У різьблені двері загубленої в лісі хатинки постукали вкриті снігом фігури.
— Вітаю, Миколаю! — стукнув посохом перший.
— І я, і я! — загудів клаксоном другий.
— Що привело вас у такий час до мене? Адже зовсім скоро мені вирушати в дорогу з вуглецями та подарунками, а списки добрих і поганих дітей усе ще не складені!
— Цього року ми з ним, — Санта кивнув на дух вантажівки Coca-Cola, — стикнулися з величезною проблемою. — Справа в тому, що всі діти України загадали, щоби путін хммм… щез.
— Я теж чув такі прохання, втім… я не можу виконати їх. Розумію, розумію, ціла країна може перестати вірити в дива але ж…
Двоє гостей аж підстрибнули.
— У нас є ідея, є! — прогула вантажівка, — Треба лише виконати бажання маленького духа різдвяної гірлянди, що народився в Україні цього року. — Дверцята його кабіни відчинилися, звідки вистрибнув сяючий вогник.
— Вітаю! Вітаю! — застрибав навколо він, — я б хотів бути сильним і дорослим! Я був хорошим хлопчиком!
Святий Миколай почухав бороду та махнув рукою: «Хай буде по-твоєму!».
Раптом вогник засяяв яскравіше, зарухався швидше й розсипався на безліч іскорок, що вкрили все навколо, наче сніжинки. За мить вони розтанули.
— Ой-ой, що ж ми наробили, — пробурмотів Санта.
— Облиш, — махнув рукою Миколай, — ну що ця дитина зробить? Тим більше, кожна легенда повинна десь починатися…
Тим часом, рій іскорок розлетівся в різні боки. Його частинки набиралися сил у святкових ялинок, прикрашених гірляндами по всьому світу, на широких проспектах, освітлених святковою ілюмінацією та від зірок, сяючих на небі. Він прямував у місце, де був по-справжньому потрібен — в Україну. Майже всі крихітні цяточки розлетілися по всій країні, оселяючись у кожній сніжинці — щоб освітлювати автомобілям шлях, у кожній лампі, щоб вона працювала без електрики, у кімнаті кожної дитини, що боїться темряви.
Зрештою, останній вогник, бережучись ППО, прослизнув на росію. Тишком-нишком пробрався він у бункер, та залетів головному злодію прямо в ніздрю. Розігнавшись до субсвітлової швидкості, він виштовхнув чоловіка по той бік заселеного всесвіту і швиденько повернувся — його чекали довгі та щасливі зимові свята.
Дух гірлянди полетів далі — йому ще багато чого треба було зробити.
В Україні з’явився дух-покровитель, і хоч він і був малим, проте — любимим усіма!
Вітаю, авторе!
Мила казочка. Але, боюся, вже навіть діти розуміють, що смерть одного ху… путіна не вирішить проблему.
А жива вантажівка – прикольний образ.
Успіхів та наснаги!