Кур’єрська доставка

– Що це? – здивувалася Ірка – капітан міжзоряного кур’єрського корабля приймаючи нове замовлення.

– Різдвяні листівки, – відповів клієнт.

– Що в них? Наркотики? Неліцензійні віруси? Я не збираюся ризикувати…

– Лише привітання зі святом. Можете відкрити і перевірити.

Ірка здивовано глипала очима переглядаючи пачку листівок заповнених від руки не дуже акуратним почерком.

– Ви наймаєте міжзоряний корабель, щоб перевезти купку картонок?

– Не можу приїхати на Різдво, а привітати родину хочеться. А на Осеоні окрім листівок більше нічого не можна на Землю відправляти.

– Є інтернет. Це безкоштовно, – дивувалася далі Ірка.

– Але листівки заповнені вручну і ще й побувають у космосі – матимуть магічну цінність.

Ірка більше не стала сперечатися – все рівно, що перевозити, аби клієнти платили гроші. Тож вона взяла пакунок і попрямувала до корабля.

– Стійте, – крикнув чоловік. Ірка озирнулася і побачила в нього ще одну картонку.

– Мабуть випала, – сказала вона.

– Ні, – чоловік присів, дістав ручку, поклав листівку на коліно і написав щось на ній. А тоді простягнув Ірці, – Це вам. Для різдвяного настрою.

– Я не святкую…

Та клієнт тикнув їй в руки листівку.

– Прочитаєте, коли матимете час.

Ірка поклала листівку в шухляду і одразу, як тільки вивела корабель в міжзоряний простір, відправилася в анабіоз. Летіти кілька тижнів і їй зовсім не хотілося весь цей час шукати чим себе зайняти.

Та вона прокинулася посеред польоту від яскравого світла.

– Якого… – вилаялася Ірка і закрила ілюмінатор, мигцем поглянувши на зірку, що була назовні. Вона була певна, що закривала ілюмінатор, і що ніяке світло не здатне пробудити від анабіозу, до завершення дії препаратів.

Вона вирішила перевірити систему і як тільки зайшла в рубку побачила червону лампочку, що депресивно мигала на панелі управління. Все решта було вимкнене.

Ірка відкрила бортовий журнал – кілька днів назад корабель зіткнувся з метеором, від чого стався збій у системі і все просто вимкнулося. Вони вийшли з гіперпростору і тепер літали на орбіті попутної зірки, що їх притягнула. Якби Ірка не прокинулася – літали б вони з кораблем ще довго.

Вона зробила повне перезавантаження і запустила двигун. Наостанок ще раз відкрила ілюмінатор і поглянула на білого карлика за ним.

“Гарна зірка”, подумала і завела корабель в гіперпростір.

Анабіозні препарати більше не приймала. Шукаючи зубну щітку відкрила шухляду, знайшла листівку і прочитала:

“Нехай береже вас в дорозі Різдвяна Зірка”.