Коментарі до фіналу конкурсу “Початок шляху” від Катерини Новак

Дуже вдячна ЛІТавиці й учасникам за задоволення від читання. Це було класно.

Щодо текстів і моїх оцінок.

Почну з того, що у мене два рейтинги. Є перелік творів, які особисто я б видала з задоволенням. І це твори, з якими було б мало клопоту (excusez moi), які відповідають вимогам YA-творів, які зрозуміло куди ставити на полицю книгарні, з якими зрозуміло як працювати і як просувати. А є мій рейтинг за оцінками від 10 до 1. І тут я плюнула на всякі вікові й трудозатратні аспекти, а оцінювала талант і потенціал автора, бо зрештою, це важливо.

Отже. Спочатку про три твори, з якими я б радо попрацювала, попадися вони мені.

Мій беззаперечний лідер — «Мара». Це лідер в обох переліках. По-перше, це абсолютний YA, по-друге, це таки повість. По-третє, це завершений твір. Ну й до того це майстерно початий і завершений твір. Автор уміє «в повість», уміє «не розповідати, а показати», уміє коротко та яскраво створити атмосферу, схарактеризувати тло й час. Персонажі — клас. Фінал — вау. Це перше місце в рейтингу й за кількістю балів, як я вже казала.

Прийдешні. YA стімпанк. Класно (хоча це не 9 балів, як можна було б подумати). Трохи плутанина чи навіть фрагментованість у сюжеті, як мені здалося. Але автор, який створив це, очевидно впорається з доопрацюванням, раптом видавець попросить. Як на мене, людина з такою фантазією впорається з будь-чим. Дуже яскраво і, я б сказала, кінематографічно. Хай це не друге місце за кількістю балів, проте це 100 % потрапляння в умови конкурсу та в якийсь видавничий портфель.

Металевий дракон. Так само як і перші два місця — 100% YA, закінчений твір. Підкорив мене сай-фай сюжетом з несподіваним (майже) фентезійним фіналом. Дуже динамічний в середині й у кінці. Головне — пробратися крізь початок. І як на мене, не чіткий характер головного героя. Не юнацька зміна настроїв, поривчасті суперечливі вчинки, а трохи недоопрацьований він (на відміну від старшого брата, до речі). У мене це не третє місце за кількістю балів (нуднуватий початок, бо автор пояснює, а не показує), проте обрала б я його собі для роботи обов’язково.

Тепер про трохи дивні твори.

Перший — Серце Лісу. Враження, що це шматок великого роману (причому навіть не основна, а бічна лінія), якому штучно для цього конкурсу написали початок. Проб’єшся крізь нього — і це класно зроблений YA. Пласкувате й сіреньке спочатку набуває кольору та форми. Якби таке потрапило до мене, навіть не знаю, що робила би. Певно, повернула й попросила або переробити початок і запропонувати це як цикл, або допрацювати як роман (і все одно викинути початок).

Другий — Смарагдовий птах. Просто заворожило. Але це теж, як на мене, шматок. Навіть шматки, які штучно вихопили та зшили. І вийшло щось подібне до Nils Holgerssons underbara resa genom Sverige. Тобто з великого (навіть масштабного) багатого твору залишилася коротка історія, яка не тягне на закінчений твір і не вкладається в вікові обмеження конкурсу. Проте як класно написано! Попади таке мені, попросила би повернути (ну або дописати) розділи, які, по-перше, зробили би твір цілісним, по-друге, повернули би його в YA категорію.

Третій — Дорога. Це мені схоже на шматок YA роману про дитинство героя. Класний шматок. Захопливий. Історія про те, як Гед був ще Д’юні. Правда, саме тому шматок не вкладається в рамки конкурсу. І не закінчена повість, і не YA. Тобто або доопрацювати й зробити для молодших підлітків, або дописати повноцінний YA роман.

Тепер про твір-«надто». Як на мене, був один такий. Точка зникнення, надто перевантажений описами фізики процесу й усякими описами/умовами ходіння в просторі-часі. А умова зміни часопростору, яка наче deus ex machina з’являється в фіналі, все ставить з ніг на голову остаточно, жує й страшенно спрощує цей самий фінал. Як на мене, технічним і фізичним ідеям твору не вистачає зграбності. Стилю, до речі, також не вистачає. Починається все як доросле сай-фай, фінал — наївно казково (до речі, може теж шмат, якому дописали фінал штучно). Взагалі разом це схоже на доказ в часткових похідних та ще й на сто п’ять дій теореми, яку можна довести в повних похідних на дві дії. Проте все одно дуже-дуже-дуже-дуже непогано. Захоплює попри все. І я вірю в цього автора, як і у всіх авторів творів, згаданих вище.

Твори, які не сподобалися.

Нівелір. Ідея нівелювання хороша, проте все решта дуже стандартно й шаблонно. І передбачувано. Наречена чаклуна так само.

Моя сім`я та інші марсіани і Думай вгору — мені було нецікаво, прочитала по діагоналі.