

    12 Вересня, 2023 о 8:27

    Ні.

    Мені синопси важко було читати, навіть якщо уривок добре заходив.
    У синопсах абсурд вже неприкритий життям і тому нечитний.

    0

    Увійдіть, щоб відповісти
    • MaraMaK :

      13 Вересня, 2023 о 9:28

      Синопсиси важко читати – це Ви вірно підмітили. Справа в тому, що більшість поданих “синопсисів” – не синопсиси, а довгі нудні детальні перекази творів. Може когось ображу своїми словами, але це так!
      Написати якісний синопсис – це важка справа, важче ніж сам твір. Та почитати правила і рекомендації може кожен, хоча, як показав конкурс, не кожен це зробив)

      1

      Увійдіть, щоб відповісти
      • Птиця Сірін :

        13 Вересня, 2023 о 9:35

        Синопсис – не рекламна анотація, а саме покроковий опис сюжету

        3

        Увійдіть, щоб відповісти
• Літаючий Броколі :

  11 Вересня, 2023 о 19:27

  Так, пані Ira, сумно, а буде ще сумніше! Оскільки всі вже прочитали все що треба і будуть лише чекати на результат ))) Тож цей тиждень буде нудним. Хіба що хтось комусь горщик на голову скине )))
  Треба в цьому розділі, що називається «обговорення», хоча йому краще підходить назва «мовчанка», почати тему, яка б усіх зацікавила. Наприклад, проаналізувати наші коментарі, оскільки твори вже проаналізували ))) Від нудьги, я перечитав їх майже всі, і серед них є дуже цікаві. Деякі навіть можна самостійно виставляти на конкурс, бо вони не гірше за бразильські серіали або голлівудські комедії ))) Мене, наприклад, дуже розсмішило про «коров’ячий бюст» та «айкю» ))) Без образ, насправді, смішно. Авторів я не називаю, щоб не було реклами. До іншого твору я прочитав такі два різних коментарі. Перший: «Я можу (Вам) порадити знайти собі філолога…». Другий: «…пишете ви так, що далі повинно бути цікаво… Вам точно, з запасом, вистачило майстерності, щоб вплести…фантастичний елемент». І це до одно й того ж твору.
  Цікаво, хто за якими критеріями оцінював? Бо у коментарях ці критерії від «мені просто зайшло» до аналізу бездоганності побудови сюжету та коректних моральних орієнтирів. Зрозуміло, що професійні письменники оцінювали професійно, це їх робота. Але, я впевнений, тут багато аматорів, з яких кожний навіть по своєму розуміє, що таке янг-едалт. ))) Проте всі вони вирішують тут нашу долю. Думаю, така статистика буде цікавою і самім організаторам конкурсу.
  Я серед тих, кому саме «зайшло». Але я усвідомлюю, що через це багато творів не отримали додатковий голос не тому, що вони погані, або не відповідають конкурсу, а тому , що просто не відповідають моєму віку )), інтересам або ще чомусь. За це мене мучить совість. А вас? )))
  Саме тому я і пропоную таку гру, бо вивчення коментарів змушує Вас зайвий раз звернути увагу й на сам твір. Через це, я навіть, в одному випадку поставив ще одне «так», оскільки відразу не побачив того, що побачили інші, більш досвідчені або більш уважні )))
  Тож, хто за яким принципом голосував? Та чи допомогли Вам чимось коментарі? Або може, навпаки, у комусь вбили письменника? І таке буває )))
  Не соромтеся, будьте активними, скромність – це не та риса, яка дозволяє досягти успіху )))

  0

  Увійдіть, щоб відповісти
  • Olexandr M. :

    11 Вересня, 2023 о 19:44

    “За яким принципом голосували?”
    “ТАК”: якщо вважаю, що твір заслуговує на друк і видання. Тобто, якщо він потребує лише вичитки, роботи редактора і коректора.
    Але якщо твір надто сирий і потребує серйозного допрацювання, бажано протягом тривалого часу, доки автор не наб’є руку – тоді “НІ”.

    3

    Увійдіть, щоб відповісти
    • Читач23 :

      12 Вересня, 2023 о 8:29

      Так – це якщо воно навіть просто читалось без страждань. Це вже досягнення!

