21 Лютого, 2021

1 – Ясність думки і жодного шахрайства. Як писати зрозуміло.

Від Trebraruna
Trebraruna

Trebraruna

Письменниця. Авторка блогу. БАГіня сімейного вогнища і чарівного пенделя. Технічна підтримка.

Усі дописи
Бува таке: читаєш книгу, сюжет начебто захоплює, стиль в автора непоганий, помилок немає, а “не лізе”. Думки плутаються, доводиться повертатися, перечитувати, раз у раз втрачаючи провідну нитку. Відчуття, ніби дивишся на авторський світ крізь об’єктив розфокусованого фотоапарата. Маю пропозицію: нумо, налаштуємо різкість;) Існує кілька чек-пойнтів, які допомагають зробити текст легким і приємним для читання. Нижче я окреслю їх коротко, не розжовуючи мега-докладно. Якщо когось зацікавить, можу згодом написати окремі статті по кожному з пунктів, які недостатньо зрозумілі в стислому вигляді. Отже, почнемо згори, від загального до детального.

Погляд із космосу:

Сеттінг.

Це визначення в україномовній літературі чомусь не використовують. У найліпшому разі зневажливо відмахуються: мовляв, це не про нас, а про кіно та ігри. Геть забуваючи про те, що в кіно і гри це слово прийшло саме з літератури. Сеттінг – це сукупність часу, місця дії літературного твору, його жанру і настрою/ візуальної картинки. Дуже важливо визначити для себе, яким є сеттінг вашої історії, і час від часу перевіряти – а чи не гайнули ви від нього кудись у манівці? Чи всі деталі вкладаються до цього сеттінгу без додаткових пояснень? Не варто спантеличувати читача згадкою про автомобіль у класичному середньовічному фентезі або іконостасом у хатинці поганської Баби-Яги.

 “Чи ми маємо план, містере Фікс? Звісно ж, маємо, містере Фікс! “

Тут, власне, зрозуміло. Не обов’язково розписувати детальний план на весь роман у 20 авторських аркушів ще на старті (хоча є й такі унікуми, та то вже кому як зручніше). АЛЕ!
  • Ви завжди повинні пам’ятати, чим у вашому романі все має завершитись.
  • В кожному окремому епізоді/сцені/розділі ви повинні чітко уявляти собі, що хочете цим уривком повідомити читачеві. Презентувати нового персонажа? Підкинути нову таємницю? Дати відповідь на загадку? Або дати читачеві перепочити перед напруженим моментом?
Тобто: якщо ви самі не знаєте, до чого ведете, то читач не зрозуміє й поготів.

Коли автор сам погано уявляє, про що пише, то можливості відтворити свій задум зрозуміло для читача наближаються до нуля.

Якщо ви описуєте зовнішній вигляд дивовижного механізму, ви повинні чітко уявляти, як він працює, навіщо йому той чи інший виступ на корпусі, та чи інша кнопочка. Якщо описуєте спецефекти від магічного заклинання, поміркуйте – а чи знаєте ви, чому спецефект саме такий? Як працює ця ваша магія? Описуючи місце злочину, докладно уявіть його подумки: встаньте посередині, покрутіться, уважно роззирніться, прислухайтеся, принюхайтесь. Ви мусите уявляти все до найдрібніших деталей. Те ж саме стосується персонажів. Треба чітко уявляти собі вдачу героя, щоб розуміти, яка реакція буде притаманною для нього за тих або інших обставин, у які ви його запроторите.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на twitter
Поділитися на telegram

Інші статті з цієї серії:

5