Десь в Євразії, на тій тонкій межі де сходяться Схід і Захід нашої планети, існувало колись величне і славне королівство з милозвучною назвою УМ. Але сім років тому під впливом темних світових сил відбувся розкол еліт і королівство УМ розділилося на два окремих: “Обмежене королівство У” та “Необмежене королівство М”.
І з тих пір на кордонах, а також в серединах цих королівств за допомогою колаборантів, велася затяжна й абсолютно нерозсудлива борня.
Третя “нейтральна” сторона, що була прямо зацікавлена у возз’єднанні цих нових політичних утворень і поверненню королівству УМ булої світової слави та могутності, рівної імперській величі, визвалася виконувати місію миротворця.
І тому від обмеженого королівства У була відряджена дипломатична група делегатів-переговорників для укладання між воюючими сторонами мирного договору. Це були принцеса на ім’я Тю і перекладачка, знавець мови королівства М, на ім’я Мурка.
Прибулу У-делегацію зустрів особисто сам король у власнім палаці свого королівства М, і його піддані: принц, граф, перекладачка, фахівець з мови королівства У, а також численна придворна свита.
Для проведення переговорів була влаштована центральна зала палацу і зорганізований королівський обід.
– Тю. – представилася королю принцеса.
– Мм… – трохи зверхньо, але доволі привітно відреагував король.
– Ха! – бадьоро відрекомендувався У-делегації принц.
– А шо-о? – назвався зімлілий злегка граф.
– Мурка. – представилася перекладачка, знавець мови королівства М.
– Куська! – борзо заявила про себе перекладачка, фахівець з мови королівства У.
Коли всі розсілися за столи в палаці заграла жива музика: “мумбц, мумбц, мумбц”.
– Тю! – вражено сказала принцеса.
– Восхитительно! Прекрасно! Какая у Вас чудная музыка! – переклала королю Мурка.
– Ха! – гордо сказав принц.
– Це – наш державний гімн. – переклала принцові слова Куська.
– Мм… – задоволено закивав головою король.
Слуги на великих підносах стали виносити екзотично оформлене м’ясо, розставляючи його на столи перед гостями.
– Мм… – запросив король візитерів до трапези.
– Тю… – скромно відповіла принцеса.
– Мм… – наполіг король іще раз.
– Почєму ві нє кушаєте? – запитала у принцеси перекладачка Куська.
– Тю. – дуже ввічливо відповіла їй принцеса.
– Диетолог запретил принцессе “кушать”. – переклала для Куськи Мурка.
– Стоматолог? – поточнила Куська.
– Дієтолог! – фиркнула Мурка.
– Кар! – виголосив представник третьої “нейтральної” сторони, що виконував функцію миротворця.
– І так, до справи! – переклала Куська його слова. – Обговорімо всі можливі умови для укладання між двома королівствами мирного договору.
– Мм?.. – запитав у принцеси король.
– Про дєньгі. – переклала принцесі Куська.
– Тю… – якось незрозуміло і неоднозначно відповіла принцеса.
– Всё красиво. – переклала Мурка.
– Мм… – дуже невдоволено замичав король.
– А-а-а… – зверхньо осміхнувся граф.
– Ха-ха? – перепитав принц.
– Тю. – соромлячись відповіла принцеса.
– Вы – красавчик. – переклала принцу Мурка.
– Кар! – знову виголосив миротворець.
Куська переклала: – Головною умовою для возз’єднання двох королівств, яку ми висуваємо зі свого боку, є незворотна заміна старої назви УМ на нову креативну: МУ. Ми вимагаємо, щоби літера М в назві нововозз’єднаного королівства містилася одразу попереду.
– Тю! – обурено пирснула принцеса.
– Мм… – сказав їй король.
– Це обов’язкова умова. – переклала Куська.
– Тю! – знову заперечила принцеса.
– Это не приемлемое условие! – переклала Мурка.
– Кар! – сказала третя сторона переговорів.
Куська переказала: – Тоді королівство М пропонує залучити до процесу переговорів ще й четвертого представника в якості миротворця.
– Хмм… – трохи задумалася Мурка і щось уточнила у Куськи тихенько на вушко.
– Мм… – нахилившись до Мурки, тихо сказав король.
– Тю? – запитала принцеса у Мурки, не розуміючи промов Куськи і слів короля.
Мурка подивилася на принцесу безнадійно-розпачливо і зітхнула глибоко.
– Кака?!.. – перелякано скрикнула принцеса і у неї почервоніло, потім посиніло у вічках і заблискотіли яскраві зірочки, а потім пішли якісь білі полоси і вона втратила свідомість, відкинувшись на стілець.
Королівські слуги швидко принесли спеціальний порошок для нюхання і задмухали принцесі у ніздрі. Принцеса Тю трохи прийшла до тями і лячним шепотом знову спитала у Мурки: – Ка-ка?..
Мурка міцно смикнула її за лікоть, всадивши на стільці рівно, і зашипіла на вухо: – Вдома скажу.
У принцеси від королівського порошку для нюхання почали фиркати ніздрі. Але сказати його спасітельству, що їй такий порошок абсолютно не подобається було моветоном. Тому принцеса просто сиділа мовчки і фуркала шмарклями.
– Кар! – виголосила третя “нейтральна” сторона мирних переговорів.
