13 Грудня, 2021

Кирило

Повернутися до конкурсу: 365 новорічних слів

Кирило лежав на снігу. Різкий, пекучий біль застряг у грудях і ніяк не хотів йти. Невже це кінець? Сніжні пір’їни падали на обличчя та танули, збігаючи тоненькими цівками. Сльози не хотіли з’являтись, попри біль та відчай. Він так і не встиг передзвонити матусі. Навіть смс не відправив.

На мить юнака охопив відчай. А потім його оповило ароматом. Легким запахом ялинки і ще чогось невловимо знайомого. Мандарини. Так саме пахнуть свіже почищені мандарини. Кирило наче наживо відчув у руці тугу шкірочку, відчув, як пальці самі здирають її з тугих дольок серединки, вкритих легкою оболонкою. А ще запах пирогів. Мама завжди на Різдво та Новий рік пече пироги. З яблуками та корицею апельсинами, а ще з куркою. Невже він так і не скоштує цьогорічний шматок, який мама, дбайливо загорнувши, прислала на передову синові.

Оповитий запашною оманою Кирило намагався не звертати уваги на біль. Він поворушив пальцями. Відчуття затиснутого  руці мандарину не зникло. Він скосив очі. Руки було не видно – вона вкрилась білою сніжною ковдрою. Біль стала невід’ємною частиною грудей. Сніг засипав вже не легкими пір’їнками, а цілими шматками снігу. За мить все навкруги потемніло. Різкий біль стиснув груди в останнє та темрява заховала світ від блакитних очей.

– Мамо, ну можна мені шматочок? – голосно благав Кирилко стрибаючи навколо мами по кухні. Він намагався вхопити теплий шматок пирога, що мама нарізала й розклала на велику тацю. Від пирога нестерпно пахло яблуком та корицею.

– Візьми краще щось з фруктів, он батько тобі скільки мандаринів привіз, – відповіла мама.

Хлопчик взяв мандарин і запхав до рота майже весь. Сік стікав по підборіддю. Кирилко все-таки примудрився стягнути з таці ласий шматок пирога й заховався із ним за ялинку. На одній з нижніх гілок висів білосніжний янгол.

–   Все бешкетуєш? – янгол дивився на хлопчика не кліпаючи намальованими очима. – А мамі хто допоможе? Вона вже втомилась, а ти, бешкетнику неслухняний, тільки клопоту їй додаєш. Не соромно?

Хлопець опустив очі додолу. Очі пекло, але сльози не з’являлись. Тоді він твердо вирішив негайно вибратись із схованки і міцно-міцно обійняти маму. Він побернувся і гілка боляче вдарила його по очам. І раптом Кирило прокинувся.

– Ну, З Новим роком, герою. Ласкаво просимо назад до живих, – почув він знайомий голос.

– З Новим роком, янголе, – відповів Кирило.

Повернутися до конкурсу: 365 новорічних слів