Незнайомець

–       Хо-хо-хо, — вигукнув чоловік, зайшовши крізь тяжкі двері бліндажу.

Невелику брусову кімнату освітлювала єдина лампочка. Тьмяне світло дозволило розгледіти блакитну шубу чоловіка та бороду із вати. Хлопці радісно зустріли незнайомця.

–       Опа, дед Мороз пришел. Но как-то рановато.

–       Якщо ти чекав Мороза, то тобі Шубіне по іншу сторону барикад, — відказав незнайомець.

–       Дурню, та це ж святий Миколай. За всі ці роки мав би вже звикнути до українських традицій, —  добачив Темний.

–       Та й мову хоч трохи вивчив би, — підхопив Бульба.

–       Але головне, що любиш Україну.

–       Тут я подарунки приніс, мандаринки, — сказав незнайомець, діставши гостинці із мішка. — Звиняйте, чим багаті тим і раді. Пригощайтесь.

–       Ничево, зато какая атмосфера.

–       Оце ти правильно сказав Шубіне, — похвалив Бульба. — Але ніяк не зрозумію, хто це вирішив зробити для нас свято. Здається всі на місці, а ще ці очі, такі загадкові й незнайомі.

–       А ще у мене є ось це, — сказав незнайомець, діставши пляшку з-під пальта. — не багато, але по 20 грам вистачить, щоб поправити здоров’я.

–       То ж вип’ємо, щоб Різдво ми вже святкували вдома, — оголосив Темний.

–       Будьмо! — вигукнули хлопці.

–       А ти Миколаю, що хочеш отримати? — запитав Кожум’як.

–       Лише миру та злагоди, — відказав чоловік.

–       Я б зараз все віддав аби пригорнути дружину й донечку, — зітхнув Темний наганяючи тугу.

–       Ти не один такий, ми усі сумуємо за своїми сім’ями.

–       У меня хоть и нет семьи, но уже хочу, чтобы закончилась эта война. Чтобы выбраться из этих землянок и пойти уже хоть на какое-нибудь свидание.

–       Буде в тебе ще і не одне побачення. Ще тікатимеш від тих дівок, — сказав Бульба. Його слова повеселили хлопців, на мить розігнавши смуток.

–       Ви святкуйте, хлопці, а ми з Темним підемо в караул.

–       Ні в якому разі. Сьогодні свято, я піду, а ви вже завтра заміните мене. Сьогодні буде тиха ніч, прям нутром відчуваю. Так що сам впораюсь, а ви відпочивайте, — запротестував незнайомець.

–       Ой дякую тобі земляче за маленьке свято та хороший настрій.

***

–       Милий, прокидайся, уже ранок.

–       Як я тут опинився? — запитав Темний.

–       Так ти вчора з’явився з другом в синьому пальті й він сказав, що війна скінчилась.