      -1

      Увійдіть, щоб відповісти
  • ManoWar :

    11 Вересня, 2023 о 20:10

    “Вам вистачить, щоб вплести…. “- це моє. 😉 Радий що вам весело, та варто читати між рядків. Написав , бо хто я такий, щоб видавати токсичну критику? Та й майстерність там точно присутня. Всі ми тут аматори, і тут нічого соромитись. Навіщо підрізати початківця на злеті? Мій принцип такий: якщо бачу щось хороше, вказую на це.
    А “успіх” , про який ви говорите, це про що? Перше місце на щурячих перегонах?

    2

    Увійдіть, щоб відповісти
    • Літаючий Броколі :

      11 Вересня, 2023 о 20:58

      Ви мене не так зрозуміли, або то я так коряво написав. З Вашого коментаря я не сміявся. Навпаки, ним я хотів підкреслити, як до одного твору можуть бути два такі різні коментарі. Сміх то було до попереднього сюжету з “бюстом” ))) Про успіх – це я в цілому, так би мовити, в якості мотивації. Комусь і участь в цьому конкурсі то вже є успіх! А за початківців Вам вилика подяка! Саме так і повинно бути.

      1

      Увійдіть, щоб відповісти
  • Ira :

    11 Вересня, 2023 о 20:27

    Коментарі допомагають. Іноді виникають питання стосовно твору, які у синопсисі не зрозумілі, дивишся у комент, а там вже на це дали відповідь 🙂
    Одне своє «ні» я змінила опісля того як сама написала комент. Подумавши над тим, що написати чужій людині іноді і до своєї критики трохи інакше відносишся.
    Я ставила «ні» тим творам які неможливо читати. Я їх дочитувала, але це коштувало мені прям фізичних зусиль. За таким самим принципом кілька творів отримати автоматом «так» навіть не дочитавши і не заглянувши у синопсис я вже знала свою відповідь. Легко та цікаво, питань немає, а сюжет?.. пфффф та кому він треба, якщо я просто хочу розважитись. За головним болем то до класичної чи філософської літератури 🙂
    Однак більшість творів оцінити було складно. Багато мають потенціал, але довелось відкинути такі, що мають лише ідею, а от реалізація потребує перебудови. Також мене бентежать повісті у яких аж занадто насичений сюжет. Мене беруть сумніви, що для вдалої реалізації таких задумів об’єму повісті вистачить. Тому яка б курчава ідея не заявлена, сама повість буде скомкана не роз’яснена та приноситиме біль читачеві.

    5

    Увійдіть, щоб відповісти
  • Olexandr M. :

    11 Вересня, 2023 о 21:31

    Літаючий Броколі, частково ви праві – для справедливої оцінки потрібен цілий твір. Але на практиці це погана ідея – конкурс тоді страшенно розтягнеться, як і нерви учасників. А це також може вплинути на адекватність оцінки.
    Загалом, немає нічого складного в тому, щоб з уривка і синопсису зрозуміти якого рівня перед вами робота. Часом для цього достатньо і кількох абзаців.

    1

    Увійдіть, щоб відповісти
  • Iva :

    11 Вересня, 2023 о 22:21

    Коментарі часто не показують реальну оцінку, яку поставить оцінювач. Якщо я бачу по тексту, що автор початківець, намагаюся критику подавати дуже і дуже м’яко. Якщо видно, що автор більш менш досвічений – придираюся сильніше.
    І ще третина учасників не проголосувала, а це 20 авторів. Тож про “всі вже прочитали все, що треба” можна посперечатися.
    Якщо вам нудно – можете почитати і прокоментувати твори з інших оціночних груп. Буде менше читати у другому турі, якщо туди потрапите))

    3

    Увійдіть, щоб відповісти
    • Літаючий Броколі :

      11 Вересня, 2023 о 22:44

      Дякую за пораду, але це я вже зробив, тож можу відразу і у фінал, якщо цього буде достатньо ))) Про нудьгу я згадав не тому, що мені нудно у прямому сенсі цього слова, а тому, що за минулий тиждень цей конкурс став для мене немов «Рабиня Ізаура», і зниження активності у коментарях вимагало негайно вжити якихось заходів ))) Що я і зробив ))) Дивиться, який у нас цікавий через це стався вечір )))

      0

      Увійдіть, щоб відповісти
      • Iva :

        11 Вересня, 2023 о 22:53

        Щось не бачу ваших коментарів під більшістю оповідань, які відкриваю))) Тому не зараховується))

