— Мамо, а правда, що скоро я помру?
Ніна відчуває крижаний холод у тілі від поставленого запитання. Вона дивиться на семирічну доньку й не може стримати сліз. Що відповісти Юлії, коли місяць тому лікарі діагностували велику пухлину в її головному мозку й, немов зозулі закували, що жити залишилось не більше двох років.
— Ні, моє сонечко, не думай про таке! Ти житимеш довго! — запевняє Ніна Юлю й сама хоче в це вірити.
Юлія відкриває зошити, які забрала до лікарні зі школи. Поки її права рука не німіє, вона старанно пише домашнє завдання. Вчителька Тетяна Петрівна обов’язково похвалить!
***
Надворі кружляє пухнастий сніг. Юля замріяно вдивляється у вікно на дітей, які наввипередки ковзають доріжками з льоду. От би їй із ними! Та мама не дозволяє. Невідь-звідки до свідомості потрапляють лапи монстра Запаморочення, який не дає змогу вільно пересуватися самій.
Натомість Юлія вишиває. Її тендітні пальчики хвацько створюють ікони з зображенням святих. Навіть сьогодні, напередодні Святого Миколая, вона майструє. Через пів години очі втомлюються, а тіло, змучене голками крапельниць й променевим лікуванням, поринає в солодку дрімоту. Дівчинка бачить перед собою чоловіка з довгою бородою й усміхненим обличчям. Навколо нього купчиться ореол райдужного світла. Юля милується ним і перебирає пальцями кольори, наче грає на арфі.
— Мене звати Святий Миколай. Загадай мені своє найзаповітніше бажання — і я його виконаю.
Юля одразу пригадала інших дітей з її лікарні, в яких випало волосся після хімієтерапії, яких катали на інвалідних візках, бо відмовили ноги, які мали тяжку форму ДЦП…
— Я хочу, аби всі пацієнти цієї лікарні видужали!
Святий Миколай підняв брови від здивування. Найчастіше кожен із тяжкохворих просив здоров’я тільки для себе.
— На жаль, я не в змозі вилікувати абсолютно всіх, розумієш? Закони Всесвіту й різдвяної магії не всесильні. Однак твоє милосердя буде винагороджене!
Потому Святий Миколай підморгнув дівчинці, змахнув чарівним посохом, з якого посипалися різноколірні сніжинки, й мовив:
— Я дарую тобі можливість одужати повністю! Кожен сеанс терапії зменшуватиме твою пухлину так, що вона повністю пропаде! Бери ось цього магічного керамічного янголятка й вір у те, що я тобі сказав!
***
— З Різдвом Христовим, донечко! Лікарі кажуть, що твої аналізи значно покращали! Лікування допомагає! Диво! — Ніна розплакалася від щастя й кинулася обіймати доньку.
Юлія загадково всміхнулася й притисла подарунок Святого Миколая до серця.
Кожному би такого магічного янголятка і бути, як Юля – хвилюватися за долю ближніх більше, ніж за свою.
Це точно, а особливо – хворим діткам!