Мало хто знає, що Санта-Клаус каже не просто «Хо-хо-хо», а намагається вимовити «Хо-хо-холодно». Тому вештається крізь комини, щоб якось зігрітися.
Але цього разу Санта-Клаус затинався зовсім не від холоду.
— Гоб-гоб-гобґобліни, — приречено видихнув Санта-Клаус.
Смуглі нахаби обступили гостя. Хоч вони діставали йому всього до поясу, але від них йшла загроза, від якої схолола кров в жилах, а зуби мимохіть вистукували чечітку. Навіть комин затріпотів язиками полум’я, наче зловтішаючись. А вітер журливо завив у димоході.
— Що це за гном-переросток до нас завітав? — на нахабних пиках хижо засяяли зелені очиська.
Найбільш посміхався найвищий гобґоблін, настільки широкий у плечах, що здавався квадратним. Але це була зовсім не та дружня посмішка, що вселяє довіру.
Санта-Клаус краєм ока скосився в список адрес. Помилки все ж не було. Але як, як навіть один із гобґоблінів примудрився заслужити подарунок?!
Тікати б, не озираючись, але зайві кілограми не дадуть жваво вилізти димоходом. Може, вдарити крайнього гобґобліна лантухом із подарунками й кинутися в утворену прогалину?
Як навмисно, квадратний гобґоблін висунувся вперед, наче попередив спробу втечі. А такого й танком не зіб’єш, не те що якимось лантухом із подарунками.
— Хто з вас Піпін? — просипів Санта-Клаус.
Раптом гобґобліни перестали загрозливо посміхатися й мовчки розступилися. Позаду них стояв курдуплик навіть за гобґоблінськими мірками. Відчини квартирку і його спокійно видує.
Санта-Клаус нетвердо підійшов до курдуплика, вручив подарунок, запакований майстрами-ельфами в криваво-червону обгортку, і запитав:
— Чому всі притихли?
— А вони мене бояться, — серйозно відповів курдуплик.
— Що, невже всі? — зміряв поглядом ще раз гобґоблінятко Санта-Клаус.
— Усі, — зовсім не смутився той. — І навіть мускулистий Ронні.
Курдуплик кивнув на квадратного гобґобліна біля комину.
— Як тобі це вдалося? — здивувався Санта-Клаус.
— Просто я завжди замовляю правильні подарунки. А з ними не потрібно навіть себе погано вести, щоб тебе поважали, — скромно відповів курдуплик і витягнув із обгортки анігілятор.
Про автора
Хо-хо-хо: 21 коментар
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Піпін, трясця, розумака!
Прикольно))) Млодець курдуплик, хороший вибір. Певне гоблінів раніше було більше)))
Хо-хо-хороші курдуплики!
Удачі на конкурсі!
Дякую!
Весело, але є невеличка внутрішня неузгодженість. Дрібний гоблін “ЗАВЖДИ” замовляє правильні подарунки, але Санта поводиться так наче вперше у гоблін-лігві. Хто ж приносив минулі подарунки? Інший Санта? Чи взагалі Зубна Хрещена Фея?
Беззубий Фей. Тут ще є неузгодженість – Санта раптом забалакав українською (“Хо-хо-холодно”). Не інакше, як перевдягнений Святий Микола.
Неузгодженості не розкриті в мініатюри, бо перевдягнення не грає на сюжет, а згадка про минулі подарунки зашкодять сюжету, бо розкриють передчасно інтригу.
От ці курдуплики! Хохохолодно й незатишно через таку їхню поведінку! Переймаюся за Санту
Санта виживе, він – таємний агент, але тссс, про це нікому більше 😉
Курдуплик з атомною бомбою 🙂 Точно підмічено 🙂
З атомною страшно, з анігілятором вірніше.
Чудовий курдуплик! І фінт вухами в фіналі теж!
Дякую!
Що таке анігілятор? 🙂
Улюблена іграшка усіх гоблінів. В “П’ятому елементі” це чудово зображено 😉
У “П’ятому елементі” були гобліни?
Що таке гобліни?
Анігілятор – це щось страшне, в одному ряду з синхрофазотроном. Але це не точно. Вдалий засіб проти гоблінів.
P.S. Гобліни – це реальні почвари без голови, руйнівні в своїй дурості, закохані в усіляку страшенну зброю.
Ну дуууже несподіваний фінал! Спочатку Санті було непереливки, а тепер усім гобґоблінам. Жвава і весела оповідка! Дякую
Успіхів на конкурсі!
Вам теж успіхів! І на конкурсі, якщо берете участь, і в житті!
усміхнуло.
дякую.
успіхів!
Дякую! Вам теж успіхів!