12 Червня, 2023 Цвіт папороті Повернутися до конкурсу: Початок Шляху Текст видалено на прохання Автора Повернутися до конкурсу: Початок Шляху Навігація записів Попередній записНазад Прокляття кровіНаступний записНаступн. Смарагдовий птах Навігація записів Попередній записНазад Прокляття кровіНаступний записНаступн. Смарагдовий птах
Вітаю, авторе! Приємно читати тексти, які гарно написані – мова, орфографія, побудова діалогів, знайомство з живими героями. До того ж правильно обрано фрагмент для ознайомлення – він не обірваний на півслові, а дає зав’язку і надихає читати далі.
З мінусів я б зазначив деяку клішованість фраз та місцями «казкову» гіперболічність (як то «вродливішої за неї я ще не зустрічав за все свої життя» чи «кинулись обіймати і цілувати мене»). Назва «Цвіт папороті» також досить банальна (якщо наберете пошук у Гуглі, то посилань буде забагато і ваш текст нескоро знайдеться).
Та й взагалі рівень казковості, як на мене, трошки завеликий для «янг адалту», це скоріше те, що колись називалось книжка «для середнього шкільного віку». А щоб зацікавити старшокласників, мені здається, потрібні вже якісь більш дорослі прийоми. Щоб зрозуміти різницю книжок для «середнього» і «старшого шкільного віку» можете порівняти, наприклад, 1шу книжку про Гарі Поттера і 6-7му. Змінюється тональність, проблеми стають дорослішими, а загрози героям – серйознішими (аж до рівня життя-смерті).
Але загалом ваш твір залишає по собі дуже приємне враження. Мої найкращі побажання авторові! 🙂
Загальна оцінка: чотири зірочки з п’яти /****./
Це точно казка 🙂 але як на мене у цієї історії є потенціал, адже таку книжку точно куплять… батьки для своєї дитини. Якщо задуматись то комерційно така повість більш вигідний проєкт, бо батьки платоспроможніші ніж підлітки.
Дякую! З такої точки не дивилась на свою повість.
Ну це все теорія) В такої точки зору краще торгувати підгузками, а не штанями, бо їх частіше міняють 🙂
Але ж я нічого не казав про перспективи продажу, я написав про відповідність заявленому жанру конкурса.
Дякую за відгук! Ви вірно підмітили що мій твір для “середнього шкільного віку. Саме так, я писала його для свого сина, а йому лише 9 років.
На конкурс подала і не очікувала що його приймуть. Просто набридло “тримати рукопис у столі”.
В наступних розділах є і дорослі теми, і життєві трагедії, але все це подано через діалоги, спогади і завуальовано. Діти не зрозуміють, а дорослим є над чим подумати (якщо дорослі вміють читати між рядків).
Після прочитання повного варіанту мої рідні сказали, що деякі розділи підіймають не дитячі питання.
Як казки Оскара Уайльда або Сент Екзюпері. Наче написано для дітей, але розумієшь лише ставши дорослим.
Та до них та “Гаррі Поттера” Дж. Роулінг мені точно далеко)
> Діти не зрозуміють, а дорослим є над чим подумати
На такому принципі працюють фільми “для сімейного перегляду”: там є жарти і теми для дітей, а є жарти і теми для дорослих (які діти просто пропустять). І ще обов’язково є якесь миле кумедне звірятко – то для найменших діточок, які ще навіть сюжету не розуміють, але за звірятком спостерігати їм дуже весело 🙂
P.S. Сент Екзюпері – це точно для дорослих, він лише мімікрував під дитячу казку і то лише у одній книзі.
Ох, яка добра історія! Вайбом мені трохи нагадала “Мій сусід Тоторо”. 🙂
Чекатиму, коли відкриють синопсис, бо згодуюсь, яким буде основний конфлікт повісті, але припускаю, що автор може дуже здивувати. 🙂
Цікава, легка частинка. Я б хотіла почитати повністю))) Удачі!!!
Згідна з попередніми коментарями. В принципі цікаво і йде легко, проте не було за шо зачіпитись в плані емоцій
Це така типова підліткова історія – трохи передбачувана на початку (з перших абзаців я вже очікувала, що якась Мавка та буде)) але написана приємно і читається легко. Їжак сподобався. Згідна з попереднім коментарем щодо того, що трохи забракло емоцій персонажів.
Успіхів вам у конкурсі!
По-перше, я собаку з’їла на історіях про папороть, попаданство, зустрічах з міфічними звірами і персонажами. Тож мені вдвічі приємніше, що історія “не дівоча”, бо цікаво вислухати і іншу сторону так би мовити; а також цікаво, як історія розвинеться далі. Чи будуть у хлопця особливі здібності, на кшталт людини-павука? Чи знайде він скарб? Чи буде приходити до Мавки і їжака, щоб пограти, поговорити?
Насправді, у повісті про підлітків є обидва боки палиці. Через вікове обмеження пригоди будуть “дитячими”, не буде надриву почуттів, кривавої битви зі злом, любові. Але той, кому набридли саме ці речі у книжках, відпочине душею.
Помилок не побачила, історія легка, ба навіть бринить від пустоти ( я б трохи емоцій і описів добавила), простоти і не обтяжує мозок.
Удачі в конкурсі.