«Віддаруночок»

Президент здивованим поглядом окинув тих, хто стояв зараз перед його робочим столом.

– Гм, я, звісно, вас не викликав… Але це добре, що ви з’явилися!

Дід Мороз у валянках, яскраво-червоному кожусі та такого ж кольору шапці. Святий Миколай у святковому світло-блакитному одязі. Молодецький Санта Клаус у високих чобітках і малиновій куртці, підперезаній широким ременем. Гарненька Снігуронька з довгою русявою косою і в блакитній шубці, засипаній зірочками. Блакитноока красуня Снігова Королева в облягаючому струнку фігуру сріблястому зимовому пальті з білим пухнастим коміром. А позаду них у довгому кабінеті Президента помістилися ще запряжені шісткою оленів великі сани, на козлах яких сидів найнатуральніший Сніговик із відром на голові та носом-морковкою.

– Нас не викликають, – басом відповів Дід Мороз. – Ми самі приходимо. Щоправда, за бажанням.

– Значить, загадуватиму бажання, – діловито, ніби був на телемосту з виборцями, сказав Президент. – Як у дитинстві… Які подарунки на Новий рік я хотів би отримати? Е… Ну, головне, щоб народ був слухняним. І мовчазним… Хочу одну дуже незалежну країну на південному заході… Ще одну волелюбну країну в Загір’ї… Ще бажаю, щоб в Європі…

– Ви ніколи не замислювалися, – перебив Президента Дід Мороз, суворо насупивши густі білі брови, – чому святкові мішки у мене, у Миколая та у Санти ніколи не пустіють? Ось роздали ми подарунки діточкам, а мішки все повні повненькі.

– Мне-е… – Президент почухав пальцем у потилиці:

– А й справді… Чому?

– Тому що подарунки ми роздаємо, а замість них складаємо в мішки всілякі неприємності, різне сміття житейське – і забираємо на утилізацію.

– Сміття у мене теж є, – захихотів Президент. – Ось цього Отвального можете забрати, журналіста Неглядова…

– Ви так нічого і не зрозуміли, – зітхнув Дід Мороз. – Прибрати вас замовили і мешканці незалежної країни на південному заході, і громадяни Загорляндії, і ще мільйони людей у Європі, Америці та Азії.

Він повернувся до Снігуроньки та Сніжної Королеви:

– Дівчата, зробіть йому паралізуючу ін’єкцію!

Потім кивнув Миколаю та Санті:

– Пакуйте його, хлопці!

– Куди везти будемо, дідусю? – Сніговик прилаштував мішок із Президентом у багажнику саней.

– На Острів Забуття, на Звалище Історії! – відповів Дід Мороз. – І давай швидше: мені з колегами ще дитячі подарунки на Новий рік розвозити!