Майстерня Статті
21 Лютого, 2021

4 – Ясність думки і жодного шахрайства. Як писати зрозуміло.

Від Trebraruna
Trebraruna

Trebraruna

Письменниця. Авторка блогу. БАГіня сімейного вогнища і чарівного пенделя. Технічна підтримка.

Усі дописи

Під мікроскопом:

Декілька моментів з публіцистики, які не завжди є обов’язковими, але вельми корисні в художній літературі.

Повний абзац.

Абзаци не повинні бути надто короткими або надто довгими. 4-6 речень – якраз. 1 речення: читач ще не сконцентрувався, це вступне речення, що запроваджує тон/настрій. 2 речення: коротке, по суті, переповідання того, про що йтиме далі. Решта речень: розгортання того, що викладено в реченні # 2, але більш докладно. Повторюся: в художньому тексті жорстко дотримуватися такої схеми не обов’язково, але це завжди допомагає.

Чарівна суперсила крапки.

Багато хто недооцінює значення крапки як розділового знака. А дарма. Адже вона розбиває текст на мінімальні смислові шматки – речення. Створення речень – наче готування суші: кожен шматочок має бути оптимального розміру, щоб покласти його до рота за раз; смаки в ньому повинні поєднуватися, не притлумлюючи одне одного.
  • Одне речення = одна думка. Це Закон! (Зустрічала фрази, де автор примудрявся упхнути і опис персонажа, і його дії. А у деякого унікуму в речення влізли описи і дії одразу двох персонажів! Власне, якщо мета автора – спричинити читачеві вибух мозку, то хай буде, але …)
  • Оптимальний розмір речень – 11-19 слів. Менші запроваджують «рубаний» ритм і можуть бути цікавим художнім прийомом, але його слід застосовувати обережно, як гостру присмаку. Довші складно читати, і можна забути початок думки.
  • Не «моліться». Уникайте монотонності, перемежовуйте довгі речення з короткими, інакше мозок читача почне «засинати» під розмірені фрази, мовби під стукіт коліс потяга.
  • Не горніть купу з прикметникових і дієприкметникових зворотів. Писати ними легко, а читати – складно.
  • Узгоджуйте! «Капелюх, що проїжджає повз станцію», і все таке … Ви в курсі. Але часом вивітрюється з голови;)

Вражаємо словом.

І вишенька на торті, а радше цеглинка по макітрі. Тобто, слова – цеглинки, з яких назбирується текст.
  • Чимала кількість занадто модерних або рідкісних слів може відштовхнути читача, який не зобов’язаний знати їхнє значення. Він лише відчує себе надто недорікуватим для вашого тексту.
  • Занадто бідна лексика наведе читача на гадку про примітивність тексту. Але є й гірше лихо: так само, як і речення однакової довжини, це надасть текстові монотонність, отже – зробить його нудним і ускладнить сприйняття.
  • Авторські метафори – це круто, але пересвідчіться, що ви знаєте відтінки значення слів, які використовуєте. «Очі в чудових віях» – виглядає геть смішно; «вбране пальто» дасть змогу граммарнацикам досхочу потовктися у ваших коментах. Але ж інколи і сенс фрази може змінитися через слова, використані в хибному значенні. А це спантеличить читача, змусить його перечитувати речення, тобто вирве його з «потоку» сприйняття вашого тексту.
 

Пост-скриптум:

Я зараз намагалася зосередитися лише на елементах, від яких насамперед залежить «читабельність» тексту і його «легкозасвоюваність». Є ще засоби, які допомагають зробити текст гарнішим, більш художнім, багатшим, яскравішим. Але про це у наступних дописах.

Поділитися

Інші статті з цієї серії:

ПозначкиТребраруна Як писати

Про автора

Техпідтримка

Залишити відповідь