Можновладці й Міцелій

– А-гей! Ти ж диви, хто до мене завітав! Привіт, Малюче! Давненько ти не навідувався до мого шинка. Я вже хвилювався, чи не зав’язав, бува? А в мене, он бач, який аншлаг – три мухи і один тарган – ото й усі мої відвідувачі… Що кажеш? Усі на конкурсі, фантастику вигадують? Тю, та шо її вигадувати, її ж навкруги – достобіса, як волових кізяків на чумацькому шляху! Що, не віриш? От просто зараз тобі хоч сотню розповім. Що? Однієї вистачить? Ну, то сідай отутечки, біля шинквасу, щоб мені глотку не драти… Тобі як завжди, моєї фірмової?.. Ось, тримай… На здоровля! А історія… Та ні, не переймайся, я ж не такий базікало, як ті політики. Коротенько, всього чотири епізоди. Ти й четвертий гранчак осушити не встигнеш. Чи воно фантастика?.. Ну, то вже тобі вирішувати, де там правда, а де… як воно, теє… криптоісторія, чи шо…

Ну, то слухай… В цій історії геть немає майже нічого – ані кораблів, ані черевиків. Ані королів, ані капусти. Навіть грамофона нема… Є тільки дурні-чиновники і гриби. Так-так, звичайні гриби, не смійся, побережи черево на потім, далі веселіше буде… Так от… В одній далекій-далекій… Ледь не бовкнув “галактиці”… Хе-хе. Нашо нам така далечінь? Нехай буде “в одній не дуже далекій країні” жили-були собі дуже недалекі чиновники. Чому недалекі? Та ти сам подивись – як можна не бути дурнем, коли мова у тебе геть недолуга. От наприклад слова “велична” і “велика” у них однакові. І щоб звеличити свою країну вони стільки земель захапали!.. Як від Конотопу до Жмеринки стоп’ятсот разів – отака їхня велич. Їй-бо, не брешу! Їм розумні люди кажуть: “Тре’ за мир боротися!” А вони війни лаштують по всьому світу. Бо світ і мир у них теж одним словом позначається. Така от химерна мова, де ж там і розуму взятися?

Що за країна така дивна? Ну, нехай буде Гроссія… Бо завелика дуже. А, я вже казав. Так от… Розповім я тобі, як ті дурнуваті гроссіянці з їжею поводяться. Ну, тобто, яка в них кулінарія чудернацька… Та не швиди ти, зара’ тобі буде твоя історія. Краще слухай уважно, не перебивай.

***

Епізод перший.*

Є у тій, прости господи, Великогроссії така собі провінція Тартарстан. Та не Тарганстан, а Тартарстан, не плутай мене… І от якось у тому Тартарстані, як зараз пам’ятаю – дванадцятого серпня п’ятнадцятого року, влаштували майстер-клас з приготування відбивних з трьох гусячих тушок. А рецепт був такий, досить специфічний: треба взяти з десяток співробітників контролюючих органів, понятих, водія спецтехніки і три заморожених гусячих тушки з Загорщини. Тушки проголосити санкційною продукцією, вилучити з холодильника і урочисто винести вирок: “Підставою для вилучення даної продукції є відсутність супровідних документів, маркування на цю продукцію, а також найменування лише англійською мовою!”. Далі – в присутності всіх інгридієнтів чавити бульдозером на смітнику до готовності. Процес приготування обов’язково зняти на відеокамеру. Мабуть, для кращої презентації страви споживачам.

Щоправда, шефкухарю-невдасі, тобто, інспектору, який відповідав за ліквідацію імпортного делікатесу, впаяли догану за порушення технології утилізації. Мабуть той інспектор (нехай буде Пустомакітренко) не дочитав у гроссіянській кулінарній книзі, що “якщо це городина, або продукція садівництва – в такому випадку можна використовувати бульдозер, розтоптати й знищити. А м’ясо чи м’ясна сировина знищується шляхом спалення!” Сам замголови управління Гроссільгоспнагляду обурено прокоментував: “Тре’ було спалити, а вони розтоптали трактором і докупи склали!” Та звідки ж тому бідосі Пустомакітренку знати, що воно за фрукти такі ті загорські гуси – ні риба, ні м’ясо. Написано щось іноземною мовою – хтозна, що за овочі.

Епізод другий.**

Минуло три доби, яких Пустомакітренку вистачило, щоб усвідомити всю глибину своєї помилки і піти на другу спробу підкорення кулінарних висот. Після отриманої догани недолугий кулінар чітко засвоїв – ворожі харчі треба безжально палити, та ще й так, щоб і попелу того буржуйського не залишилось! Навіть рідиною якоюсь легкозаймистою розжився. Дочекався п’ятнадцятого серпня – та й гайда в новий рейд тартарстанськими крамницями.