        2

        Увійдіть, щоб відповісти
• Читач23 :

  10 Вересня, 2023 о 19:02

  І раз тут крупна форма, то от стороння книга нагадала, що ж таке письменники, книги, критика… і так по колу. 🙂

  /
  Діана Сеттерфілд
  Тринадцята легенда

  Певна річ, деякі письменники не люблять давати інтерв’ю, це їх злить і дратує. «Знову ті самі обридлі запитання!» — скаржаться майстри пера. А на що вони розраховують? Репортери — це роботяги. Ставити запитання — їхній обов’язок. Головне — ми, письменники. Ми ж не повинні давати одні й ті самі відповіді лише через те, що нам ставлять одні й ті самі запитання! Треба вигадувати нові відповіді, щоразу нові — адже саме фантазією ми й заробляємо собі на життя. Тому я й даю десятки інтерв’ю на рік. За своє життя я дала їх уже сотні. Бо ніколи не вважала, що талант розквітає лише тоді, коли його ховають подалі від людей за сімома замками. Мій талант не настільки кволий, щоб зів’янути зі страху у грубих та брудних руках газетярів.Колись давно, ще на початку моєї кар’єри, репортери намагалися захопити мене зненацька, щоби витягти якомога більше інформації. Вони десь там порпалися, про щось там рознюхували, а потім приходили до мене з маленьким, схованим у кишені шматоч

  ,..

  … пилюки, й тоді мати кашляла, різко відсахувалася й задкувала. При цьому вона обов’язково чіплялася панчохою за гострий край пакунку з книжками, який, звісна річ, навмисне опинявся саме тієї миті позаду неї — адже книжки, як відомо, є предметами вкрай недоброзичливими і підступними. Я пропонувала допомогу. Мати була не в захваті від цієї роботи, тому з радістю погоджувалася:

  ,..

  томик і прочитую сторінку-дві… Зрештою, у певному сенсі читання — теж догляд. Недостатньо старі, щоб привертати увагу самим лише поважним віком, і недостатньо значущі та цікаві, щоб на них полювали колекціонери, мої підопічні все одно мені любі, навіть якщо вони так само нецікаві всередині, як непоказні зовні. Яким би банальним не був зміст, у ньому завжди є щось здатне зворушити. Адже хтось, кого вже давно немає на світі, одного дня вирішив: ці слова варті того, щоб їх записати.Помираючи, люди зникають. Зникає їхній голос, їхній сміх, тепло їхнього по

  …
  /

  0

  Увійдіть, щоб відповісти
  • Ira :

    11 Вересня, 2023 о 17:10

    Я одна не зрозуміла, що це? Я пропустила якусь цікаву дискусію, тому я не можу второпати до чого це о_О ?

    3

    Увійдіть, щоб відповісти
• ЛІТавиця :

  6 Вересня, 2023 о 18:58

  Шановні конкурсанти!
  А чи всі зрозуміли, як голосувати на конкурсі, й отримали паролі від синопсисів на пошту?
  Ні на що не натякаю, просто трошки хвилююся, бо шаманська адмінська статистика показує, що в нас є певна (не така вже й мала) частка учасників, які ще не розпочали голосування.

  6

  Увійдіть, щоб відповісти
  • Iva :

    7 Вересня, 2023 о 9:04

    А ще якось дуже глухо в коментарях. Вже стільки днів, а досі є багато оповідань з жодним відгуком( Люди не соромтеся, коментуйте! Кожен автор чекає зворотнього зв’язку! Просто пам’ятайте, що ви оцінюєте ТЕКСТ і СЮЖЕТ, а не автора, чи його здібності і не переходьте на особистості.

    10

    Увійдіть, щоб відповісти
    • Ira :

      11 Вересня, 2023 о 17:18

      Ймовірно надалі варто додати до правил, що до кожного прочитаного уривку з групи, яку оцінюєш, треба залишити один обов’язковий відгук (ймовірно не у вигляді коменту, а у закритій формі, типу як синопсис). Я от поки читаю маю купу всього сказати, а потім розумію, що моя оціночна суб’єктивна думка не така вже й важлива та взагалі, що я знаю ))) я ж не профі для адекватної критики.

