3.2. Ви написали сценарій. Що далі?

Як ми вже з’ясували, продати сценарій повного метра в Україні – справа проблематична. Але що все-таки реально продати?

Одну з проміжних стадій сценарію. Їх три: заявка, синопсис, поепізодний план (або так звані біти). Це простіше для усіх учасників торгівлі. Великому босу зручно проглянути матеріал і скласти уявлення про його цінність (детальніше про кінокерівників буде написано нижче!). Автору ж набагато легше правити твір, що займає не 110 сторінок (нормальний розмір скрипта повного метра), і навіть не 45 (розмір типової серіальної серії), а від двох до шести сторінок.

Саме такий шлях продажу сценаріїв діє на ринку серіального виробництва. Ця сфера, на відміну від повного метра, у нас працює краще, з набагато доступнішими босами і можливостями. Забудьте поки що про серіали «Нетфліксу» або щось подібне. Вам все одно треба зважати на наші бюджети, та й кабельних каналів такого типу у нас поки що не завелося. Але презентувати себе за допомогою заявки чи синопсису у будь-якому разі набагато краще. У разі, якщо ваша історія зацікавить боса, але він/вона попросить щось прибрати (чи додати) до неї, ви зможете оперативно виправити історію – і отримати свою першу сценарну роботу.

Можна продати й тільки ідею. Сценаристи-початківці часто переживають, що їхню ідею буде вкрадено, адже вона така коротка, така блискуча! Насправді ідея на сценарному ринку не має (майже ніякої) цінності – її набуває тільки втілення ідеї. Найкращі, як здається авторам, ідеї, можуть бути запороті в реалізації – і навпаки. Але, тим не менше, ідеї продають, і часом навіть за пристойні гроші.

Проте часто це не продаж саме трьох рядків ідеї, а викуп у автора розписаного концепту (де намічена основна сюжетна арка, герої, проблеми тощо). В процесі подальшої роботи, яку роблять інші сценаристи, від цього концепту часто не лишається каменю на камені, і фінальна історія розповідає вже зовсім про інше. Тоді-то й виходить, що автор продав виключно ідею (або цікаву назву, або окрему художню деталь). Але гроші-то отримані.

Щоб продати ідею/заявку/синопсис серіалу, їх, перш за все, треба написати. Заявка на серіал, залежно від деталізації і тривалості серіалу, може вміщувати 1-2 сторінки вордівського тексту. Чим коротше, тим краще. Вам треба навчитися дуже коротко і цікаво викладати головні віхи сюжету – і пам’ятати, що ви не інтригуєте («чи впорається Марія з цим завданням? Купіть моє кіно і дізнаєтеся!»), а розповідаєте сюжет від початку до розв’язки. Синопсис серіалу – документ ненабагато довший, 3-4 сторінки. В запасі ви можете тримати також начерки посерійного плана, необов’язково детального (його все одно треба буде правити).

Розповідають, що серіал «Друзі» був проданий на рівні логлайну – короткого опису ідеї: «Надто молоді, щоб жити окремо, надто дорослі, щоб жити з батьками». Але, думаю, що це тільки половина істини.

Тому що в ідеалі у автора, який шукає прилаштування для сценарію, має бути під рукою усе перераховане: ідея та/або логлайн, заявка на цю ж ідею та (посерійний) синопсис цього ж фільму (серіалу). Тобто на один й то самий продукт вам краще мати кілька стадій розробки одночасно.

Ви можете показати кіношному босу цікаву (як вам здається) ідею. Але вам треба бути готовим дістати, як чарівник зі шляпи, й набагато більше матеріалів і розробок на неї.

Хто ж такий кінобос – і де його чи її шукати? Поговоримо про це у наступному випуску!