текст видалено на прохання Автора
Повернутися до конкурсу: Початок Шляху
Про автора
Тео: 10 коментарів
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
текст видалено на прохання Автора
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Хоча від фентезі вже трошки втомився – надто багато його навколо – цей уривок читав з інтересом. Все чітко, по ділу, без графоманії. З іншого боку, текстові бракує пишноти, цікавих словесних зворотів і епітетів. Хоча, мені здається, що підліткова література й має бути такою – чіткою і простою, без зайвого пишномовства і хитромудрих конструкцій чи деконструкцій, які більше пасують дорослій літературі. Тут головне не перестаратися. І в даному тексті цей баланс витримано; спеціально чи випадково – не знаю.
Ось яким міг бути “Гаррі Поттер” без “графоманії”: герой уже в другому абзаці переходить на третій курс. А якщо серйозно, то це чи не єдиний синопсис у групі, який дійсно схожий на опис повісті, а не роману чи циклу романів. Це теж до питання балансу.
Сюжет, судячи з уривка і синопсису, просто нормальний: не рве шаблонів, але й поганим не назвеш. Герой вийшов дуже харизматичним; а зобразити харизматичного персонажа вміє далеко не кожен письменник, навіть відомий.
Герой, який важкою працею намагається зрівнятися з обдарованішими ровесниками – це дуже вдала тема для young adult.
Лишилося кілька питань до логіки подій. Наприклад: чому в Тео не було хорошого обладунка (чи хоча б якого-небудь), якщо він живе в такій знатній родині?
Клас, коментар дуже співпадає з моїми думками щодо деяких інших текстів. Дуже вам вдячна! Підлітки дійсно швидко нудяться, того тексти, на яких через щільні описи вирубається людина 30+ їм явно буде важко читати. Звісно люди бувають різні, але ца янгедалту це якраз ті підлітки, які читають Поттера, а не стандартні повісті з десятьма “немовби” на один абзац. XD
Щодо Тео. Мабуть, враховуючи синопсис це не буде спойлером. Його всиновив сір Лайонел. Будучи зайнятою людиною він делегував всі турботи щодо вступу хлопця в академію родичам, сім’ї Теренца. Але його батьки були різко проти того, щоби витрачати хочаб копійчину на якусь там забаганку Лайонела, як вони вважали. Ще й заборонили Теренцу хоч якось йому допомагати. Жорстко контролювали при цьому всі його витрати. Загалом далі по тексту це все пояснюється. Теренц розповідає, коли його Тео і Клод до стінки притискають. Адже дізнались, що це він потаємно всі два роки лікував Тео сімейною магією. Якось так.)
Я бачу, вам тут вже накидали критики:) Не хочу засмучувати.
Ви і самі знаєте, що варто покрутити твір, похитати і зробити його максимально
непохитним на виході. Гадаю, у вас все вийде. Ви на вірному шляху,
оповідання може бути доволі цікавим. Бажаю успіху!
Дякую, постараюсь витиснути на наступній редактурі усе, на що спроможна.;)
Прочитала уривок, і в мене виникло таке саме враження, як і в попереднього коментатора. Ніби все непогано, однак того самого гачка, який би змусив гарячково розмірковувати над тим “а що ж там далі?”, на жаль, не трапилося. Хоча синопсис я прочитала з великою цікавістю: там так багато всього – уявлення не маю, як вам вдалося вмістити таку кількість персонажів і подій у ~200К знаків. Як на мене, ваша ідея тягне на добрячий роман, і вважаю, їй би там було дуже комфортно)
А ще історія атмосферою нагадала мені старий цикл “Магічне коло” Дебри Дойл про хлопця Рендала, який мав стати лицарем, однак пішов шляхом чарівника, бо і тим, і другим було ніяк. Колись я дуже любила ці книги. І хоч у вас все інакше, та от за цю чарівну атмосферу з минулого я вдячна. Успіхів вам, авторе!
Дякую за такий змістовний коментар.)
Я погоджуюсь, що гачка нема. Треба над цим попрацювати. Постараюсь щось із цим зробити, коли редагуватиму повну версію.
За атмосферу окрема подяка. Ця книжка мені не знайома, пошукаю. Але те, що атмосферу вже порівнюють з іншими творами вселяє надію, що я пишу не так вже погано.Дякую, це чудовий комплімент.
Обожнюю фентезі, але… не знаю навіть як правильно подати думку.. Щодо даного уривку (не про всю оповідь по синопсису) — чесно кажучи не зрозуміла про що мова.. ні, що відбувається – все ясно, але от якоїсь загадки чи щось такого, щоб в голові гуло “ну що там, що там.. ну коли вже”.. і діалоги мені якісь вимучені.. вони ж ніби ще підлітки, та ємоції якісь невідповідні віку… але це лише моє враження, особисте.. можливо і помиляюсь.. невистачає чогось – можливо банально описових реплік в діалогах.. або легкості..
Хоча в цілому досить непогано… а про “недо..” я не для того, щоб образити, навпаки.. як на мене цю базу можна набагато покращити..
Удачі на конкурсі)
А ще, назва – під поданий синопсис назва твору іменем не підходить. Якби ім’я мало якесь символічне значення, зрозуміле читачам, тоді так.. Але не в даному випадку.
Вибаче, якщо лізу не в свою справу)) Трошки дається взнаки профдіяльність)
дякую, у мене завжди проблеми з вигадуванням назви.
Дякую за коментар! Дуже слушні зауваження, врахую обов’язково.
upd: (до всіх майбутніх коментаторів) мене можна жорстко конструктивити, я таке люблю. Особливо якщо з гумором і по ділу. Просто автор дійсно може не помітити явних проблем свого тексту. І чим більш детальний розбір – тим легше його потім редагувати. Тож сміливо пишіть, можна навіть невстидаючись у виразах.