Цього разу не пощастило імігрантам з Балтії. На сміттєзвалищі знов зібралися поважні можновладці, урочисто зачитали вирок і спалили наче клятих відьом… балтійські помідори. Що вже й казати, на відео свій подвиг зафільмували та й радісно в мережу виклали, щоб увесь світ, значиться, бачив, як Пустомакітренко свою помилку виправив! Такий от собі гроссіянський рецепт помідорів, запечених на грілі…

Та чекай ти реготати, навіжений! Це ж іще не все… Слухай далі… Як воно там по-вашому, по-розумному?.. Екстраполяція, от!

***

Епізод третій, спекулятивний.

Цього разу вже точну дату тобі не назву. Не пам’ятаю. Та й чи важливо це? Головне, що полювання на відьом, тобто на несанкціонованих, вірніше підсанкційних харчових імігрантів з клятого Заходу в Гроссії на цьому не припинилося. Той таки інспектор Гроссільгоспнагляду Пустомакітренко тільки посилив своє завзяття в боротьбі з буржуйськими іноагентами. І от якось в морозильнику однієї з елітних ресторацій під час позапланової облави тріумфально виявив кіло двісті якихось кавалків з написом “чорний трюфель” без будь яких відомостей про походження і призначення. Добре, що з собою планшета захопив з інтернетом. А що, гроссіянські інспектори – вони такі, просунуті!

Далі розповім мовою, тобто думками, оригіналу (бо наш харчоборець виявився таки неабияким оригіналом!):

