Сувенір

– Ківаруеа, я дещо привіз для твоєї колекції.

– Справді? – зацікавилася архіваріус. – І що ж це?

Фаернхзу подобалася Ківаруеа, і з кожної розвідувальної місії він привозив для неї щось цікаве. Якусь приємну дрібничку, яка допомагала йому завоювати прихильність красуні з галактичного архіву, по крихтах вибудовуючи їхні стосунки.

– G3-874-XJ-175.

– Виглядає гарненько, – вона розгорнула перед собою проєкцію планети, ввівши в систему код, – Але нічого особливого, щоб додати до моєї колекції.

– Зажди, – Продовжив розвідник. – Місцева розумна форма життя відзначає свято, присвячене кожному новому циклу обертання планети навколо зірки.

Ківаруеа здійняла свист і писк:

– Який безглуздий варварський ритуал! Але це мило, твоя правда. Залишу у своїй колекції.

– Цього достатньо, щоб запросити тебе на вечерю? – підняв ставки Фаернхз.

– Цього достатньо для моєї вдячності, – ухилилася архіваріус.

– У вигляді вечері?

– Навіть не знаю. Святкувати обертання своєї планети навколо зірки – це досить нудно.

– Зовсім ні, – схопився за свій шанс розвідник, – Ти не уявляєш, як творчо вони до цього підходять. Вони вбирають місцеві форми рослин різноманітними предметами й танцюють навколо них.

– Якими саме предметами?

– Раніше вони розвішували там нутрощі нерозумних форм життя, та й розумних теж.

– Огидно! – обурилася Ківаруеа. – І ти ще питаєш про вечерю? Ти жахливий, Фаернхз. Мабуть, варто виключити G3-874-XJ-175 з моєї колекції милих речей у цьому Всесвіті.

– Не поспішай, Ківаруеа, – голосно засвистів Фаернхз, – Це було давно. А зараз вони прикрашають ці рослини смачними їстівними речами та красивими дрібницями. І вірять, що один старий самець їхньої раси літає на примітивному транспортному засобі, що його тягнуть летючі нелетючі представники місцевої фауни.

– То летючі чи нелетючі, я заплуталася.

– Усе складно, – зніяковів Фаернхз. – Але справа не в тому. Вони вірять, що в ніч свята повного обертання навколо зірки він розвозить подарунки всім на планеті.

– А він розвозить?

– Ми нічого такого не зафіксували. Радше, це міф, і вони самі кладуть подарунки під рослину. Та мені здалося, це милий ритуал. І я теж вирішив привезти тобі з G3-874-XJ-175 дещо смачненьке.

Фаернхз зсунувся вбік, демонструючи дещо пожмакану прикрашену ялинку. Ківаруеа обережно відламала з верхівки зірку і з хрускотом її прожувала, а потім кинула всю ялинку до харчового відсіку і з насолодою зашипіла.

– Це чудово.

– Може, я таки заслуговую на вечерю? – ніжно проричав розвідник.

– О, любий, за такий смачний подарунок ти заслуговуєш не лише на вечерю, а й на сніданок.