      2

      Увійдіть, щоб відповісти
      • Iva :

        11 Вересня, 2023 о 17:32

        Ми всі не профі. Мало того 99% читачів теж не профі, адже ми не пишемо наші історії для того, щоб їх читали лише критики і літературознавці. Тим більше в янг едалті)) Хочеться захопити якомога більшу ЦА. Тож кожен має право сказати свою думку, що сподобалося, що ні. І це дуже корисний досвід – шукати недоліки в інших творах, щоб не допускати їх у своїх. Звісно, нікого примушувати не будемо. Але мені хотілося б до мого твору більше фідбеку, ато якось геть сумно без дискусій…))

        2

        Увійдіть, щоб відповісти
    • Читач23 :

      11 Вересня, 2023 о 20:32

      Для того аби люди не соромились коментувати, у творах мало би бути ще дописано наприкінці бажаний тип критики:
      * лише гладити і лише по шерсті…,
      * люблю тільки сюсі-пусі,
      * хваліть, хваліть, не спиняйтесь…,
      * можна критику, але впереміш з похвалами, 1:1,
      * запалюйте фосфор!

      Та й навіть це якось не дуже би допомогло.
      Бо ще треба знати як саме хтось там сприйме ті чи інші слова.

      І потім починаються сльози, шмарклі, скарги… Звинувачення про цькування талантів і всяке таке.
      І у критика виникає просте питання – а нащо було починати? Нащо оте все – за моє жито, мене ж і бито…

      Логіка ніби-то мала би бути така, що якщо людина потратила час і прочитала – то повинна мати право висловити все що думає.
      І ці думки суттєво залежатимуть від вражень про втрату цього часу.
      А не подобається авторам — ігнорують та й по всьому.
      Але якщо є таємні стандарти спільноти і якщо вони жорсткіші аніж у всіляких фейсбуках — то який сенс?

      А ще є Правила.
      Напр. і
      9.3. Сучасна фантастика має кількадесят жанрів, і всі вони рівноправні. Не варто критикувати твір лише за те, що він належить до жанру, який вам не до вподоби.

      А ще є книги, напр., Кафки. Про які у мене було стійке відчуття (навіт від перших сторінок), що то якась нечитна гниль.
      Але про це тут не можна казати. Тобто авторові не треба знати, що а раптом у 14/15 таке враження…? А це ніби і статистика якась.

      -2

      Увійдіть, щоб відповісти
      • Olexandr M. :

        11 Вересня, 2023 о 20:51

        Так і не зрозумів нащо ви зараз Кафку мінуснули.
        Як на мене, якщо людина публікує свою роботу, вона повинна бути готова до БУДЬ-ЯКИХ коментарів. Не готова до критики – значить не готова до публічного письменництва. Бо коментарі тут – це ще квіточки.

        0

        Увійдіть, щоб відповісти
        • Літаючий Броколі :

          11 Вересня, 2023 о 21:12

          Тоді питання на засипку. Якщо нам з Вами відкритий лише уривок (20%) та синопсис на дві сторінки, як ми можемо дійти до висновку про те, що твір потребує лише вичитки, роботи редактора і коректора?
          Це питання чисто логічне, оскільки, на мою думку, в нашому випадку для такого умовивіду недостатньо посилок. Для цього треба ознайомитись із повним текстом твору. Я не правий?

          0
        • Читач23 :

          11 Вересня, 2023 о 22:00

          Того і Кафка…
          От хтось напише таке. І навіть буде думати, що вийшло краще. І може й справді – х.з. які там критерії.

          Або мавки, нявки і вся та компанія.
          Сотні років минули. Світ змінився невпізнанно. А вони, трясця, незмінні… І сотнями лізуть навіть у мацюпусінькі оповідання. Це ж лячно. Але чомусь якась ніби норма…

          0
        • Птиця Сірін :

          11 Вересня, 2023 о 22:10

          Читачу-23 (бо тут не вгадаєш, в яку гілку воно потрапить)

          “Або мавки, нявки і вся та компанія”
          А чим саме мавки завинили? Персонажем може бути хто завгодно, живим його робить автор

          2
        • Читач23 :

          12 Вересня, 2023 о 7:59

          До Птиця Сірін

          Мавки завинини… Ой як завинили…

          От у людей за останнє століття діти позбавленні життя. Ще від лєнінового “вчитись-вчитись-вчитись”. А потім ми всі помрем, як сказала весела першоклашка на відео.

          А що у мавок?
          Які школи, які універи, які технології, аби потім приходити у людський світ і снобити?

