23 Лютого, 2021

Як не схибити з медициною в сюжеті? Шпаргалка для автора.

Від Пекур Катерина
Пекур Катерина

Пекур Катерина

Письменниця, сценаристка, фанатка науки у творчості і навпаки. Лікар у зав’язці. Адмін ФБ-спільноти ЛІТавиці, авторка блогу.

Усі дописи

В історіях, які ви пишете, часто можуть траплятися медичні проблеми. Які ж пригоди без війни чи інших неприємностей? Героїв ранять, вони хворіють – або опиняються у епіцентрі епідемій. Як бути з такими ранами і хворобами? Що саме буде уражено, який характер ушкоджень дасть така зброя? Чи виживе герой – чи це буде надто нереалістично? Як діяти, якщо дзвінок у «швидку» не винайдуть ще кілька століть? Чим рятуватися в лісі, посеред моря, в космосі? Як поранити героя, якщо йому ще бігати й бігати? Як продумати медицину майбутнього, щоб вона трималася купи, логіки і фізіології? Як спроєктувати магічну медицину, яка теж має діяти за певною схемою, а не дивом-дивним?

Є кілька шляхів вирішення медичних проблем у художньому творі.

Найкращий – звернутися до медичного консультанта. Попри труднощі, які можливі при зіткненні консультанта (з його науковим поглядом на світ) і автора (зі його драматургічними бздурами, сарказм)) – лише консультант зможе виважено спроектувати медичний хід вашого сюжету (врешті, й не тільки медичний – те саме стосується юридичних, історичних та інших сфер, в яких бажано проконсультуватися з фахівцем).

У нас буде окремий цикл статей про роботу автора з науковим консультантом.

Якщо ж знайомого консультанта у вас немає, або ви не змогли з ними домовитися, доведеться шукати інформацію самотужки. На відміну від точних і гуманітарних наук, з яких у мережі і в бібліотеках не бракує популярних і достовірних ресурсів, з медициною все складно. Як відомо (сарказм), геть усі люди знаються у медицині, політиці і архітектурі, тому ці сфери й находяться у дещо сумному стані. Ру-мовна мережа переповнена недостовірними і невідредагованими даними з медицини. На незліченних форумах множаться чутки, забобони і викривлені погляди – тож ходити туди варто хіба що за ними. Вам, найвірогідніше, не вдасться самостійно оцінити правдивість інформації, яку ви знайдете на ру- і україномовних ресурсах. Саме тому я найперше раджу знайти консультанта – він чи вона зможуть відфільтрувати фейки і пояснити помилки (якщо вам це потрібно). Особливо обережно слід ставитися до ру-ресурсів – авторці цих рядків траплялися наукові публікації російською, в яких аналізувалися вигадані дані нібито з іноземних джерел (в той час як у цих джерелах таких даних взагалі не було).

Є й ще одна проблема. Паперові медичні книжки, які ви можете виявити на полиці своїх родичів чи друзів, теж можуть зіграти з вами кепський жарт. З часу публікації цих книжок велика частина – а часом і геть усі викладені там дані! – ймовірно, застаріли. Західні фахівці вважають видання застарілими вже за 5-10 років від виходу, і це не дарма. Об’єм актуальної інформації з медицини за цей час повністю оновлюється.

Деякі дані, як от анатомія, незмінні з плином часу (хоча консультант може підказати вам особливості, які не відразу знайдеш у книжках). Тож користуватися підручниками з анатомії можна сміливо – навіть старими, навіть російсько- і україномовними. Те саме стосується книжок з історії медицини.

Але якщо вам потрібні більш актуальні медичні знання (і не лише для писання літератури!), без пошуків інформації англійською не обійтися.

Актуальні публікації можуть знайтися, приміром, на порталі ПабМед https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/ або інших, або на сайтах провідних зарубіжних клінік. Більшість з наукових публікації платна і недоступна для повного перегляду, але вам, ймовірно, буде досить знайомства з абстрактом – коротким викладенням змісту статті. Дописи на сайтах клінік призначені для інформування пацієнтів, тому є найбільш легкими для сприйняття. Проте, заради достовірності і здорового глузду – закликаю вас гуглити виключно англійською, якщо поруч з вами немає дипломованого медика. На жаль, такі реалії “медичного інтернету” на постсовєцьких теренах – він надзвичайно, неосяжно завалений фейковими даними.

Існують також популярні медичні ресурси, де автори ведуть просвітницьку і консультативну роботу. Честь їм, хвала і подяка за викладення інформації доступно і чітко! Але й до них часом треба ставитися критично. Автори сайту, які, приміром, є фахівцями з педіатрії чи гінекології, можуть давати не повністю достовірну інформацію з інших медичних галузей (помилкові дані можуть бути перемішані з достовірними). Проте ви можете звіритися з цими даними і доповнити їх на інших ресурсах.

Втім, якщо у вашому творі мова про історичні події – то застарілі джерела якраз і цінні. Їх – а також книжки з історії медицини – ви можете відшукати в мережі і в бібліотеках. Цікаво також відвідати музей історії медицини в Києві – це допоможе вам зануритися в атмосферу, в якій, можливо, діяли ваші герої, побачити їхні інструменти і спорядження. Цікаві музеї і відділи історії медицини існують за кордоном – перевірте, чи можливі там онлайн-відвідування!

Чи варто довіряти медичним серіалам, в тому числі медичним історичним? НІ. Ще раз скажемо великими літерами: НІ, НЕ МОЖНА. Як буде детально розібрано в нашому циклі про роботу авторів з консультантами, для потреб кіно будь-яка наукова реальність сильно спрощується і викривляється. Цього вимагає кіно, як жанр, навіть якщо ми знімаємо дуже реалістичне кіно. Так, існують близькі до достовірності серіали, зокрема, історичні, але без знань з історії медицини (і медицини загалом) ви можете запозичити з них не лише корисну, а й цілковито брехливу інформацію. Особливо це стосується серіалів про сучасні лікарні. Є цілий пул «конвенційних» помилок, які повторюються з фільму в фільм, бо просто ефектно виглядають, але до реальності не мають жодного стосунку. Якщо ви хочете уникнути цього, працюйте з джерелами, а не з серіалами, а краще знайдіть дружнього консультанта!

Окрема тема: судова медицина, якої не уникнути, якщо ви пишете детектив (фантастичний або реалістичний). Судової медицини все вищевикладене стосується в тій самій мірі – але до детективних серіалів (як до джерел) слід ставитися зі ще більшою критичністю, ніж до медичних. Кількість фейлів і «конвенційних» помилок, які мігрують з одного фільму в інший, там дуже велика.

Проте загалом книжки з судмеда, які ви зможете знайти у мережі чи бібліотеках, цілком можна використовувати – хоча тут вже не обійтися без знання слідчої процедури, яка панувала на час подій вашого твору.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на twitter
Поділитися на telegram

Інші статті з цієї серії:

2.1. Як працювати з науковим консультантом – поради з обох боків барикад

Реальність – не кіно і не книжка. Саме тому (вкрай потрібна!) робота автора з консультантом може стати випробуванням для обох сторін. Як домовитися і досягти успіху? Читайте у новому циклі статей!

0
Читати далі »
0