14 Серпня, 2023 КЛЮЧ ВІД СІРОЇ ВЕЖІ або ПОРЯТУНОК ІВАНКИ Повернутися до конкурсу: Початок Шляху Текст видалено на прохання Автора Повернутися до конкурсу: Початок Шляху Навігація записів Попередній записНазад ПрийдешніНаступний записНаступн. Паралельні Вогні Навігація записів Попередній записНазад ПрийдешніНаступний записНаступн. Паралельні Вогні
Вітаю, авторе!
Так, з орфографією тут більш-менш все окей. Проте в тексті явно є певні проблеми з пунктуацією: складні конструкції без ком і тире; пряма мова не виділена, як потрібно. Через це важко читати.
Крім того, розбиття на абзаци досить хаотичне, і я не зрозумів, навіщо було розбивати текст на оці маленькі підрозділи (2, 3, 4, 5… 12) – вони ніяк логічно не структурують текст, я просто його переривають.
Взагалі тональність оповіді дуже медитативна, подібна до сну. Героїня майже не діє, а здебільше споглядає і розмірковує над тим, що відбувається навколо.
До тогож, багато чого тут не показується (через події), а розказується, пояснюється (від автора). Для художнього все ж таки краще подавати інформацію про світ очима героя і через події/розмови.
Бажаю авторові творчих успіхів!
Вітаю!
Дякую за коментар.
Дійсно, я рада, що ви прочитали, проаналізували:) Ваша думка мені цікава:)
Бажаю навзаєм успіхів і всього найкращого!
Історія має потенціал, але потребує доопрацювання. Спробую пояснити чому.
1.Нмсд, уривок був вибраний дещо невдало, бо в ньому щось цікаве починає відбуватися лише з п.9. Перших 8 пунктів Іванка просто ходить і всього лякається, і, не знаючи передісторії, (бо синопсис я читаю після уривку) мені хотілося їх просто пропустити. Але, судячи з синопсису, в історії є цікавіші моменти щоб зачепити читача на гачок.
2. Як на мене рефлексій Іванки аж занадто багато. Може якби уривок починався не з них – вони б сприймалися краще, але на початку твору це нудно.
3. Про що ця історія? Яка її мета? Показати, що дружби не існує? Що як тільки в дівчат з’являється хлопець – дружбі кінець без варіантів? Ну така собі мораль…
4. І що сталося з тіткою Тонею? Яке покарання вона отримала за свій підступ? Адже саме вона, а не Зоя винна в тому, що Іва потрапила в пустелю.
5. Загалом, історія здається обірваною, оскільки Зоя та Іва не вияснили стосунки до кінця і вони досі у підвішеному стані. Адже дівчата і не розірвали стосунки до кінця, і не помирилися. І лінія з любовним трикутником, яка спочатку була основною ніяк не закрилася.
6. Десь пропали всі тире в діалогах, але підозрюю, що це проблема сайту, а не автора.
Якщо допрацювати – можна отримати цікаву і повчальну казку для дітей.
Удачі!
Втаю)) Я вам така вдячна, що змусили мені замислитися над цим.
Аж самій стало… страшно і радісно.
Уявляєте, ви праві, я навіть не зажадала ніякої розплати для тої умовної Тоні та її доньки (ця дівчинка там не пасла задніх, якщо чесно, бо своєю заздрістю, сльозами і проханням допомогти, спровокувала матір на гнилий вчинок)
У книзі прописана лінія, де Іванка могла зажадати для них обох помсти та покарання. Але відмовилася. Вона просто хотіла повернутись до себе. Додому. Вирішила, що це важливіше за помсту. І я, як автор, разом зі своєю Іванкою, шукала ключ та вихід з халепи у я яку вона втрапила. В яку ми обидві втрапили… бо, якщо чесно, історія ця реальна, з життя. Книжка про «порятунок Іванки» а не про покарання негідників. Центральна лілія: знайти вихід з безвиході, коли не розумієш, що трапилось і чому з тобою все це відбувається? Приховано, таємно, бо це чорна магія, НЕПРОГЛЯД.
До речі, з’ясувати стосунки, поговорити і вирішити бути дружбі знов чи не бути вдалося лише через 15 років. Іванка з Зоєю поговорили і не раз… Це дуже цікаво, але у цю книжку не влізло:)) Надто багато емоцій. Вони у автора мають влягтися, щоб написати притомну другу частину.
Отам я можу розгорнути тему про те, чи існує дружба після того, як тебе занапастили і зрадили найближчі, найрідніші. І чи потрібна така дружба? Може, воно «така собі мораль», як ви кажете, але життя і історії в ньому теж такі собі. Не під лінієчку.
Історій про посварилися та помирилися дуже багато. Купа! В мене не було цілі написати ще одну про те саме:)
Стосовно любовної лінії, яка починалася… Та не було там ніякої любовної лінії по-суті. Хлопець тільки-но замаячив на обрії, «кілька днів, як кохала». Це була лише провокація від Вищих Сил, привід для розпалу заздрості. Зоя захотіла бути Іванкою, от і вся історія. Щоб побачити і зрозуміти до чого це призвело, треба читати всю книжку. Сподіваюсь, вона все ж таки не здасться читачеві нудною:)
От ви кажете, уривок було вибрано невдало. Ви, безумовно праві. Будь-який уривок вирваний з контексту був би не той гачок, який треба. Бо ця книжка не надто розважальна. І не дитяча. Вона, як мені здається, більше про подумати та відчути. Дуже шкода, що вам було нуднувато:))
Тире в книзі є, а тут зникли, та я вже не стала редагувати уривок на сайті. Перепрошую за незручності.
Ще раз, щиро дякую вам особисто за вашу уважність і небайдужість. За підказки для покращення моєї книги – своєрідну простягнуту руку допомоги. Я це ТАК сприйняла. І дуже ціную! Удачі і вам!
Ви так гарно розписали в коментарі, але в синопсисі цього всього не було. Ні, що Іванка не захотіла мститися подрузі, ні що Зоя хотіла бути Іванкою. Я розумію, що синопсис інколи буває важче написати аніж саму повість, бо там треба виділити виключно основне, а другорядне відкинути. На жаль, це навіть досвічені автори не завжди можуть зробити.
Можуть зробити:) Досвідчені автори:)
Просто ніколи не треба поспішати з висновками.