– Слухай, ну твоя позиція не зовсім правильна.
– Чому ви в мене не вірите? От я у вас вірив завжди!
– Ти дещо маніпулюєш з питанням віри. У моє існування вірять мільйони, якщо не мільярди людей. А…
– А я ніхто. Тому ви навіть не вірите, що я й справді планую накласти на себе руки.
– Ну я не це хотів сказати.
– Саме це.
– Не роби цього. Ти знаєш, коли я прочитав отой твій лист, то жахнувся. І відразу ж примчав сюди, щоб відмовити тебе.
– А ви прочитали у листі, що моя хвороба невиліковна?
– Ну… Ну це ж зовсім не причина, щоб заподіяти собі смерть.
– А що тоді може бути причиною?
– Ти слідкуєш за новинами науки? Медицина зараз робить дива. Якщо ти вже віриш у моє існування, то хоча б спробуй повірити в неї. Зачекай з цим хоч трохи.
– Про марність сподівань мене сповістила саме медицина.
– Ну то хоч не сьогодні!
– Сьогоднішній день нічим не примітний.
– Не згоден. Цей день святковий. Він особливий. Люди готуються до цього дня. Купують іграшки, прикрашають ялинку, святкують у сімейному колі.
– Ну добре, згоден. День злегка особливий. І саме тому я хочу додати в нього прикрас. Як вважаєте, мені варто повіситися, щоб нагадувати новорічну гірлянду, чи напитися пігулок і лягти подаруночком під ялинку?
– Ні те, ні інше. Не роби цього, будь ласка. Ти хочеш покінчити з життям, а дехто цього дня навпаки кардинально все міняє. Люди цього дня починають жити спочатку! А в тебе, скажи, скільки в твоєму житті залишилося речей, які ти ще не встигнув зробити? Ну ось же, зовсім скоро почнеться святковий салют, всі будуть щасливі, будуть посміхатися…
– А я цього дня буду корчитися від болю. І що ви там кажете про салют? Я раптом пригадав, що у мене в ящику десь був старенький револьвер.
– Стій! Не роби цього!
На вулицях прозвучали перші салюти.
Питання до тих, хто оцінював: 11 “ні”? Невже все настільки погано?
Я вашу групу не оцінював. Все не “настільки погано”) Але хіба ви справді бачите свій твір №1 на конкурсі як джерело новорічної казки та натхнення?) Гадаю, саме песимістичні настрої спричинилися низьким рейтингом.
Але ж немає умови, що оповідання обов’язково має бути казкою)
І якщо вже так всім сильно не сподобалося, то зазвичай критикують! А тут мовчки – ні. Незрозуміло.
Для мене, на жаль, життєво…
Вибачте, якщо для вас це було занадто 🙁
А він сам застрелився чи Миколая застрелив?
Це вже на розсуд читача
Але я розглядав лише перший варіант)
В цій групі два оповідання з однаковою назвою “В очікуванні дива”. Не зрозуміла цю назву до твору – людина чекала на диво, щоб його зупинили від самогубства, чи як?
Навпаки, назва танцює від зворотного: всі чекають дива, але ГГ зневірився настільки, що навіть не зважає на вмовляння САМОГО Святого Миколая!)
Депресивна історія. Написана непогано) Успіхів на конкурсі!
Дякую за відгук! Вам теж успіхів!)
Круто, револьвер значно краще мотузки з гірляндою))
Варіативність – наше все 😉