2 Вересня, 2023 Знедолені Повернутися до конкурсу: Початок Шляху Текст видалено на прохання Автора Повернутися до конкурсу: Початок Шляху Навігація записів Попередній записНазад МараНаступний записНаступн. Захисниця Землі Навігація записів Попередній записНазад МараНаступний записНаступн. Захисниця Землі
Вітаю, авторе! Цікавий текст, досить жвавий і несподіваний, у ньому просто таки вирує життя.
Але як часто буває з багатьма багатообіцяючими творами, не обійшлося без певних проблем зростання.
1. Оці дуже дивні звороти на початку розділів 1, 3, 5: “Обережно знімав”, “Споглядав сутінки”, “Стояв біля вікна”, “На стілець не сідав”, “Дістав з пакету” – у нас іще НЕМА героя, нам його ще не окреслили, а вже ХТОСЬ «знімає», «споглядає» і «дістає». Цей прийом міг би бути природнім, якби оповідь весь час велася від першої особи (Дмитра, чи кого там?). Але оповідь про Дмитра ведеться від третьої особи, тому такі звороти повисають у повітрі.
2. Мені здався якимось надто різким перехід від повсякдення до фантастики. Ось досить довго йшло собі досить добре описане повсякдення зі своїми зрозумілими, живими і енергійними героями, а потім – хоба! – і зненацька містичний горор! Без підготовки, без попереджень. Звісно, я розумію, що для героїв це теж повна несподіванка, але читача все ж таки було б краще якось до цього підготувати. Принаймні, хоч якось десь на початку натякнути, що це історія не тільки про соціальні проблеми навколо провінційної школи, але й про щось містичне. Тобто хоч якось натякнути на ЖАНР.
3. Мені абсолютно нормально, коли герої розмовляють суржиком, але коли суржик вже місцями проривається від автора – це трохи не теє.
4. Автор досить влучно окреслив проблему ксенофобії, але я чомусь не знайшов у тексі особистого відношення автора до згаданої проблеми. А не чекав тут моралізаторства чи висновків, але особисте відношення автора – це дуже важливий інструмент. Може це якось розкривається у повному тексті, але я кажу лише про те, що я прочитав.
5. Якось на початку мені здалося, наче трошки забагато героїв, при тому, що одразу неявно, хто з них головний. Може, варто було б на початку більш чітко окреслити нам головного героя, а потім – його очима, вже знайомити і показувати інших (бажано, не усіх одразу, а більш поступово по 1-2).
Загалом мене чомусь не полишало враження, що історія досить сира. Сира, але багатообіцяюча. Взагалі з тексту не одразу можна зрозуміти ПРО ЩО ця історія: тобто живих, яскравих деталей багато, але що тут головне, а що другорядне – не завжди легко зрозуміти.
Віддаю належне авторові за вміння навіть на фоні повсякдення вибудовувати цікавих живих героїв, ситуації, емоції та екшон. Можливо, перед нами навіть потенційний алмаз, але щоб він став діамантом – його ще полірувати і полірувати 🙂
Мої найкращі побажання авторові!
Дякую за відгук! Помітив його запізно. Проте й такий розлогий коментар лишати без відповіді було б якось нечесно. Не знаю чи ви прочитаєте це повідомлення, але таки відповім. По пунктах:
1. Цікаве зауваження, що точно має логічне підґрунтя. Проте на своє виправдання скажу, що в повісті в мене один фокальний персонаж і всі сцени йдуть від нього. Тому тут можна й до першої особи це прирівняти. Тобто з моєї логіки в читача немає причин думати, що це інший герой у кадрі.
2. Погоджуюся. Є така річ і тут було два варіанти: або мати неочікуваний поворот, або зробити все більш плавно й органічно. Можливо з першим я прогадав.
3. Зауваження смішне. Адже я перевіряю тексти спочатку за допомогою ворду, а потім і зі словником. Почасти зустрічав у минулому такі зауваги, які словником руйнуються за кілька хвилин. Проте припускаю, що десь і попали помилки. Та не вірю, що в такій кількості, що про це потрібно згадувати було в такому тоні. Моя порада, якщо у вас є сумніви щодо якогось слова чи виразу, то насамперед перевіряйте це зі словником.
4. Дуже дурна на мій погляд ситуація, коли автор в авторській мові починає висловлювати свою позицію. В мене для цього є персонажі, їх слова та дії, а потім уже відповідно наслідки, до яких ці дії призвели, які й демонструють мою позицію, як автора. Так набагато органічніше, відповідно у повчання текст не скочується. У повному тексті помітно це, бо саме далі йдуть ці наслідки.
5. Тут погоджуюся. Особливо що стосується сцени бійки спочатку. Можу лише сказати, що іноді доводиться просто уважніше слідкувати через призму сприйняття якого героя йде оповідь, щоб зрозуміти хто тут головний герой. Але зауваження хороше й правильне.
Висновок про сирість складно обговорювати, бо ви не читали на жаль повний текст.
Загалом, якщо я і не погоджуюся в повній мірі із зауваженнями, я все одно за них вдячний. Кілька точно влучні. Враховуючи вкрай негативні враження від конкурсу, ваш розгорнутий коментар став єдиним позитивним моментом. За що подяка!
В принципі цікаво було читати і спостерігати за розвитком подій. Чом би ні? Школа, підлітки, демони:) REAL! Успіху!
Дякую!
Сподобалося! Цікава тема, реалістичне підгрунтя, і демони дійсно моторошні й незвичні. Я зазвичай не люблю жахастики, але ці містичні істоти справді викликають моторошні відчуття. І ще сподобалася манера написання – лаконічна і індивідуальна.
Успіху на конкурсі!
Дякую за позитивний відгук! Приємно такі читати)
Початок важкуватий.
І школота якась не така як треба, і мова у них бруднувата, і конопля, і ксенофобія…
Але потім діти (деякі) таки хорошішають :), а жахлик потроху затягує (аж до кінця уривка і поч.синопсису).
До речі, тема наркотиків цікава (особливо зараз), і відчувається трохи недорозкритою:
* Чому дилери так дурбецельно продають (малим)?
* Чому дитина Голови сама йде “на розбірки”, замість татові сказати?
А в цілому, глобально, на нашій війні… – жаль, що наркотики не використовують як зброю. Засипати якось тоннами до окупантів – хай би вживали без обмежень, безперервно… Який інший сенс є у їхньому житті?
Дякую за відгук! Насправді “школота” така яка вона часто буває. На жаль)
А щодо двох питань:
1. Напевно, варто було наголосити, що так вони хочуть підсадити чим більше людей на наркотики. Подумалось, що тут і так логічно.
2. Та це ж юнацька психологія. Хто ж це йде “стукати”, якщо можна спалити копицю сіна й закидати все лайном))