          Якби була якась епохальна книга з деталізованим описом їхнього життя нині – від неї могли би відштовхуватись всі інші. Але ж такого нема. А невиправдано нахабні мавки бродять сотнями, тисячами…

          1
        • Читач23 :

          12 Вересня, 2023 о 8:21

          Броколю

          А як решта може суттєво відрізнятись від уривка, якщо то все писала одна людина?

          0
        • Land Lisard :

          12 Вересня, 2023 о 19:58

          Людина, яка публікує свою роботу, може бути готова до будь-яких коментарів, але ТІЛЬКИ ЯКЩО ВОНА ПРО НИХ ПОПРОСИЛА. Якщо ж автор/ка прямо не сказав/ла, що готовий(а) сприймати критику у будь-якому вигляді, краще вже говорити про позитивні сторони тексту, якщо дуже хочеться прокоментувати, а не починати виписувати поему про те, який текст, вибачте на слові, гівняний і взагалі автору треба зав’язувати з писанням будь-чого

          0
        • Птиця Сірін :

          12 Вересня, 2023 о 20:09

          до Land Lisard
          Тобто ви бачите тільки два варіанта – безумовна похвала або нищівний рознос?
          А варіант із конструктивною критикою не розглядаєте взагалі?
          Щодо “дозволу” залишати коментарі – саме у можливості почути думки “онлайн” і полягає перевага самосудного літературного конкурсу. І мені, наприклад, дуже цікаво, чому ставлять ті чи інші оцінки, їхнє обґрунтування. Хоча поширений і такий варіант – у коменті схвальна критика, а у суддівському бюлетені “ні”. Я за щирість і відкритість на конкурсі. А той, хто боїться критики – на конкурси не ходить

          0
      • Olexandr M. :

        11 Вересня, 2023 о 22:07

        Ну, так головне ж не те про що ти пишеш – про Мавку чи про Кафку, а те ЯК ти пишеш і розкриваєш тему. Кафка писав ні про що і про все одночасно – кожен бачить в його роботах щось своє. Як у посмішці Мони Лізи. В цьому й полягає людський геній.

        0

        Увійдіть, щоб відповісти
        • Читач23 :

          12 Вересня, 2023 о 8:13

          Олексу

          От-от…
          Кожен має право бачити щось своє.
          От я бачу у кафок морок, нуль, ніщо…

          0
      • Літаючий Броколі :

        11 Вересня, 2023 о 22:20

        «Але якщо є таємні стандарти спільноти і якщо вони жорсткіші аніж у всіляких фейсбуках…» – а можна з цього міста детальніше, або скинути відповідне посилання? Бо мені як новачку це дуже цікаво ))) Чи правильно я Вас зрозумів, що тут як у клітці – боротьба без правил, і бити “вчителів” нижче поясу негласно дозволено )))

        0

        Увійдіть, щоб відповісти
        • Птиця Сірін :

          11 Вересня, 2023 о 22:53

          Хто ми такі, щоб перевершити самого пана Цукрогірського!
          Нема жодних таємних стандартів. Подивіться обговорення попередніх конкурсів – як там коментували. Наверху сторінки – вкладка “Конкурси”. В нас їх уже багатенько, як рамок з медом в українському вулику. )))

          1
        • Читач23 :

          12 Вересня, 2023 о 8:10

          Броколю.

          Та всюди так…

          З тими творами носяться як з немовлятами.
          А як читач почне вередувати і казати – щось воно якесь тупеньке, незв`язно розмовляє, погано рахує, нудне… – то набіжить натовп мамць і відбукцає читача.

          Хоча, здавалося б, що твір має бути повнолітнім.
          А мамці стоїчнішими – бо яке є, таке вже є…

          1
        • Читач23 :

          12 Вересня, 2023 о 8:18

          Птиці.

          І як?
          Якщо в підсумку?
          Гладили по шерсті? 🙂

          0
        • Птиця Сірін :

          12 Вересня, 2023 о 8:39

          Читачу-23
          Коментували на 99 відсотків конструктивно

          0
      • Арісанна :

        12 Вересня, 2023 о 1:35

        я у себе коментом написала, що мене можна проти шерсті і матюками, але щось ніхто не коментує Якісь всі скромні, прямо))

        Я от стараюсь писать конструктив. Часом заносить прямо в лонгріди. Погана звичка, шош.
        Я тільки один текст не змогла прочитати, бо не сприймаю зараз взагалі російські слова. Коли їх більше ніж половина у прямо кожному реченні (маю на увазі саме росіянізми, а не українізми в російський) тут вже сорян, для мене то занадто, автор міг і з більшою повагою поставитись до тих, хто це читатиме.

