15 Червня, 2022
Про чорні діри у пісному борщі, або те, чого Ви не знали про Всесвіт
Повернутися до конкурсу: Вийти за межі
Текст твору видалено на прохання Автора
Повернутися до конкурсу: Вийти за межі
Про автора
Про чорні діри у пісному борщі, або те, чого Ви не знали про Всесвіт: 10 коментарів
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Як казав Хемінгуей про Достоєвського (приблизно): “Хіба можна писати так погано і настільки заворожувати читача!”. Важкий коктейль Дугласа Адамса з Гаррісоном і неймовірна праця для редактора, якщо знайдеться якийсь відчайдушний трудоголік. Браво! Пишіть ще! Тільки, на мою думку, поки не змусите себе вилизувати тексти до блиску, ніхто не візьметься їх видавати. Однак, дуже бажаю успіху – ваш талант повинен реалізуватися.
Дякую за добрі слова, і за критику. Намагаюсь, як заповідав Кінг, просто розповідати історії. Все інше підтягну. Дуже вдячний.
Дякую за комент. Ви праві, кухар з мене не досвідчений. Хотілось, щоб гостріше і густіше, от так і вийшло. Та ще й довелось видалити третину тексту, усе що не рухає сюжет. Видалено похмурі сцени насилля і всякі рефлексії героя зі спогадами. Видалено кілька епізодів, які справді було шкода. Та не біда, якщо треба буде друкувати, усе можна виправити, матеріалу вистачить.
Уф-ф-ф-ф-ф, авторе, ого у вас борщ. Але, продовжуючи аналогію з борщем, ви ніби взяли всі рецепти регіонів України і зібрали їх в один – тут і м’ясо, і гриби, і риба, і ковбаси, і капуста, і квасоля, і все-все-все. Не треба так) Особливо, коли це повість. Додавайте трохи “водички” і місця – дайте читачу відпочити від коловороту подій і подихати. Навіть взяти ось ці два розділи, які для ознайомлення – тут є і зав’язка, і основна частина, і кульмінація, і розв’язка. “Розтягти” б його на 100 тис знаків, додати описів, пояснення всесвіту, минулого героя, тощо – і була б нічогенька собі повість)
Дракон у вас вийшов прекрасний, ім’я також.
А от в тому, що говорив Гонт я побачила легке таке смакування насилля. Не автором, а героєм, але воно якось аж занадто сильно було
Дякую за комент. Ви праві, кухар з мене не досвідчений. Хотілось, щоб гостріше і густіше, от так і вийшло. Та ще й довелось видалити третину тексту, усе що не рухає сюжет. Видалено похмурі сцени насилля і всякі рефлексії героя зі спогадами. Видалено кілька епізодів, які справді було шкода. Та не біда, якщо треба буде друкувати, усе можна виправити, матеріалу вистачить.
Вибачте. Моя увага не встигає за рухом вашого “ас-сасіна”, тому оцінити не можу. Мабуть, я – невіглас. У моєму Всесвіті усе рухається повільніше…
Привіт, бачу, ви почитуєте Пєлєвіна 😉 .текст складається з трьох уривків. Завдання ознайомчого фрагменту- просто показати якість і манеру письма. Взагалом про сюжет можна дізнатись із синопсису, який Літавиця викладе, мабуть, згодом. Та, зрештою біс з ним, не переймайтесь. Можливо, якщо дасте з висоти свого досвіду ще якісь конструктивні зауваження,всі стануть щасливими
конструктивно – неможливо. конструкція – у тумані “війни”. рілля є, але рефлексія героя, після кожного “пука” вбиває бажання продиратися крізь скупчення застарілих чи напівживих метафор-алюзій. вибачте – я погано володію волопюком
Захопливо, заманливо… складно.
Дуже стильно і соковито написано, жваво уявляю собі гостросюжетний бойовик (щось типу чи то “Cloud Atlas”, чи то “Fifth Element”). Багато колоритних деталей і влучних краплинок єхидного гумору.
Чесно зізнаюся, мене трохи перевантажило різкими сюжетними поворотами та стрибками між часами й світами – я з першого разу заплуталася.
Схоже, тут матеріалу на цілий грубий роман, а не на повість. Може, розширите – я з задоволенням проведу серію довгих вечорів за читанням.
Я щасливо пританцьовую, перечитуючи ваш комент знову і знову. Значить можна починати писати ще якусь побрехеньку. Дякую)!