26 Жовтня, 2022
Птах, що вилітає з полум’я
Повернутися до конкурсу: СПРАВА ПАХНЕ ЖОВТНЕМ: фантастичний детектив
Текст оповідання видалено на прохання Автора.
Повернутися до конкурсу: СПРАВА ПАХНЕ ЖОВТНЕМ: фантастичний детектив
Доброго дня, авторе! Мені дуже сподобався ваш твір, він вийшов динамічним та пригодницьким. А ще – живим, справжнім, в його існування легко віриться. Удачі, Авторе!
Дякую за коментар
Добрий день, Авторе)
Мабуть, такий стиль відповідає детективному, як колись пригоди Шерлока Голсма, але опис головного героя (ГГ) сухий, безособистий. Інші персонажі теж досить пласкі.
ГГ як функція пошуку, немає об’єму, людських якостей, тільки холодна воля.
Замало барв, що саме і створюють художню літературу.
Бажаю успіхів)
Дякую за відгук.
Вітаю, Авторе!
Закрутили ви круто, але мені дещо завадило насолоджуватися твором. А саме: відчуття, що твір постійно балансує на межі рапорту про події та синопсису. Розумію, що ви намагалися не дуже відволікатися від детективу, але все ж, як на мене, проситься більш “кольорове” викладення. З живими сценами, в які хочеться портнути, та дрібничками, які роблять текст об’ємним. Мабуть, твору просто затісно в форматі оповідання, потрібен більший.
Успіхів!
Дякую за відгук.
Твір вийшов крутезний! Мені дуже сподобалося! Класним рішенням було розповідати історію не тільки від особи Ґана, а й від інших персонажів. Історія дідуся з котом дуже чуттєво та яскраво зображує наскільки сумно буває, коли владу зосереджено в руках компаній, що безупинно ширяться і не зволікають на інших людей. За сюжетом було дійсно цікаво спостерігати, напруження зберігалося, а описи можливостей кібернетичних імплантів та їх функціонування огортає в атмосферу. Цікаво було також спостеіргати за тим, як змінюється куртка головного героя, залежно від його настрою або керувань. Останнє речення твору надзвичайно влучно показує, як Урбан насправді виграв під виглядом програшу та відкриває новий горизонт до цієї історії. Дуже цікаво, яка ж ідея виникла у Ґана в кінці твору – якщо можна, буде дуже цікаво дізнатися. Дякую Вам, Авторе. Ви провели надзвичайну роботу. Бажаю Вам великих успіхів та творчого натхнення!
Дякую за коментар:)
Мені сподобалось, цікаве оповідання, добре читається усе зрозуміло. Альтернативка блискуча. Так з цього міг би вийти роман, де цей світ можна розгорнути. Успіхів)
Дякую за коментар. У мене є група оповідань, пов’язаних цим сеттінгом. Можна сказати роман в оповіданнях. Може колись пощастить і збірка буде видана
Дякую за коментар.
Стосовно питання, що то за місто? Так, це Київ, але альтернативний. Щодо імен, то майже всі жителі міста користуються нікнеймами.
Вітаю, Авторе!
Спершу про добре. Оповідання вийшло цікавим, динамічним, більшість деталей, які попервах видавалися банальними чи й зайвими, потім зіграли свою роль і “вистрілили”. Образ і символ фенікса вжитий вдало.
Ще мені дуже сподобалася порада, яку Ґан дав босу в кінці твору. Шкода, що гаманці на ніжках рідко прислухаються до розумних людей.
Фінал не здивував, здивувало радше те, що для помсти була використана лише бліда тінь того, чого розробник досяг насправді. Але що ж він робитиме далі?
А тепер про те, що не зіграло.
Лускатий кіт. Ну цікава ж тваринка, відразу привертає до себе увагу. Община, де з високими технологіями радше миряться, а генна інженерія – будь ласка. Але він махнув хвостом і пішов собі далі, не зігравши настільки, наскільки привернув увагу.
Місто, де відбуваються події. Воно означене лише назвами. Чому Лівобережжя спорожніло? Як цей Київ став саме таким? Виглядає так, наче на авансцену світло дали, а декорації так і залишилися в повній темряві.
Та й чи українське це місто? Імена, ніки, прізвиська – усе не наше. Ну хіба що капітан Лис, хоча на загальному тлі він міг би вже бути й Фоксом. 🙂
Бажаю натхнення та успіхів!