17 Грудня, 2021

Ще один рік

Повернутися до конкурсу: 365 новорічних слів

Він витягнув з шухляди органайзер ремонтного набору. Кілька світлодіодів зі спеціальної чарунки перекочували на кактус. Колір і ключки – єдине що пов’язувало пустельну рослинку з різдвяним деревом. Менше з тим, іншої альтернативи не було.
Підключати світлодіоди до корабельної мережі він не став. Кожен міліват енергії згасаючого реактора йшов на аварійний передавач. А от свічки, їх ще трохи залишилось від торту на її день народження, на пульті можна і запалити. З діоксидом легко впорається «корабельний садок» в кормовому відсіку – десяток пластикових діжок з фітопланктоном.
Весела святкова міжзоряна прогулянка на вихідних. Подарунок на день народження. І маєш таке. Одночасний збій в системі підпросторової навігації і аварія реактора, подібний збіг вважається неможливим і навіть не закладався в розрахунки. Їх викинуло біля якогось жовтого карлика без власних планет. З підпростору вийшли настільки близько, що корабель став на орбіту зірки. Було це десять земних діб тому, або за місцевим часом – три оберти-роки. Наближався початок четвертого.
Відразу після аварії він налаштував аварійний передавач, вона – намагалась повернути до життя корабельний реактор. В обох випадках – марно. Запасів сублімованого харчування мало вистачити на три земні місяці, зелена маса «корабельного садку» ще кілька земних років відновлюватиме кисень. Та й кактус зі світлодіодами на колючках житиме ще чимало. А от потужностей реактору лишилось днів на п’ять. Земних днів, бо корабель не обертався навколо своєї вісі, лишаючись завжди кормою до агресивного світла зірки.

Прочинились двері на місток, увійшла вона.
– Ти не зарано почав святкувати?
– Ні, за двадцять п’ять хвилин завершимо черговий оберт. Просто орбіта скорочується, ми падаємо на зірку.
– Тоді, з прийдешнім!
– Так, і тебе теж.

Повернутися до конкурсу: 365 новорічних слів