До зали музею вкотилась гамірна юрба малих бердик.
– А це шо?
– Схоже на чухалку для спини мого діда.
Вчитель пропихнувся до центру, змахнув всіма десятьма псевдоподіями і щосили загудів:
– Прошу тиші! Хто буде уважний – в кінці екскурсії отримає зелену блямбу! Дві!
Діти притихли. Хто ж не хоче собі блямби?
Вчитель вказав на те, що учень назвав чухалкою:
– Як я розповідав на минулому уроці, до появи нашої славетної цивілізації, на цій планеті жило два різних біологічних види: українці і какцапи.
Ось цей жезл з трьома зубцями – символ перших. Ним наганяли страх на ворогів.
Хто знайде символ других?
Діти розсипались по залі, тикаючи присосками у вітрини:
– Оцего довге?
– Ні, цим какцапи стріляли в українців.
– Тю, нащо? Це такий убряд?
– Обряд. Ні. Щоб знищити. Біологичний вид какцапів мав значну хибу – вбивати всіх довкола. І навть самих себе.
Діти перезирнулись і покрутили джгутиками біля скроні.
Вчилель просвистів:
– Вам цього не зрозуміти, просто запам’ятайте.
– Добре, що українці їх перемогли! – пропищали школярі.
– Так. Історики вважають, що українці перетворили какцапів на добрива, виростили з тих добрив спеціальні кабачки і відправились на них до нових світів.
– Ось-до! – вигукнув один бердик.
– Що? – не второпав вчитель.
– Символ какцапів! Я тутки вже був із мамцею, то вона показувала.
– Молодець! Це дійсно їх символ.
Не штовхайтесь, всі побачите!
Він зроблений з білого фаянсу з діркою посередині.
Історики ще сперичаються про його призначення.
Та я вважаю, що це такий примітивний музичний інструмент.
Вчитель на мить замислився про незбагненність матінки-природи, а тоді сказав:
– Добре, діти, тепер перейдимо до зали наших предків – Євглени Зеленої. Тихіше, тихіше! Пам’ятайте про блямбу! Дві!
Вітаю, автора, для мене в підсудній групі ваше оповідання виділялося і запам’ятовувалося, шкодую, що не потрапили до фіналу
Дякую Вам, дуже приємно!
Підтримую!
Мені ваш твір теж дуууже сподобався!
Але гумористична література – чи не найбільш смаковий і особистий напрямок
Щиро дякую!
Підтримую.
На жаль, Ви були не у моїй групі, але я чекала на цей текст у фіналі.
Дякую Вам!
Дуже оригінально! І спонукає задуматися, як трактуватимуть сучасні символи наступні цивілізації.
“Блямба” – бімба!
Натхнення та успіхів!
Дякую – дякую Вам!
Вітаю, авторе!
Цікаво, зелена блямба – це той, про кого я подумав? 🙂 якщо так, то винагорода вельми сумнівна.
Що українці перемогли – то чудово.
Але, де новорічне щось?
Успіхів та наснаги!
Дякую!
Ні-ні, блямба – то щось хороше))
Милота! Дякую, авторе, ви написали таке справді коротеньке й при цьому гарне оповіданнячко!
Щиро Вам дякую!