— Ця блакитна планета приречена. Людство століттями веде війни задля розширення територій держав, не жаліючи собі подібних. У 21 столітті вона має пошукові системи інтернету, які можуть знайти все, окрім правди: хто і як керує світом. На ній будь-який виродок за допомогою грошей може перевтілитися в красеня. Але ніякі засоби не допомагають тому, хто з потворною душею. Ця планета засмічується, вона деструктивна. В неї немає шансу на розвиток, — суворо констатував володар Всесвіту Темповіт, споглядаючи з високого трону на монітор, який демонстрував недоліки Землі.
— Але, Володарю, якщо я доведу, що це не так? Якщо знайду людей, які змінять вашу думку? Дадуть віру на порятунок, краще майбутнє Землі? — благав радник Білогір, який був землянином і походив з роду давніх слов’ян.
— Графік перебудови Всесвіту вже складено. Але дам тобі відстрочку до 31-го грудня, — владно махнув Темповіт і занурився в читання плану оновлення іншої неблагонадійної планети.
***
Білогір на персональному зорельоті облетів кожну країну. Перевдягався в земний одяг і опитував сотні людей різних національностей. Серед них він шукав добрих і дієвих осіб, які сприяли зміні світового устрою. Усміхався, коли помічав, як зелена шкала позитивних рис на його вимірювачі якостей і вчинків зростала, а камера фіксувала майбутніх героїв.
31-го грудня, коли він весь у краплях поту від поспіху, прибув в Україну, його вимірювач пищав. Шкала злих учинків перевищувала рівень дозволеного. Білогір розгубився. Невже зусилля нанівець? Але ж у країні йде війна! Чи можливо серед кривавих боїв сподіватися на милосердя? Хоча, звісно, були воїни зі світлим серцем, миротворці й волонтери, але їхні добрі наміри не переважали негатив.
До півночі залишалося 3 хвилини. Білогір розумів, що виходу немає — пора повертатися зі звітом до Володаря. Як шкода!
Водночас Темповіт спостерігав за плином космічного годинника і заперечно хитав головою.
— Готуйте метеорит, який зітре Землю в міжгалактичний порох. Через декілька хвилин починаємо, — Темповіт дав розпорядження працівникам технічного відділу.
Коли Білогір відкрив дверцята зорельота, годинник відбивав північ. Раптом вимірювач якостей засвітився зеленим. Добро в людських серцях збільшилося до 1000% й майже втричі перевищило зло.
— Миру! Ми всі бажаємо одного — миру в Новому році! — гудів натовп біля ялинки.
Білогір аж засяяв. Його прилади фіксували, що це таємне бажання декількох мільйонів! Якими б неправильними не були люди, але в душі хочуть добра.
ЦЕ ПЕРЕМОГА! ЗЕМЛЯ ВРЯТОВАНА!
А як же мільйони орків, що щороку бажають нашого знищення?
Від “Я – зануда”: відсотків “%” буває максимум 100. Якщо 1000, то це вже проміле. Ось таке позначення: “‰”.
Дяка за зауваження.
Моя історія про глобальне. І я вірю, що добрих людей більше!
Ех, а я так сподівався, що побачу метеорит. Недоля)
Ну хотілося гепі-енду) А про знищення планети напишу на інший не новорічний конкурс
Вибачте, що розчарувала)