        Доречі ніколи раніше тут участі в жодних тусовках не брала, тож ні під які спільнотові стандарти не підходжу. Взагалі можливо я не правильно оцінюю повісті і довгі описи кольору очей і волосся кожного персонажа в тексті то нормально в повістях. Коротше мій нікнейм в коментарях під іншими текстами видно, якщо десь щось не те – виправляйте. Всі ми помиляємось. І вся об’єктивна критика все одно буде суб’єктивна. Бо відсторонитись від свого я, то треба мати талант. От. А я просто пишу про те, що бачу, що зачепило, що сподобалось.
        Тицяю в помилки, хоча в свойому уривку їх теж зайшла після затвердження, от якраз вже 1 вересня, коли не можна було відредагувати. Ну то завжди так.))

        Загалом не бійтеся висловити чесно свою думку. Якщо в чомусь не впевнені – погугліть, я раніше постійно гуглила, зараз вже досвід дозволяє менше того робить, та часом все одно треба.
        Або записуйте всі думки у блокнотик паралельно з читанням. Тобто щось зачепило, виписала, читаю далі. Я так робила весь час до того, як одного дня зрозуміла, що блокнотик то вже і не потрібен. І мій мозок непогано так справляється. Що дивно, з моєю то пам’яттю.

        Найцінніше для автора це детальні коментарі. І читать і писать.Саме так. Це джерело досвіду і ще потім менше шукать дірок в тексті, бо для вас їх вже знайшли і дбайливо завернули в хусточку читачі. Також, пишучи конструктив іншим, набиваєш руку й потім не робиш ті помилки, які вибісили – в своїх текстах.

        Так, автори будуть захищатись. І це нормально. Це теж треба пройти, аби наростити письменницьку шкіру. Для автора корисно визнавати свої помилки, це перший крок до того, аби стати кращим.

        Заісно також треба відрізнять конструктив від деструктиву. Я такий отримувала свого часу на одному конкурсі (не хочу матюкатись, того не згадуватиму). Але це показало мені те, що не всі люди критикують чесно. Тож завжди перевіряйте інформацію, яку вам пишуть і яку пишете ви. Якщо у вас є пруфи – правда на вашій стороні.
        Зрештою кожен має право на власну думку про текст.)) І ми маєм унікальну можливість оцінити текст не тільки як читачі, а і як автори та в деякому сенсі редактори/коректори. Круто, мені подобається.))

        2

        Увійдіть, щоб відповісти
        • ManoWar :

          12 Вересня, 2023 о 7:13

          Щодо ” проти шерсті” , добре було б об’єднатись у групи 4 – 5 чоловік для взаємної вичитки і критики. У Бредбері в книжці ” Дзен письменництва” про такий метод є.

          0
        • Читач23 :

          12 Вересня, 2023 о 8:15

          Не вірять… 🙂

          0
      • Віталій Медвідь :

        15 Вересня, 2023 о 18:21

        Критика та чарівні пендалі – дуже корисна штука. Як ще розуміти, у чому саме ти не дотягуєш. Інше питання, що в коментах потрібно заборонити критику, яка не допомагає змінити текст на краще. Наприклад “креатив – гівно, автор – мудак” ніяк не допомагає, а “зверніть увагу на коми” хоча б умовно може сприяти грамотності.

        1

        Увійдіть, щоб відповісти
• ЛІТавиця :

  3 Вересня, 2023 о 23:14

  Панове!
  У нас сталося прикре непорозуміння: лист із повним текстом одного з творів потрапив у спам і там заховався. Тому твір було дискваліфіковано (попередньо, за синопсисом і уривком він був прийнятий), і в голосування він не потрапив. Але повний текст був висланий вчасно (і навіть із запасом у часі до дати завершення прийому), і таким чином ця дискваліфікація є несправедливою.
  Ми щиро вибачаємося перед автором за це непорозуміння й зараз додамо його твір до голосування (таким чином, в одній з груп буде не 15, а 16 творів).

  16

  Увійдіть, щоб відповісти
« Назад 1 2 3 4 5 Вперед »