Снофля сиділа на скляному будиночку, який висів на найгарнішій ялиновій лапі. Вона мотиляла своїми стрункими ніжками і обмірковувала дуже складну ситуацію.
Новорічній іграшці, на якій сиділа фея, було сто років з гаком. А от хазяйка її – дуже молода і дуже симпатична. Просто їй не щастило по життю. Снофля з ніг збилася, намагаючись це виправити. А Марина хоче бути щасливою. Та що робити з людиною, яка не вірить у знаки, не бажає зустріти принця і навіть не загадує бажання у новорічну ніч?! Але як не крути, Снофля – новорічна фея, і їй не личить складати руки!
Першого разу Снофля зіштовхнула Марину з красенем, який розсипав її пакет з мандаринками. Але дівчина йому не дозволила навіть допомогти зібрати оранжеві м’ячики, не те що провести додому!
Потім фея надіслала на пошту дівчини листа з пропозицією роботи у модному журналі. Марина давно про це мріяла. Та зараз вона вирішила, що це спам, і видалила лист. Аргумент був простим – вона, бачте, не надсилала туди свого резюме. Значить, вони не могли про неї дізнатися і запропонувати роботу!
Втретє, новорічна фея втрутилася у сон Марини і транслювала дівчині ідею ілюстрації для новорічної афіші. Марина, наче пройнялася цим, і, прокинувшись, одразу почала малювати. Але по закінченні роботи порвала її і викинула. Виявилося, що художниці не сподобалася кольорова гама.
І от зараз Снофля розробляла безпрограшний план, адже до свята залишилося лише два дні. Нарешті фея тихенько замугикала собі під ніс заклинальну пісеньку і клацнула пальцями. У двері Марининої квартири подзвонили. Дівчина відкрила двері та побачила на килимку під дверима маленький коробочок. Марина взяла його до рук і відкрила. Там сиділо крихітне кошенятко. А до нашийника була прикріплена листівочка: «Тепла і щастя у НР». На коробочці була вказана адреса. Та не Маринина, а сусіднього будинку – кур’єр помилився буквою! Марина зітхнула, погладила маля:
– Ходімо шукати твоїх справжніх господарів.
Через кілька хвилин дівчина з коробочком в руках стояла перед тим самим чоловіком, якому вона не дозволила себе провести кілька днів тому.
– Вас удвох треба на світлину «Та, що приносить щастя» – широко посміхнувся він.
А новоріччя Артем разом із Снуриком прийшли святкувати до Марини. Дівчина подарувала їм казковий пейзаж. Він незабаром прикрасить свіжий номер того самого журналу.
Буду відверта. Перша половина змусила поставитися до оповідки скептично, але фінал усе виправив.
Кляті коти. Завжди все роблять кращим.
Відчула з Мариною солідарність щодо цієї феї.
Приємна романтична історія) Успіхів на конкурсі!
Дякую за підтримку!)
Снофля молодець! Автор молодець! Всі молодці! Все сподобалося.
Дякую!
Важко зробити щасливою людину, яка не вірить, що заслуговує на щастя )
Так, справді, героїні під двері ще треба підкинути мішок упевненості в собі)
Снофля, звісно, гарна фея, кваліфікований фахівець у своїй галузі. Проте складається враження, що підопічна не гідна її допомоги. Тож кидайте, пані феє, той баласт, і шукайте іншу роботу.
З кошенятком незрозуміло – не вірю, що таке “замовлення” кур’єр має право тупо залишити під дверима. Це ж жива істота, її треба вручати у власні руки. Та що це за кур’єрська доставка котів – дивно якось!
А ще таке питання. Якщо Снофля – новорічна фея, де вона проводить решту року? В коробці з ялинковими іграшками? Це сумно.
Удачі на конкурсі!
Дякую за докладний коментар! Ні, у коробку Снофлю не запхати))). У неї є своя країна, де вона живе з іншими новорічними феями))) А щодо кур’єра, то доведеться поскаржитися на нього його керівництву, за те, що несумлінно їх виконує. А, можливо, у нього була запара передноворічна(
Снофля! Яке миле ім’я! А історія чи то мила, чи то моторошна. Тобто, якщо фея взялась вас осчасливлювати, то викручуйся – не викручуйся, а врешті-решт вона свого доб’ється))
Так, новорічні феї – вони такі)))
Вітаю, Авторе! 🙂 Ваша мініатюра перша, яку я коментую на цьому конкурсі 😉 Чудова, святкова історія ❤️. Треба буде ретельно перебрати новорічні іграшки…а раптом…;)
Бажаю успіху на конкурсі! 🙂
Дякую вам дуже за підтримку!)
Яка розумна фея))) І головне добра. Гарно усе вийшло, тепло.
Снофля дуже старалася). Спасибі за ваш коментар!
Усі щасливі. Те, що треба, для новорічного настрою!
Саме так! Дякую)
Ой, яка тепла історія! Дякую, авторе!
Спасибі за ваші добрі слова!
Бідна Снофля. А якби не спрацювало й цього разу? А якщо Марина захотіла залишити собі кошенятко? Бо я вже, чесно, очікував чого завгодно від цієї дівчини.
В мене теж, до речі, виникла думка, що вона залишить кошеня собі. Але інакше б кіна не було 😉
Дуже тепла і казкова історія. Дякую, Авторе!
Так, ви праві – кіно має бути). Дякую.
О, так, дівчина, дійсно, трохи пришелепкувата. Хіба можна не бажати зустріти принця?)))
О, так, дівчина, дійсно, трохи пришелепкувата. Хіба можна не бажати зустріти принця?)))
Ммммм, мило! Дякую, авторе! 🙂
Спасибі на доброму слові!)