21 Лютого, 2021
3 – Ясність думки і жодного шахрайства. Як писати зрозуміло.
Trebraruna
Письменниця. Авторка блогу. БАГіня сімейного вогнища і чарівного пенделя. Технічна підтримка.
Бачу ліс, а в ньому дерева:
Після того, як у вашій уяві склалася чітка картинка, залишилася дрібничка – подати цю картинку читачеві. Почнемо.«Немає ніякої ложки»
Перше правило письменника (і не лише, це стосується також кінорежисерів і гейм-дизайнерів): немає нічого, крім вашого продукту. Забудьте про те, що читач може/повинен щось знати, крім того, що ви йому постачили. Життєвий досвід у всіх різний.Диявол, що приховується в деталях
Повернемося до виду з космосу, а саме до п.3 з тих, що там перераховані. Якщо ви маєте в уяві чітку картинку, то виділити з неї ключові деталі, які необхідно повідомити читачеві при поданні персонажа/локації /описі механізму або явища, не завдасть клопоту. Рецепт вдалого дебюту простий:- Деталі, важливі для сюжету;
- Деталі, що відрізняють даний екземпляр персонажа/місцевості/пристрою/явища від інших подібних, знайомих читачеві, або ключові деталі, що дають загальне уявлення про об’єкт, що описується. Пам’ятаєте, як в анекдоті? «Вдача погана, неодружений».
- Яскраві деталі, які нададуть читачеві змогу запам’ятати описуваний об’єкт.
Ложечку за тата, ложечку за маму…
Не треба перегодовувати- Надавайте нову інформацію про світ поволі, по одному-два абзаци за одним заходом, бажано, ту, що «до теми» подій, які описуються в наявний час.
- Презентуйте нових персонажів по черзі. Робіть паузи, щоб читач устигав запам’ятати ім’я й особливості нового героя до появи наступного. Якщо вас привести на багатолюдну вечірку і протягом п’яти хвилин перезнайомити із сотнею гостей, імена скількох із них ви запам’ятаєте?
- Залиште довгі монологи Гамлетові. Перепиняйте своїх персонажів, якщо ті занадто полюбляють «розтікатися мислію по древу». Хай замислено поглянуть у вікно, хильнуть найкращого віскі в галактиці, бодай почухають потилицю. Або, може, співрозмовник їх переб’є питанням.
Єдиний в трьох особах.
Вигадайте для ваших персонажів/місцин/об’єктів по 2-5 найменувань, якими ви будете їх звати-величати в тексті. Не треба надто багато визначень для одного об’єкта/суб’єкта в тексті. Комфортним для читання є пара прізвиськ/визначень + ім’я + особовий займенник, більше не варто, хіба забагнеться підкреслити образ героя, відповідний до обставин. Другорядним персонажам/деталям досить імені + займенники + одне визначення. А деяких можна і взагалі залишити без імені. Маленький лайфхак: якщо ви з самого початку, буквально в першій парі фраз з моменту першої появи героя/об’єкта в оповіданні, не назвали його по імені/назві в авторській мові – отже, ГГ із ним не знайомий. І якщо згодом в авторській мові раптово спливе ім’я/назва цього героя/об’єкта, читач дуже здивується й не збагне, про що йдеться. Дайте можливість вашим героям його презентувати, або хай сам поклопочеться відрекомендуватися.Поділитися
Інші статті з цієї серії:
1 – Ясність думки і жодного шахрайства. Як писати зрозуміло.
Частина перша. Погляд із космосу.
Trebraruna
21 Лютого, 2021
2 – Ясність думки і жодного шахрайства. Як писати зрозуміло.
Частина друга. З висоти пташиного польоту.
Trebraruna
21 Лютого, 2021
4 – Ясність думки і жодного шахрайства. Як писати зрозуміло.
Частина четверта. Під мікроскопом.
Trebraruna
21 Лютого, 2021
Я тільки до глави! Як писати цікаво.
Пригадуєте доволі поширений випадок: і текст начебто читається легко, і тема цікава, а закрив книгу – і негайно забув про неї, повернутися й дочитати не вабить?
Trebraruna
10 Березня, 2021
Жили-були. Як позбутися «бувальщин» і зайвих займенників
Всі рано чи пізно стикаються з коментарями штибу «у вас надміру особових займенників» або «текст потерпає від билинності”.