“Так-так, падлюко, зара’ ми тя погуглимо… так, ч-о-р-н-и-й т-р-ю-ф-е-л-ь… еге, гриб… ти ба!.. о – Франція, Італія, Іспанія… опаньки!.. так, зара’ вилучимо… такечки, значить… менти, поняті, протокол, знімальна група… млин, доки зберуться… а як же ж мені тебе, поганка ти буржуйська утилізувати?… нє, цього разу промаху бути не може… третя догана, млин – вилечу з роботи з ганьбою… потім не відмиєшся… ніхто й на роботу не візьме… усі пальцями будуть тицяти… а, це той дебіл, котрий ні хріна до пуття утилізувати не здатний… до речі, хрін –це фрукт чи овоч?.. так, сцукор, не відволікатись!.. тож хріна тобі лисого, жолудь ти гейропський, тебе я точно утилізую як треба!… тепер все по науці… так, значить… м’ясо ми не давимо, а спалюємо… а м’ясо у нас хто?.. давай, Гугел, колись, залізяко… ага, царство тварин… зашибісь… значить, усе царство тварин ми палимо к єдрєнєй фєнє… так… а помідори у нас хто?.. ага, млин, царство рослин… а рослини ми що?.. правильно, давимо бульдозером… на корню, млин, усіляки там персики-шмерсики, помідори-шмомідори… так… а гриби у нас ч’їх?.. твою мать!!! царство грибів!!! от гади, мухомори буржуйські, і тут окреме царство їм!.. нєзалєжниє, мать твою!… ну, я розумію, рослини, там, тварини, а вам-бо, падло, своє царство за яким хрєном?.. чо-орт!.. як же ж я вас утилізувати буду?.. давити не можна – ви ж не овочі, спалювати зась – не м’ясо… от, падла фашистська, як замаскувалась… ну, чекай, я тя все одно утилізую!.. третій раз на граблі не наступлю!.. так, млин, все по науці… щоби перемогти ворога, треба знати його в обличчя… давай, Гугел, розкрий мені цю ворожу личину… так, гриби… харчуються… деревина, мертва органіка… от, падальники, стерв’ятники натівські!.. ага, розмноження… міцелій, значить, спори ще… от, млин, плодюча паскуда!.. нє-е, давити точно не можна… міцелій в землю вдавиш – як попре!.. а ще потім бульдозер від спор дезінфек… дезінсек… дезінтегр… стерилізувати, коротше… так, далі… ага, значить, спори вітром… тварини… травна система… от, гніди, навіть травлення їх не бере!… так, давити й спалювати не можна… нє, падло, я тя все рівно страчу!.. так, подивимось, м-е-т-о-д-и с-т-р-а-т-и… костер, чорт… нє, спалювати не можна… так, далі… розп’яття… от, падло, верткий, ані рук, ані ніг… нє, ну, припустимо, розіпну я тебе на хресті… але хрест же ж, млин, дерев’яний!… як пустить, гадина, свої міцелії… потім весь хрест як новорічна ялинка… та мене самого потім на тому хресті розіпнуть!.. нє, ну нахрін, шо там далі?.. на кол… на палю, от, а паля ж знову-таки, сцукор, дерев’яна!.. а якщо на стрижень залізний?.. як нанизаю всіх скопом один і два кеге!.. і шо?.. знов уся мережа реготатиме!.. не утилізація, млин, а пікнічок-шашличок!.. от, гнида, нездоланний який!.. ну шо там іще?.. так, повішення… хрін тебе повісишь, колобок недоліплений… нє, ну, припустимо, обмотаю якось, і шо?.. так і буде теліпатися на вітрі?.. чо-о-орт!!! на вітрі!.. а вітри ж у нас у степах які!.. миттю спори по всьому півдню федерації рознесе!.. мать твою!.. тут уже не до сміху буде!.. диверсія, твою мать… інспектор влаштував грибну окупацію півдня Гроссії!… нє, я, слава богу, не дебіл, наслідки прораховую!.. так, а шо там далі?.. о, розстріл, ага… розстріляю з кулемета, благо в нас тих патронів – як грибів… тьху, млин, знову гриби!… ну, розстріляю, ну й шо?.. воно ж проросте, гадина, зі шматків проросте!.. нє, давай далі… так, гільйотина … гільйотина – це добре, тільки як тобі, колобок недопечений, голову відтяти?… гаразд, млин, покрошу якось… але народ же ж чотрів!.. я ж цих гурманів, падло, знаю!.. розтягнуть на зажарку, ще й спасибі скажуть, що пошинкував!… ну, посмажать, ну, зжеруть… мли-и-и-ин!!! стравохід!.. твою мать!!! висруть же ж, падли, як два пальця, висруть!.. а спори ж на гівні, як на дріжджах!.. Йоптові ціни, а у нас же ж, нужники, тля, як на зло, кожен другий – дерев’яний!.. сади грибні на кожному подвір’ї!.. та мене, млин, самого в цьому грибному лайні втоплять!.. нє, ну нахрін гільйотину!.. шо ще?.. електричний стілець!.. во, бляха, де ж я тобі, сморчок ти трухлявий, в Тартарстані електричний стілець знайду?.. а знайду, то й шо?.. знову гурмани на смажене позбігаються… знову зжеруть і висруть!.. до гадалки не ходити, висруть!.. от, хом’яки ненажерливі, як з таким народом утилізацію санкційного лайна всілякого виконувати?.. шо там іще, гад?.. приспати нахрєн… ін’єкція, млин… яким розчином?… так, погуглимо… і-н-’-є-к-ц-і-я д-л-я п-р-и-с-п-а-н-н-я г-р-и-б-і-в… та грибів же!.. от тупий Гугел, ниіхрєна не знає!.. що ж робити?.. так, пишемо я-к п-е-р-е-м-о-г-т-и г-р-и-б… та гриб же, падло, а не грип!.. мені ще санкційні віруси утилизовувати не вистачало!.. нехай ця, як її мать, санепід…хрєнь займаєтся!.. о, ось воно, «як перемогти грибок стопи»… чорт, нахрін мені його перемагати?!! він же в мене не санкційний!.. вітчизняний, православний, ще від дідових портянок!.. ну ти й тварюка, Гугел-шмугел!.. так, назад, до наших баранів… точніше, до грибів наших довбаних!.. як же ж тебе захірячити, заразо?.. так, треба щось радикальне, нетрадиційне… н-е-т-р-а-д-и-ц-і-й-н-і… та іди ти нахрін зі своею орієнтацією, гомосек буржуйський!… м-е-т-о-д-и у-с-у-н-е-н-н-я г-р… якої, нахрін, грижі!… та ну тебе на!.. о, м-а-ф-і-я !.. ага, сцукор, є!.. так, шо тут? закатати в асфальт… як варіянт… та ну, нафіг, у нас такий асфальт, самі ямкові ремонти… які дурні, такі й дороги, млин… трава слабка, і та у щілини пробивається… а тут – міцелій, йопт!.. як попре по тріщинах, падло… і в самому центрі ленінського проспекту вилізе таким ось, нахрін, чиряком!.. мать твою, та мене ж самого за це в асфальт закатають!.. нє, шо там ще?.. ага, ух-ти, ноги в таз із бетоном і – в воду!… утопити, значитьця!… чорт, цемент у нас хєровий, а гейропський, падло, під санкціями!.. ну шо, викормиш ти ворожий, зізнавайся, де в тебе ноги, колобок ти хитровивернутий?!! та й грець із тобою, усіх гуртом в один таз, усі один і два кеге… і у Шмолгу-матінку!… твою мать!!! а спори?… цемент-бо хєровий!.. вимиє ж спори!.. їй-бо, вимиє!.. і рознесе аж до Гаспія!.. мли-и-и-ин!!! а шо як проти течії?.. а там канал Макша-Шмолга… чо-о-ор!!! МАКША!!! СТОЛИЦЯ!!! і нахрін же ж цей канал будували?.. спори ж… міцелій… до Квасної площі… поміж бруківки… мать твою!!! падло пронирливе, гарантовано вилізе перед Мавзолеєм!!! гніда фіолетова!!! диверсант натівський!!! мене ж тоді точно замість Ілліча покладуть!!! нє-є, топити точно не можна… шо ж робити, шо робити, йомайо?!! Підірвати на полігоні нафіг!.. ага, а потім весь полігон на грибну плантацію перетвориться!.. знову весь інтернет обрегочеться!… а заморозити?.. хрінь собача, він і так в морозильнику відпочивав, падло… спори ж у мерзлій землі зимують!.. от же ж гівно яке незнищенне!.. гніда!!! як не крути, все одно розмножиться!.. давай, Гугел, виручай, викормиш піндосівський, як не дати розмножитись?!! о, стерилізація!.. а я, падло, бульдозер стерилізувати збирався!.. це шо, млин, значить, га?.. каструвати?.. а де ж у тебе?.. от, гніда, де ж твій орган відрізати?!. ти ж сам весь як той орган моржовий!.. от гад живучий!… нічим тебе!.. а ну-мо, зброя біологічна, шо тут?.. чо-о-орт!.. для людей все вигадали, а для грибів – ніхєра!.. падли, мать їх… Йоптель, зара’ же ж усі нахлинуть… усі долбодятли: поліція, поняті, знімальники… а в мене тут ні в око, ні у вухо, ще й кінь по грибах не валявся… кабздець мені… застрелитись, чи шо?.. грибуха, шо ж ти за хрінь така невловима, йоптовий склад?!! як мені тебе утилізувати, падло?!! гівно, млин, буржуйське, незнищенне, термоядерне, шоб тобі!!!

