13 Грудня, 2021

Рогатий

Повернутися до конкурсу: 365 новорічних слів

Дві темні тіні трусились на засніженій тополі навпроти «хрущовки».

— Дістала ця робота! Холодно достобіса!

— Потерпи, ще двох штрафників перевірити, тоді спустимося додому.

— Бісить мене ця бюрократія! Кляті папери! До дідька!

— Не згадуй намарне…

Перезирнулись іскрами.

— Тут що за один?

— Дивлюсь. Якийсь зелений, минулоріч позбавили сили на десятиліття, ментально прив’язали до колишнього солдата.

— Жесть! За що його аж так?

— Таємна інфа, в справі зашифровано.

— Довести бідолаху має, щоб термін скоротити?

— Якось так, як завжди.

***

Металевий візочок з чималим точильним бруском котився спальним районом, поширюючи характерний дзенькіт. Зупинявся серед двору і чекав домогосподарок, що поспішали принести затупілі ножі. Його господар, невисокий завжди замурзаний чи то сажею, чи то мазутом хлопчина, волочив лівою ногою і навіть влітку носив чорну шапку. Майже не розмовляв, робив роботу, брав гроші, йшов далі. Без своїх сил він став як ці нікчемні люди, тож мусив щось їсти, десь жити. Ввечері доклигував до квартири, вечеряв, якщо встигав, і поринав у тягучий чорторий. Його ментальна в’язниця ховалась за стіною: чужі спогади, від яких не втекти, фантомний і справжній біль, страхи і кошмари, що виснажували, зводили з розуму.

…Хлопець був сиротою, контужений, поранений в ногу. Агонія пережитого і самотність виїдали його душу. Рогатий намагався його позбутись. Прямі контакти були небажані, тож капостив здаля: ламав замки, бив вікна, підкидав ненависні записки, купував спиртне, думав — зіп’ється. Але чим гірше почувався боєць, тим нестерпніше ставало рогатому.

Раз хлопець підловив його в коридорі, притис до стіни: «Я знаю, хто ти! Бачив таких в приціл по той бік».

«Я свій» — чомусь сказав рогатий і той відпустив. Відтоді дав нещасному спокій, гострив ножі, чекав нагоди.

Якось помітив, як боєць гладить кішку на вулиці. Наповнило дивне відчуття тепла, спокою і потрібності. Щось змінилось відтоді.

Наближалося Різдво. Рогатий нарешті придумав викрутас для полегшення відбування вироку. Відвідав притулок для тварин. Цуценя залишив під дверима хлопця, добряче погримавши.

Тієї ночі, попри біль, обоє спали майже спокійно.

***

Дві світлі тіні сиділи на засніженій тополі, обгорнувшись крилами.

— Дістала ця робота! Тільки дивимось, а втручатись не можна.

— Молода ти ще, не розумієш.

— Тут що за один? Ніби ж не наш?

— Це ще вияснити треба. Дивний цей рогатий. Бачила його справу? Повний треш. Може він при розподілі не туди потрапив?..

Два золоті німби на прозорих ріжках схилились над невидимими паперами.

Повернутися до конкурсу: 365 новорічних слів

Рогатий: 20 коментарів

Залишити відповідь