Сірохвостик-мандрівник та цікаве знайомство

Котик на ім’я Сірохвостик мав велику і давню мрію: познайомитися зі своїми двоюрідними та троюрідними братами – левом, тигром та гепардом. Але ж вони мешкають досить далеко, тим паче ще й на іншому континенті. Тому це бажання залишалося нездійсненним. Але одного разу…

Його господарка Катя збиралася у подорож до самої Африки. І цього разу вона вирішила взяти із собою й свого улюбленця. Спочатку вони сходили до лікаря-ветеринара. Він зробив котику необхідні процедури перед вильотом. І тепер чотирилапий міг спокійно вирушати у мандрівку.

Катя помістила Сірохвостика у маленький будиночок, де той міг спокійно собі спати. Що він, власне, і робив. Вони сіли у літак і попрямували у далеку Африку – материк, на якому постійно світить сонечко і дуже тепло. Цілих сім днів неймовірного відпочинку чекали на них попереду!

Після прибуття та заселення у чудовому готелі, Сірохвостик зі своєю власницею смачно та ситно пообідали. А потім вирушили на пляж, щоби ніжитися під теплим африканським сонцем та сповна насолоджуватися захоплюючими пейзажами.

Наступного дня на кота чекала подорож до сафарі, де можливо побачити досить багато різних тварин: слонів, буйволів, бегемотів, жирафів. Проте найбільше він чекав на зустріч зі своїми родичами – з родини котячих. І трохи хвилювався, адже не знав, як поводитимуть себе з ним брати Сірохвостика.

Першим до котика підійшов лев, а через декілька хвилин з’явився і тигр. Та Сірохвостику й на думку не спадало, що вони можуть такими ВЕЛИЧЕЗНИМИ!.. Спочатку привітався лев:

– Привіт! Я лев. Мене називають самим царем звірів. Це, мабуть, із-за моєї пишної гриви, котра надає поважності.

Потім до розмови приєднався тигр:

– А я – тигр. Хоч я і велика кішка, проте муркотіти, на жаль, не вмію. Щоб виразити власне задоволення, – закриваю очі.

Сірохвостик вирішив розповісти трішки і про себе:

– А я котик, звати мене Сірохвостик. Я нині у великому подиві, адже навіть не припускав, що ви виявитеся такими великими за розмірами! Причому не менше, ніж у десять разів, – порівняно зі мною. Зате тепер чудово розумію, навіщо вам необхідно так багато вільного простору. Бо я, наприклад, обожнюю зручно вирішуватися на колінах своєї господарки Каті та міцно спати. А ще вона дає мені рибку і сметанку, за що їй вельми вдячний!

А тигр з левом одноголосно відповіли, що вони здобувають їжу власними силами, бо живуть серед дикої природи. Тому котику все-таки пощастило з тим, що має свою домівку та люблячих господарів.

Після такої цікавої розмови, – вони разом бігали, доганяючи один одного, а потім весело качалися по траві. Тигр ще й зумів продемонструвати свою чудову здібність до плавання – чому Сірохвостик був досить вражений.

Котик зміг побачити ще одного свого родича – гепарда, котрий зупинився буквально лиш на коротку мить, бо ж поспішав наздогнати антилопу.

– Гепарди з-поміж усіх тварин найшвидше бігають. А ще мають красиве плямисте забарвлення. Жаль, що ти, котику, не можеш нарівні зі мною так швидко мчати – я б міг тобі показати багато цікавих місць на африканському континенті…

На що Сірохвостик лише із сумом промовив “Ех”…

Та, на превеликий жаль, ця мандрівка промайнула досить швидко. І котик змушений повертатися додому. Прощаючись зі своїми братами, він сказав:

– Я побував на вашій батьківщині. А тепер маю велике бажання запросити себе у гості – свою рідну Україну. Я покажу улюблене місце на горищі, де обожнюю дрімати; свою річку, де тато Каті рибалить та приносить мені потім смачнющу рибку на вечерю; високі жовті соняхи на городі, під якими маю змогу ховатися від дощу. Вам обов’язково має тут сподобатись! Тому що Україна – це не лише чарівна природа, а й неймовірні та доброзичливі люди, котрі гостинно приймуть. Тож ви одразу відчуєте себе потрібними, і ніяка відстань у тисячі кілометрів не стане на заваді!