Пожирач ковдр

Нові власники весь день пакували речі і намагалися вигадати йому ім’я. Це були молодята, які збиралися переїжджати і запустити кота першим у свій новий дім. Він поводився слухняно. З першого разу пішов у лоток, їв акуратно, грався чемно, ховаючи кігтики.

“Контролюй свої інстинкти “, – повторював подумки. Адже це була його третя сім’я і він дуже хотів з нею лишитися. З попередніми двома жив менше доби. Його повертали в притулок, одразу, як дізнавалися таємницю…

– Може Мурчик? – запропонував чоловік.

“Мені подобається”, – нявкнув він і замуркотав.

– Надто просто, – жінка погладила кота, – До першого числа обов’язково тебе назвемо. Матимеш в новому році новий дім, нову сім’ю та нове ім’я.

Кіт задоволено лащився і повторював.

“Контролюй свої інстинкти”.

– Пролунав дзвінок. Чоловік по телефону довго сперечався і сварився, а коли поклав слухавку повідомив:

– Машина, яку ми замовили зламалася. Ми ніяк не зможемо переїхати до першого.

– Але завтра треба звільнити квартиру. Інших варіантів немає?

– Ти ж знаєш – перед святами з цим проблема.

Вони продовжували пакуватися і обговорювали варіанти. Ввечері вся кімната була завалена пакетами, коробками і сумками, але машину, щоб це все транспортувати до нового житла так і не знайшли.

– Щось придумаємо!

Пара лягла спати, накрилася ковдрою і позвала кота до себе. Він невпевнено застрибнув на диван і покрокував зверху по ковдрі між людьми.

– Хороший котик, – усміхнувся чоловік.

Раптом інстинкти взяли гору. Ковдра була такою м’якенькою і пухкою, в яку дуже зручно запусками свої кігтики. Кіт масажними рухами пом’яв її і швидко згріб під себе.

– Куди зникла ковдра? – здивувалася жінка.

Кіт втік і сховався за коробкою.

– Поглянь, – чоловік вказав на малесенький згорток на якому щойно лежав кіт.

– Це ж наша ковдра, тільки зменшена.

“Я не хотів”– нявкнув кіт, але люди його не зрозуміли.

– Це кіт?

Він винувато вийшов з-за коробки. Жінка підсунула йому ковдру і попросила:

– А зможеш збільшити назад?

Кіт знову вп’явся кігтиками в ковдру і та повернулася до нормального розміру.

– У нас кіт з надздібностями!

– Круто!

Наступного дня пара вийшла з порожньої квартири з котячою переноскою та однією коробкою, в якій лежали мініатюрні пакетики, сумки та інше добро.

– Я придумала ім’я, – сказала жінка, – Він Поко.

– Поко? – перепитав чоловік.

– Поко – пожирач ковдр.

Кіт задоволено нявкнув. Ім’я йому не сподобалося, але в новому році він матиме власну сім’ю.