3.1. Ви написали сценарій. Що далі?

Відразу скажу: на цю тему писано кілометри текстів і посібників, набагато інформативніших, ніж будь-що з того, що колись напишу я. Тому пропоную вважати ці нотатки ознайомчими. Маючи перші уявлення, ми зможете відшукати поради саме для вашої ситуації.

Немає нічого солодшого, ніж побачити свою історію на екрані. Ти писав літерки і складав діалоги – і от, десятки людей стали до роботи, вивчили твої слова, випиляли декорації для будинків, які ти придумав, пошили костюми, які ти уявив, працювали вдень і вночі, знімали дублі за дублями, і от – на екрані те, що ти задумав.

Або не зовсім те. Або зовсім НЕ те! Або навіть «йаду мені, йаду!» Але твоя історія знята!

Так чи інакше, бути екранізованим – неймовірно приємно. Почуваєшся чимось середнім між деміургом і рабовласником!

Власне, ми й пишемо сценарії для того, щоб вони стали фільмами, чи не так? Як же довести сценарій до екрану?

Кіно – комерційна сфера, і його порівняння з фабрикою невипадкове. Фабрика оперує поняттями продукції, бюджету і бізнесу. Безумовно, щороку ентузіасти «на коліні» знімають купу-купезну короткометражних стрічок, залучаючи друзів і сторонніх людей. Їм обіцяють не оплату, а «досвід і славу в разі успіху». Але, думаю, для більшості з нас такий горизонт планування затісний. Ми цілимося у велике кіно або хоча б у телевізор. Тому треба усвідомити, що ваш сценарій – це не кровіночка, а ПРОДУКТ. І зараз ми спробуємо його продати тим, у кого є гроші і ресурси на зйомки.

Перш за все, давайте визначимося, що ми продаємо? 

Продати можна готовий сценарій або кілька попередніх продуктів (заявку, синопсис, поепізодник).

Продаж готового сценарію – шлях, по якому найчастіше рушають сценаристи-початківці в усьому світі. Він найочевидніший, найбільш працемісткій – але при цьому найменш ефективний. Сценарій, який написано в діалогах (тобто в останній стадії роботи!) без попереднього замовлення, в західному світі зветься spec script. Це усталений вираз, в якому «spec» – скорочення від слова «speculation». Мається на увазі, що сценарій пишеться на «раптом продасться». Зі спек скриптами невідомі автори блукають Голлівудом, в надії перехопити когось з великих босів і всунути своє дітище їм в руки. Деякі спеки щасливо продають. Але сценаристів в Голлівуді набагато більше, ніж босів, а геніальна ідея для фільму є у кожного офіціанта. Більшість спеків закінчують своє життя у смітниках.

З допису «Сценаристика і як з нею вижити, якщо ви письменник» ми вже знаємо, що кінцевий зміст сценарію залежить від можливостей (бюджету) команди, які зніматиме фільм. Не знаючи цього наперед, тим більше, не працюючи в кіно, важко оцінити, чи ваш сценарій може бути знятий у вигляді, який ви замислили. У босів Голлівуду точно є гроші на транспорт, спецефекти, топових акторів і локації по всьому світу. Тобто скоріше за все, невідомий спект скрипт не помітять, але шанси на втілення є*. В Україні справи не такі райдужні, тож вкладати сили у спек скрипт (а сценарій повного метра – це достобіса роботи!) ризиковано. Хоча, звісно, ніхто не знає своїх шансів і майбутнього!

Дуже ймовірно, що після того, як ви продасте готовий сценарій, його доведеться ґрунтовно змінити, щоб увійти в рамки бюджету і в уявлення продюсера. Переписувати готовий сценарій в діалогах – важка робота. Тобто зрозумійте правильно, боси Голлівуду теж не рвуться без змін екранізувати спеки, які їм всунули офіціанти, при всій повазі до останніх. Але є у цих босів є технічна можливість втілити навіть дуже сміливі ідеї. У них є конвеєр, алгоритми роботи на всі випадки життя і гроші – на тлі стабільної політичної ситуації та потужної економіки. А у нас за це треба боротися з усіх сил. Так, наші команди успішно працюють, приміром, на ринку спецефектів у Штатах. Так, ми вчимося і досягаємо. Так, у нас є цікавенний матеріал. Але щоб зібрати в українському фільмі одночасно гарних акторів, потужні спецефекти, грим, красиві локації і зробити блокбастер… ну, треба зібратися усім світом, усіма грошима Держкіно і спонсорів, пройти всі кола пекла, раю, бюрократії і Мінкульта, зосередити усі потуги піару, усе, що є в наявності – і зняти, майже на межі сил, приміром, одну «Сторожову заставу». А тоді одного «Захара Беркута». Приміром.

Тож, резюмуючи все це, писати і продавати готовий сценарій в Україні – справа невдячна. Саме тому більшість сценаріїв повного метра в Україні, які вже написані і навіть нагороджені, і навіть куплені кіностудіями – так і лишаються радше літературним матеріалом, ніж основою для кіно.

Проте дещо все ж продати можна – і про це ми поговоримо наступного разу.

___________________________________

*пропонувати свій сценарій за рубіж все ж не варто, навіть якщо ви певні, що ідеально знаєте іноземну мову і здатні написати нею художній текст. З точки зору іншомовного сценариста ви пишете набір слів. Якщо ви дуже хочете продатися за кордон, зверніться по допомогу до редактора-нейтів-спікера або й перекладача. Але будьте готові до зневажливих коментарів щодо вашої «ідеальної» мови – від іноземних колег-сценаристів. Такі історії сталися з 99,99% відсотків наших авторів, які спробували працювати в умовному Голлівуді. Лиш одиниці змогли «зачепитися» там і навіть, через багато років підсобної роботи, стати членами Гільдії сценаристів.

Кінобізнес в США та інших місцях дає величезні бюджети і можливості. Але увійти в нього в десятки разів важче, ніж у нас – тим більше, іноземцям. В Україні, завдяки кризі, нестабільності і кадровому голоду, реально вскочити у потяг такого класу, в до яких в США вас не підпустять за десять кілометрів, ніколи в житті. Ризикуйте, вчіться і пробуйте. У нас тут поки що – країна можливостей!