Trebraruna
12 Травня, 2021
Про автора
3 – Ясність думки і жодного шахрайства. Як писати зрозуміло.: 8 коментарів
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Лауреатом Нобелівської премії з літератури в 2021 році став танзанійський письменник Абдулразак Гурна.
Про це стало відомо на церемонії оголошення в четвер, 7 жовтня.
Зазначається, що премія вручається Абдулразаку Гурні «за його безкомпромісне та співчутливе проникнення у наслідки колоніалізму та долю біженця у прірві між культурами та континентами».
От як направду треба проникати у безкомпроміси, а то деталі-деталі))
Тобто стосовно моїх попередніх дописів. Деталі звісно, важливі. Але, що як іти шляхом – спочатку історія, а потім правка деталей, в слабких місцях? а не тримання за деталі мертвою хваткою в процесі писання?)
Чи не могли би ви чітко сформулювати свою позицію? Бо чується вона як: “якщо ти пастух (себто геній), то вчитися не треба, і робити з розумом не треба, бо лише природний, незатьмарений розумінням того, як і що треба робити, щоби досягти ефекту, якого прагнеш, талант здатний створити вартісну річ”. Але. В одному абзаці зі ствердженням “а не копирсання в деталях” ви наводите приклад університетського професора, який PhD отримав саме за копирсання в деталях історії і культури своєї батьківщини, а в формулюванні того, за що йому видали премію є слова: “Нескінченне дослідження, зумовлене інтелектуальною пристрастю”…
приклад професора – це приклад детально прорахованної графоманії. Я вже не памятаю коли останній раз нобелівку присуджували адекватному літератору. Як й премію миру. Дно пробивається з року в рік. А потім ми дивуємося звідки у нас 73 відсотки прихильників членограїв. А як на те – зе просто попав в тенденцію.
Про літературу – до речі шкода шо наш укрсучліт плоть від плоті нобелівських тенденцій.
амінь.
і те, і те можемо. Хіба що, Марініна – то продукт якості помітно нижчої. Так само, як і Гугл Піксел, і Мейзу – це смартфони. А Йотафон – ні, бо воно недоробок, а не продукт.
ну, де-юре продуктом можна назвати будь-який наслідок людської діяльності – навіть відходи. Інша річ якість, можливості продажу, розповсюдження і тп.
Стосовно деталей скажу таке -от є глуха від народження людина. Скільки ти її нотній грамоті не навчай вона симфонію не напише. А якийсь вівчар з полонини, який про ноти нічо не відає – запросто на сопілці виведе будьщо якщо має слух. Тобто він чув пісні, ходив на весілля, його навчив вирізати сопілку старший брат й тп – воно не з неба на нього впало, але ні про які деталі він й близько не знає. За гамбургським рахунком деталі то все вторинно. Первинно мелодія. Первинно історія.
я категорично не згоден про продукт. Якшо писати на догоду лише в надії рубанути більше чи менше бобла, то не тре вигадувати ніяких правил й деталей. Просто береш наймодніший текст даного часу і наслідуєш йому, або адаптуєш. Як типу наслідують і адаптують толкієна і роулінг. і тоді вже не суть важливі деталі й усілякі перегодовування
це дуже шкідлива помилка, що може призвести на захворювання графоманню 😉 Якщо писати на догоду бажанню писати, то так можна ніколи нічого і не дописати до пуття.
Продукт – це не щось, зроблене в надії зрубити бабла. Те, що ви описуєте -то китайська підробка, або карантин Зе-стайл.
Продукт – це дещо завершене, цілісне і продумане. Це результат, а не процес. І при цьому, це ще й результат, який здається корисним/цікавим не лише його автору.
Продукт – це сукупність авторського натхнення, думки про тих, хто цей продукт споживатиме, та низки компромісів, на які доводиться йти (наприклад, як би не захоплювався автор драконами чи холодною зброєю, занадто довгий та детальний опис в тексті буде дратувати та змусить нудьгувати усих, крім ще парочки таких само задротів, тому, дбаючи про авдиторію, від такиз описів доводиться здебільшого відмовлятися).
нє, продукт, це не вершина… хіба ми можемо назвати продуктом гоголя чи гомера чи тараса? а якусь марініну – запросто.
до речі про графоманію – так зара вона якраз і процвіта буйним цвітом)