Після теплої вітальні на балконі трохи зимно. Скло в усіх секціях до половини вкрито вишуканими крижаними візерунками. Олег розчахнув вікно, Лесь пересмикнув плечима. Закурили.
Шаленство новорічних салютів щойно відгриміло, перейшовши в спорадичні бахкання поодиноких феєрверків і петард.
– Уявляєш, який зараз рейвах чиниться в інфопросторі? – усміхнувся Олег, задумливо вдивляючись у зоряне небо. – Скільки привітань, скільки бажань загадується?
– Угу, – філософськи кивнув Лесь, видихнувши дим на крижані узори. – Тільки це в нас зараз такий сплеск. А потім естафета піде далі – Європа, Америка.
– Так, – погодився Олег. – Через кожну годину – новий вибух замовлень до Санти. Щойно черговий часовий пояс вийде на вогневу позицію.
– А дійсно, – здивовано хитнув головою Лесь. – Прикинь. Цілу добу з однієї точки простору. З періодичністю в одну годину.
– Та мало того! – і собі здивувався Олег. – Впродовж року це теж відбувається, але більш-менш рівномірно. А тут – концентровано. І завжди в тій самій точці орбіти!
– Стривай, це що ж виходить? – підхопив Лесь. – Раз на рік людство вистрілює в Галактику пакетом з двадцяти чотирьох імпульсів… гик… в тій самій точці в одному напрямку. Протилежному Сонцю.
– Отож, – Олег тицьнув у скло пальцем, розтоплюючи кригу. – У дуже вузькому секторі. Ніколи не цікавився, що там насправді знаходиться.
– Та що, такі ж зорі, як і скрізь, – і собі уставився в небо Лесь. – Думаєш, древні щось знали?
– Хтозна, – знизав плечима Олег. – А прикинь, як щось є? Такий собі Галактичний Санта.
– Прикольно, – усміхнувся Лесь. – Тільки як йому розчути одне бажання в тому гармидері… гик… мільйонів різних дрібних забаганок? Суцільний білий шум. От якби всі люди Землі в новорічну ніч загадали одне й те саме бажання!.. Гик… Уявляєш? Двадцять чотири концентрованих імпульси! З одним-єдиним бажанням! Ми б тоді точно узнали, чи є там той виконувач бажань.
– Фантастика, – усміхнувся у відповідь Олег, закриваючи вікно. – Ходімо всередину, бо змерзли вже до гикавки. Та й дівчата, мабуть, уже занудьгували.
І хлопці повернулись у тепло, до святкового столу.
На балконі запанувала тиша. Лише зсередини ледь чутно долинали звуки телевізора, дзвону бокалів і веселі голоси, а ззовні – бахкання петард і свист ракет.
А на морозному склі, ніби хтось дуже теплим пальцем розтоплював кригу, одна за одною з’являлись літери: «Запит прийнято. Очікую на чіткий сигнал.» Згодом літери почали тьмяніти, затягуючись білявим серпанком. До наступного перекуру на їх місці вже красувались нові крижані візерунки…
Авторе, спасибі за можливість замислитися і помріяти)
Дякую за коментар! Мрійте на здоров’я!)))
Висока матерія. Надсилаю і свої імпульси
Дякую! Радий, що долучилися!
Супер!
Дякую!
Якби люди й справді подавали розумні та прогресивні запити (до Всесвіту, самих себе і власних державних очільників), а не оті різнокаліберні маразматичні забаганки, – то, може, на Землі б ми всі й жили інакше. І набагато краще… Гарне оповідання! Успіху на конскурсі! )))
Дякую, Сокиро! Колись так і буде. Шкода, що не скоро, ми навряд чи доживемо.
Тож хіба помріяти. Успіху навзаєм!
А якщо там не космічний Санта, а?
Точно. Там структурний тезаурус ламінарної суб’єктивації. А хто він такий і як працює – це до Птиці.
А якщо колективнй розум, то да кого))))
То до нього)))
Складно, тре зачекати нового року)))
А в чому полягає запит і як його виконає той, хто прийняв?
Удачі на конкурсі!
Думки героїв (2 особи) – сприймаються як запит, тому що наблизились до розуміння того, як це діє і начебто готові структурувати загальне ментальне поле, виробити рівнодіючий вектор.
Той, хто прийняв, запит не виконає, він прийняв запит на виконання бажання (вектора). І сповіщає про свою готовність виконати те бажання, якщо сигнал буде достатньо чітким (тобто потужний спільний вектор)… Блін, краще б я про ангелів написав… Вам удачі навзаєм!
Ну, загалом, зрозуміло. Проте компіляторна емпірико-фактологічна комунікативність дискурсу викликає певні сумніви. Особливо щодо зручності інвертування сингулярної матриці до структурного тезаурусу ламінарної суб’єктивації.
Обожнюю сарказм! Дякую, потішили. Цукерка!