Стоп…

… Сто-о-оп…

А шо як…

***

Епізод четвертий, апофігенний.

Отож наш бідося інспектор, дарма що Пустомакітренко, а таки зметикував, як йому ефективно і ефектно утилізувати того клятого іноагента. До того ж з використанням саме того знаряддя, якого в Гроссії дійсно як грибів, і яким кожен гроссіянець страшенно пишається.

І от уяви собі, на одному з головних гроссіянських каналів на тлі величезного екрану стоїть така собі зірка пропаганди, зливний бачок, нехай буде, скажімо, Скрєпєєва і штовхає таку промову:

– Як ви можете бачити, на екрані за моєю спиною, саме те, що бачать зараз наживо усі мешканці республіки Тартарстан, на якій би відстані вони не знаходились. Так, це гриб! І не якийсь там елітарний трюфель з гнилої буржуазної Європи, а найсправжнісінький наш, вітчизняний гриб, усім грибам гриб! Я би навіть сказала – грибище! Просто Цар-гриб! Справа в тому, що сьогодні вранці на полігоні Гроссільгоспнагляду республіки Тартарстан успішно завершилось випробування нового методу утилізації підсанкційної європейської продукції з використанням вітчизняної гіперзвукової ракети з ядерною боєголовкою. В експериментальному акті утилізації було знищено один кілограм двісті грамів так званих «королівських» грибів – чорних трюфелів, які було завезено контрабандою на нашу землю з агресивного Заходу. В утилізації брало участь десять патріотів, включно з інспектором Гроссільгоспнагляду, трьох співробітників поліції, трьох понятих і трьох учасників знімальної групи. Кожен з активістів нагороджений цінними подарунками – пляшкою коньяку «Кримський відбірний сім зірок» і пам’ятним продуктовим набором посмертно…

***

Така от пекельна кухня виходить, брате. Альтернативна історія, трясця їй… Ну що, нареготався? Ну от, тримай свою гусячу відбивну з томатами-гриль під грибним соусом. Пробач, що не за автентичним гроссіянським рецептом. Бач, боєголовок немає. Вже чверть століття як позбувся. А тепер шкодую. Ну й грець із ними, часниковими обійдемось. У нас же ж миролюбна кухня, не те що… Ну годі, піду я вже до клієнтів. Он, бач, скільки набігло? Либонь, подописували вже всі свої кулінарні фантазії. А тепер і реально пожертоньки не проти… Ну все, бувай… Смачного!

*http://www.rosbalt.ru/video/2015/08/14/1429682.html ,

*https://podrobnosti.ua/2052540-v-rossii-buldozerom-davili-treh-sanktsionnyh-gusej-video.html ,

**https://podrobnosti.ua/2052627-v-rossii-publichno-sozhgli-sanktsionnye-pomidory-video.html