Справа честі
— Стривай, на сорочці пляма! Доведеться перевдягнутися! — пролунав ніжний жіночий голос.
— Знову ти зі своєю помадою! Сонце, ти ж знаєш, що часу нема! — з ноткою роздратування відповів її коханець і мимохіть блиснув у її бік рубіновим оком.
— Лінзи, любий! — безсовісно солодко промуркотіла красуня-брюнетка в чорній білизні.
— Дякую, я мало не забув про них. Трясця! Де мій новий пояс? Малá, я запізнююся. Не грайся зі мною, поверни пояс.
— Ну добре, добре, — відповіла красуня, закліпавши очима з великими, як метелики, оксамитовими віями. — Просто мені буде нудно без тебе цілий день, ти ж розумієш? Забирай вже свій пояс!
По підлозі темною змійкою проповзло щось довге й тонке і зупинилося біля ніг мужчини, вже практично готового вирушати.
— Не сумуй, цукерочко. Ти зможеш дивитися на мене по телевізору.
— Багато йому дадуть? — позіхаючи, запитала дівчина.
Обличчя її співрозмовника раптом набуло того рідкісного виразу, в якому зосередилися одразу всі негативні емоції — Люцифер лише на мить пропустив назовні своє справжнє “я”, проте швидко схаменувся і знову повернувся в образ респектабельного юриста.
— Цілу вічність! — якось відсторонено сказав він, ніби говорив не до неї, а до себе самого. — А коли вічність закінчиться, я накину йому ще одну. Чи навіть дві. Ця потвора відповість за кожну волосину на дитячій голові, за кожну пролиту сльозинку й зруйновану цеглинку, не сумнівайся. Я про це подбаю!
— Дякувати Бо… я хотіла сказати, так йому й треба, цій тварюці!
Він пішов, а вона ще довго вдивлялася у дзеркалі на своє власне відображення. Обличчя й тіло дуже сильно змінилися від того часу, як вона дала собі клятву помститися за своїх чоловіка й дитину, як і за тисячі інших скалічених душ.
Хай навіть дуже дорогою ціною — ставши відьмою в новорічну ніч. Так, це було її свідоме бажання, яке несподівано здійснилося після дванадцятого удару старого годинника на міській ратуші. Вона була самотня, пригнічена й розгублена, коли раптом поруч опинився молодий незнайомець, який вислухав та зрозумів її. Тепер усе інакше. Тепер у неї є Він, і Він знає свою справу…
Тріскотіння поп-корну на кухні відволікло її від роздумів. Красуня задоволено всміхнулася сама до себе, увімкнула телевізор та, підігнувши під себе довгі стрункі ноги, налаштувалася спостерігати за Процесом…
Помста буває різною…