Микола дивиться, як олів’є з солоними огірками та дешевою ковбасою четвертого сорту з замінниками ідентичними натуральнім, заправлене майонезом, чвакає, поки кіборг Саймон перемішує його погнутою ложкою, стараючись не заляпати оголені контакти на фалангах пальців. На столі шикуються щербаті тарілки. Замість виделок і ножів – ложки, замість келихів – чашки з алюмінію. На стіні розтягнувся напис на всесвітній із криво вирізаних літер: “З новим роком!..” Вони не зняли його з минулого разу.
– Я більше не можу… – напівлюдина-напіввосьминіг з невимовним ім’ям, сполученим тільки із приголосних, родом з Альфи Центавра хаотично клацає своїми щупальцями кнопки на пульті – на маленькому екрані, крізь поміхи, пробивається знайома до болю картинка.
Микола кривиться:
– «Іронія долі»… За нею буде «Один вдома», а потім той, про супер-команду, де вони всіх злодіїв зловили і потім їх стратили…
– Краще б мене стратили, – протягує напіввосьминіг.
– Це тортури, – підтверджує зелена желейна маса, яка в прямому сенсі влилася в їх скромну компанію позаминулого року. Микола так і не зрозумів, якої вона статі і чи є в неї стать взагалі. – Я би покінчило з собою, але я безсмертне.
Саймон відставляє каструлю з олів’є:
– Давайте швидше. Ще три салати за планом.
– Може, обійдемось без шуби? – благає Микола. – І оті яйця фаршировані грибами – такі важкі на шлунок, минулого разу я півночі блював.
Конвоїр – такий же кіборг, як і Саймон, тільки новішої моделі, грюкає палицею по решітці:
– Побазікайте ще! Сказано робити – робите! Адміністрація наказала: план у цьому році перевиповнити! І без теревенів!.. У нас тут взірцевий заклад!
Конвоїр тріщить шокером, вмонтованим прямісінько в його кулаці у повітрі – щоб точно дійшло.
Микола зітхає і береться натирати буряк для клятої шуби. Він майже змирився. Це просто ще один рік. У в’язниці для міжгалактичних злодіїв йому залишилось сидіти – тридцять дві тисячі сто дванадцять. Добре, що рік на планеті 55 Cancri e у сузір’ї Рака пролітає менше, ніж за добу.
Панас? )))
Удачі на конкурсі!
ЗІ. Блін, я шукала кнопочку “Проголосити”, а її нема.
Випиляли добрі люде. Нічо!
Все одно удачі на конкурсі!
Нє, не вгадали. 🙂
Дякую за відгук і побажання!
Йой, я ржала)) це й справді тортури, але й події, і герої з таким гумором описані!
Дякую за відгук! Автор радіє, коли вдається розсмішити читача. 🙂
Тортури. Кожен день Новий рік. Весело
міжгалактичні злочинці заслужили це! 🙂
Спочатку хотіла понити – як же так, в майбутньому все ще дивляться “Іронію долі”, фу, але дочитала до кінця і сиджу усміхаюся. 🙂
Бажаю успіху на конкурсі!
Дякую за відгук! Так, у нашому виправному закладі витончені перевиховні заходи. 🙂
Авторе, у вас глибокі задатки до катувань!
Сподіваюся, далі персонажів справа не дійде)
Дякую! Але обіцяти не можу. 🙂
Тоді залишите свої дані по завершенні – ліпше оминати місця вашого мешкання
Успіхів!
Не у катуванні, звісно))
“Катування апельсинами тривало третю годину” ©ласіка
Дуже сподобалося, як обіграна назва 🙂
Дякую за відгук! 🙂
Аааааааааааааааааааа! Жах!
До речі, вчора дивилася індійську “Іронію долі” 2015 року – виявляється, вони навіть цим не гребують.
у нашому взірцевому закладі ми будемо використовувати індійський рімейк для покарань рецидивістів))
Вітаю, Авторе!
От не полінувалася і порахувала. Миколі залишилося сидіти майже 88 років, якщо рік на планеті, де знаходиться в’язниця, дорівнює добі на Землі. Якщо менше… що ж, нехай 80. Але в’язневі з цього втіхи жодної, якщо він – людина середньостатистична, а не генно-модифікована – він до звільнення просто не дотягне. Та й ГМОшник на таких харчах на надто довго проживе 🙂
Оповідка повеселила. Такий собі рік бабака 🙂
Натхнення та успіхів!
Дякую за відгук! З роками ув’язнень трохи погарячкували, але, можливо, Микола вийде по УДЗ, якщо вправніше рубатиме салати. 🙂
Та він там має працювати, як січкарня, щоби термін скоротили принаймні удвічі :)))
Боже, це дійсно тортури – “Іронія долі” щодоби. Моє співчуття героям.
треба щось вигадувати – в нас тут серйозний виправний заклад, а груба сила не може примінятись до в’язнів, це заборонено міжгалактичною конвенцією. 😉