1 Серпня, 2021

Реінкарнація

Повернутися до конкурсу: Україна. Вчора, сьогодні, завжди

Петрик не мав виправдань.

Коли тобі 10, і ти завалюєш тест з історії на таких  дитячих питаннях як «Коли відбулась Олімпіада 2020 року?», «Дата повернення Криму з окупації до України», «Яким документом проголошено закінчення війни? Вкажіть точну дату підписання», то…

На тебе чекає шкільний психолог.

Ага, на прохання батьків.

Бо негарно не знати такі речі, хоч і відбулись вони задовго до твоєї появи на цей світ.

–          Мені не вистачило часу на підготовку до контрольної,– зітхнув Петро. – Я захопився проєктом з доповненої реальності для конкурсу.

Футболка з тризубом. Світлий чубчик. Знову гризе нігті.

Жінка у кріслі гортає свої записи. Хлопчик не може бачити екран. Всі діти особливі, але батьки саме цього наполягали на збереженні таємниці, аби запобігти психологічному тиску. Частина проєкту «Повернути героїв». І ось маєш, дитина робить боляче близьким своїм незнанням, а  ті бояться зірватись.

–          А часу на відпочинок у тебе вистачає? Які ігри любиш?– Зачіска темноволосої мерехтить, таке є і у деяких однокласниць, нова мода серед дівчат. Петрик пригадує   ім’я психологині – Галина Степанівна – запізно. Перед несміливими оченятами постають улюблені сюжети про дослідників. Не воїнів. Динозаври, галактики.

Сеанс  триває. Про особисту відповідальність й вибір у навчанні. Про важливість  історії. Обіцянку подивитись фільм й поміркувати над власним дослідженням про фінал війни.Тепер питання до батьків. Захоплений новими ідеями Петрик вже помчав до друзів. Сяє червоне намисто на шиї пані Оксани, тримає за руку дружину  Андрій.

–        Ви свідомо уникаєте теми війни у вихованні хлопця? – з дорослими інколи можна отак прямо. Хоч і ризиковано. Галина тамує власну злість, її професійна ввічливість зараз – павутинка. Це ж треба – хлопець генетична копія загиблого Героя, родина отримала таку честь, а вони тримають його подалі від усього, що трагічне і про зброю? Держава витратила стільки коштів, аби здійснити дати можливість народити нових дітей тим, хто втратив своїх у війні, шанс заново реалізуватись обірваному кулею чи вибухом шляху згідно збереженій ДНК, і все це – найсучасніші технології, праця й праця. Хоча й тріумф – щасливі посмішки жінок, котрі народили від найдорожчих своїх захисників, варті цього.

–        А хіба нове життя – це не компенсація за втрачене? Ми ретельно слідкуємо за нахилами та здібностями Петрика, знаємо і біографію. Петро був айтішником, як колись казали, провоював недовго, і якби не війна, то й зброї не взяв би до рук. – Порване намисто червоними краплями застигло на Оксаниних долонях. Андрій зіскочив та навис над психологинею.

–        Та мовчки розвела руками. Між ними зависла хмаринка сталево-блакитного кольору. Доки спантеличена пара спостерігала, у хмаринці проступило зображення юнака у піксельному камуфляжі та з архаїчною зброєю. Невловимо знайомий, із світлим чубчиком  хлопець років двадцяти посміхнувся: «От про що я шкодую, так про те, що такий неготовий давати відсіч за свої кордони виявився. А вчитись настановам минувшини часу не вистачило. Ех, знав би, то б історією більше переймався – та й тілом теж. І навичками захисту. На силу треба сила, на свідомість – теж опора. А то ризикуєш надто рано піти, що до справжніх веселощів чи чужим інструментом стати…»

–        Галина зачинила двері порухом руки. Авжеж, в руці чіп, а ще один активує показ. Так легко зараз працювати з привидами, не те що в тих замках, де ще й з опаленням проблеми. Клієнти хай вірять в технології – аби лише не забували про віру в силу людську.

Кіт видерся на коліна.

Повернутися до конкурсу: Україна. Вчора, сьогодні, завжди