– Продовжимо! – перевела слова миротворця Куська, – Ми порадилися і прийшли висновку: мир і возз’єднання королівств між собою є можливими за умови, якщо назва об’єднаної держави буде містити в собі емблему третьої миротворчої сторони: “і”.
– УіМ? – саркастично зареготала принцеса.
– Мм… – гнівно замичав на неї король.
– Не УіМ, а МіУ! – злостиво зауважила перекладачка Куська.
– Нє! – сміючись нервово-збуджено відповіла принцеса.
– Ха! – ще раз наполіг невдоволений принц.
– Нє-нє! – не припиняла істерично сміятися принцеса.
– А шо? А шо? – запричитав граф.
І всі присутні теж чомусь почали сміятися разом із принцесою.
– Так!!! – виголосила Мурка, – Подарки королю!!! – і гучно плеснула у долоні.
В палаці знову заграла жива музика: “мумбц, мумбц”, і слуги внесли до зали величезну красиву коробку, прикрашену синім французьким бантом.
– О-ох!.. А-ах!.. – вигукували вражені королівські піддані.
Третя сторона переговорів – миротворець урочисто розв’язав бант і відкрив коробку.
– Кар! – приголомшливо прокричав він.
В коробці лежало сіре перо для підписання мирного договору.
– Лебяжий пух! – гордо заявила усім присутнім перекладачка Мурка.
– Ах! Ох! О-о! – захопливо чудувалися королівські піддані.
На цій піднесеній ноті настроїв принцеса встала з-за столу і голосно запропонувала усім присутнім від королівства М:
– УМ?!
– УМ?! – гучно повторила пропозицію принцеси перекладачка Мурка.
– Мм… – заперечив їм невдоволено король.
– Футбол! – раптом виголосив принц Ха, вставши з-за столу.
– І про культуру! – переклала його слова Куська, – У нас є певні умови щодо контролю галузі культури.
– Тю? – не зрозуміла принцеса.
– А шо? А шо? – роз’яснив їй граф.
– Тю! – обурилася принцеса.
– Какой у вас красивый народ, ваше Величество! – переклала думку принцеси Мурка.
– Тю. – додала принцеса.
– Ну просто изумительно красивый. Принцесса неимоверно восхищена вашим прекрасным, занятным народом, о великий… нет-нет, о, величественный король Мм!
–Дура! – злобно ощирилася на Мурку Куська.
– Мымра! – фиркнула на неї Мурка і красиво, ефектно відвернулася від Куськи у бік.
Куська зверхньо задрала ніс і повернулася до Мурки задом.
– Ну-ну-ну. – заспокоїв обидві сторони переговорів миротворець.
– Лебяжий пух! – роздратовано й ображено нагадала королю розгнівана Мурка.
– Мм… – поблажливо добро відповів їй король.
– Просіть чого хочете. – переклала Куська.
– Тю! – ніжним і витонченим голосочком дуже обнадійливо попросила у короля принцеса.
Мурка незрозуміло-запитливо уставилася на Тю і між ними зависла німа пауза.
– Тю! Тю!!! – повторювала принцеса перекладачці Мурці.
Але Мурка дивилася на неї незрозумілим поглядом.
– Ко-ко-ко?! – з єхидним сарказмом запитала Куська, вказавши на кошлате перо, яке імпозантно прикрашало Муркин фешенебельний капелюшок.
– Хм… Коко’! – уразливо відповіла Мурка, збурена Куськіним незнанням сьогочасних світових тенденцій у високій моді.
– Ко’-ко. – передражнила її сардонічна Куська.
– Коко’! – ображено фиркнула Мурка й елегантно вказала долонею на увесь свій look.
– Ттю! – зробила суворе зауваження принцеса Мурці.
– Хха! – приструнив Куську принц.
– Кар! – сказала третя сторона – миротворець.
Куська переклала його промову: – Пропонуємо сторонам поки що обдумати всі винесені на сьогоднішніх переговорах пропозиції та умови, призначити дату наступного етапу перетрактацій, і перенести процес на іншу – нейтральну територію з можливістю залучення четвертої сторони-миротворця та включенням в назву нововозз’єднаного королівства його емблеми.
– “МіаУ”?! – здивувалася вражена Мурка.
– Дебіли! – вигукнула принцеса.
– Шо-о-о?! Мм?! Хха-а?! – збурилися гнівом граф, король і принц.
– Вы – необыкновенные! – переклала їм Мурка.
– Хха! – вистрибнув із-за столу принц, виструнчився гордовито, здійнявши уверх голову і втягнувши усередину живіт.
– Особєнно! – сказала принцеса.
– Особенно граф! – переклала Мурка.
– Шо-о-о?! – перепитав граф.
– Осьйол! – поточнила принцеса.
– У Вас прекраснейший слух! – переклала графу Мурка.
– А-а-а… – погоджуючись закивав головою граф.
—
Принцеса і Мурка верталися до королівства У, їдучи в душній кареті. Вони везли своєму королю на ім’я Уу… важний політичний документ, що містив дипломатичну резолюцію: “Уважно обдумати висунуті сторонами під час переговорного процесу політичні умови та пропозиції; подальші перетрактації провести на іншій – нейтральній території без можливості залучення у процес четвертої миротворчої сторони”.
Я деякий час працювала перекладачкою, тому дуже ржала. Схоже на дійсність.
Загалом прикольна казка, але ближче до кінця я трохи заплуталась у діалозі.