— Святі їжачки! Ти різдвяний ельф?
— Я Барабашка.
— Приємно познайомитися. А я — Натуся. А ти добрий чи злий?
— Звичайний.
— Всі добрі або злі. От моя матуся добра. Вона мені кіски заплітає. А татко злий. Він робить матусі боляче і вона плаче. Ти кицьок любиш?
— Не знаю.
— Іриско, киць-киць. Втікла. То ти не знаєш, як це любити? Це коли останню цукерочку віддаєш матусі, хоча самій кортить з’їсти. А вона вдає, що з’їдає, а за хвилину із коридору гукає: “Святі їжачки! Дивись, Натусю, одна цукерка у кишені загубилась”. Думає я маленька і не помічаю.
— Очевидьки.
— Ой, ховайся, Барабашко. Це татко з роботи прийшов. Сьогодні він знову злий.
— Що сталося, Натусю? В тебе очі мокрі.
— Матусю забрали тітки в білих халатах. А татка — дядьки в великих капелюхах.
— Хочеш покажу, як я навчився любити? Іриско, тримай цукерку.
— Кицьки не їдять цукерок. От ти кумедний.
— Очевидьки.
— Ти погладь її ось так. З кицьками простіше. Вони коли люблять, то муркочуть. А от дорослі не вміють так.
— Любити?
— Муркотіти.
— Ти знову сумна. Що сталося, Натусю?
— Бабуся не пускає мене гуляти. А я хочу на санчатах покататися з гірки.
— Дуже хочеш?
— Дуже.
— Візьми мою руку.
— Святі їжачки! Як ти це зробив, Барабашко?
— Це мій секрет!
— Це найкращі санчата у моєму житті! Юхууу!
— І в моєму! Юхууу!
— Барабашко, ти де?
— Ку-ку. А я тут.
— Не до ігор мені зараз. Ми з бабусею їдемо у село. Бабуся боїться, що татко повернеться.
— Ти на довго?
— Я не знаю.
— Не плач, Натусю.
— Я просто хочу, щоби матуся повернулася і татко більше не приходив до нас. Ніколи.
— Дуже хочеш?
— Дуже.
— Візьми мою руку.
— Барабашко! Я вдома! Іриско, привіт! А дивись, які в мене кіски! То мені матуся заплела. Матусю, ходи хутчіше сюди. Я тебе маю познайомити з Барабашкою. То друг мій. Так мамо, він справжній. Справжнісінький друг. Ну добре, матусю, ти лягай. Тобі після лікарні потрібно відпочивати. Я вас пізніше познайомлю і ми разом будемо прикрашати нашу новорічну ялинку.
— Виходь уже. Барабашечко, де ти? Як же я тепер без тебе? Я буду скучати… Очевидьки.
Про автора
Барабашка: 21 коментар
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Супер!
Дякую!
Авторе! Це найдушевніший твір, що я прочитала на конкурсі! Очевидьки! Дякую. Успіху!
Дякую, шановна Ганно! Цей відгук також дуже душевний і важливий для мене! Очевидьки)
Добрий і приємний твір! Нагадує дитинство) А ще радує глибокий соціальний підтекст!
Спасибі, мрійнику! Тішить, що нагадав вам дитинство. Підтекст дійсно досить болючий, але фінал щасливий)
Скажіть, будь ласка, хто є автором аудіо до мого твору? Я хочу висловити величезну подяку за те, що ви зробили мені такий подарунок!
Чи можу я згодом скористатися цим адіофайлом?
Ксенія Томашева, Trebraruna. В обговоренні можете спитати у неї щодо права.
та звісно, можна! після конкурсу всі, кому треба файл, відпишіться просто мені, скину
Дякую, пані Ксеню! Класний презент вийшов під ялинку! Бажаю і вам всіляких приємних несподіванок! Аудіо я вже собі забрав, з вашого дозволу!)
Дякую за наведення)
Дійсно щемливе оповідання. І гарно зроблене: мало хто може створити гарний твір виключно з діалогів, це складно. А вам вдалося. Дякую.
Спасибі Вам! Дуже приємно отримувати таку похвалу! Успіхів!
Баланс гумору й журби. Нечасто вдається, але вийшло. Очевидьки!
Удачі на конкурсі!
Дякую за відгук! Мене тішить, що це вдалося) Навзаєм і Вам успіхів!
0
Зачепило.
Успіхів, авторе!
Дякую! Навзаєм і Вам хай щастить!
Щемливе оповідання… Гарного Нового року, Натусю!
Дякую! У Натусю тепер буде щасливий Новий рік. Вона також шле вам вітання!
Дяка! Очевидьки