20 Травня, 2022 КРАХ БЛАКИТНОГО РЕЙХУ Повернутися до конкурсу: Вийти за межі Текст видалений на прохання Автора Повернутися до конкурсу: Вийти за межі Навігація записів Попередній записНазад Закон ІзідиНаступний записНаступн. Володарі Всесвіту Навігація записів Попередній записНазад Закон ІзідиНаступний записНаступн. Володарі Всесвіту
Твір стосується фантастики лише номінально, та й то не цілком. В моєму розумінні це скоріше антиутопія під реалізм.
Автор вміло подає описи через метафори (чого тільки вартий процес відкривання замка через метафору статевого акту), однак у деяких випадках ці метафори виглядають трохи недоречними і надмірними — Остапа понесло, що називається (не пробували написати історію суцільною метафорою? Як у Кафки. Як варіант).
Особливо добре авторові вдаються описи рукоприкладства.
Армійські будні описані дуже автентично — схоже, автор має особистий досвід або дуже серйозно вивчав тему.
Можливо, проблема у виборі уривку, але я так і не збагнув у чому тут полягає альтернативність світу і історичних подій, окрім незнайомої назви країни. Можливо, варто було подати уривок із самого початку твору, де могла бути якась базова ввідна інформація про описуваний світ (у формі нарративної вставки, чи газетної вирізки, яку хтось читає, чи чогось іще). Ну а як цієї інформації там немає — якщо ії слід чекати ближче до кінця — то це трішки погано, бо сценки, декорації і люди в уривкові (смію припустити, що й в усьому творі) змінюють одне одного надто швидко, галопом, ще й під густим соусом метафор, тому сформувати власну картину і зробити прив’язку до героїв доволі важко. По темпу і структурі наче читаєш комікс без картинок.
Я усе чекав коли ж у сюжеті з’явиться якась родзинка, яка розбавить сірий і сумбурний потік усіх цих невідомих осіб; і ця родзинка з’явилася — приручена мишка; шкода тільки, що ненадовго.
Дякую за відгук.
Так з метафорами, справді за густо. Особливо у п’ятій частині. Решта твору не так, але і там вистарчає. Це обов’язково виправлю.
Щодо Кафки, то маю оповідання, котрі складаються із суцільних метафор. Просто переливаються одна в одну 🙂 І, навіть, є шанувальники такого стилю письма. Вони хвалять. Та більшість жорстоко розкритикує. Відверто – мені самому складно перечитувати такі твори. В тому числі власні. Що не завадило колись мені їх написати))))
Уривок, можливо, вибраний не найкращий. Одни з початкових, де ще не визріли перші конфлікти. Але з вибором все складно. Повість складається з новел, де кожна глава мов окремий твір. Слідкувати за подіями нескладно протягом усієї повісті, бо у кожній главі ключову роль відіграють, принаймні два з трьох ГГ (Їх усього три і долі їх постійно переплітаються). Тож там все логічно біжить. Але, таки біжить не йде поволі))).
На початку ГГ ще діти, а останні епізоди будуть небільше зрозумілі ніж ті, що з середини.
Сюжет, так – щільний та насичений подіями.
Але це я намагаюсь переказати твір – марна справа)))
Можливо після закінчення конкурсу, Ви будете мати наснагу та прочитаєте весь твір (безнадійно сподіваюсь) і розкритикуєте мене ще дужче.
За що був би неймовірно вдячний!
П.С.
Щодо приналежності до фантастики, то я вже писав у відповідях до інших коментарів. Ви цілком праві про антиутопію та реалізм. Фантприпущення тут – це інший геополітичний лад світу на сьогодення. Уривок цього не відображає.
Антиутопія – це фантастика 🙂 Завжди 🙂
🙂
Можливо, прочитаю повністю, але обіцяти не буду. Взагалі, оцінювати уривки без синопсисів я не планував, але бачу, що до кінця конкурсу робіт буде дуже багато, а часу на оцінювання — один місяць, вересень. Тому доводиться потроху починати уже зараз.
😉
Дя-кую
А за що?))))
дякую усім, хто пише щось фантастичне…хто працює над собою і стає краще
“Залізну п’яту” Джека Лондона читали?
Напевно ні. Не пригадую. Я Лондона в останнє дуже давно читав.
А з якою метою цікавитесь? 🙂
Погуглив. Ознайомився з описом.
Не читав. Але зацікавило дуже. Прочитаю найближчим часом.
🙂
Щодо критики. Шановний авторе, ви інколи перебираєте з метафорами. Вибачте, тут неможливо копіювати, тому не можу показати на багатьох прикладах, надто багато переписувати 🙂 Але от, наприклад, речення на самому початку, що починається зі слів “Здригнувшись від ранкової прохолоди”, аж проситься до підручника “Як не треба писати”. Я бачу, що ви в цілому полюбляєте використовувати метафори, і не скажу, щоб це вам не вдавалося, один Ґнєдой, що світиться як портовий маяк, вартий схвльного відгуку. Але деінде відчуття міри вам відмовляє.
Іще ваш герой хотів покласти кілька купюр в бреці замість берців, але то таке, такого в усіх нас вистачає 🙂
Дякую.
Справді маю таку метафорну ваду))). Борюсь з нею при переписуванні!!! Але, мусить, не достатньо. Читали б Ви чернетку!!!)))) Прийму до уваги і
буду щільніше вичікувати текст!!!
Ще раз дякую.
Злободенно. Гостро. Огидно. Злобно.
Сатира буває тонкішою і м’якшою, а ця – чорна і бридка.
Не мій стиль, хоча цілком визнаю, що у жанру альтернативної історії “а-ля 90ті” також є своя аудиторія.
Дякую за відгук.
Так це така трешова робота. Малоймовірно, що комусь на цьому конкурсі вона припаде до вподоби. Тому особливих надій не покладаю)))
Я тут швидше за конструктивною критикою.
Тож якщо маєте якісь певні зауваження то буду радий їх прочитати???
“Треш” це також особливий стиль. На кіно Балабанова чи на музику Sex Pistols є свої любителі й цінителі. Я не раджу Вам писати інакше (в даному випадку “чорна й бридка” – це не негативна оцінка, а просто характеристика тексту). Навпаки – такий стиль теж можна і варто розвивати. Просто Ваші читачі, вочевидь, збираються на інших платформах. Тож конструктивної критики по суті я не надам. Якщо потрібні чисто редакторські правки – звертайтеся у приват (хоча, я так розумію, це для Вас не головне).
P.S. мишку шкода 🙁
Мишку так! Це мало зворушити та викликати співчуття до героя. Не надто позитивного))).
Щодо останнього зауваження та пропозиції – то Ви мене лякаєте)))
Невже так зле з граматикою???
Пропозиціяю візьму до уваги, але після виліту з конкурсу))) треба зберігати анонімність!!!)))
Уривок, нажаль, відношення до фантастики не має. Написаний, я би сказав, поетичною прозою, він розповідає про якісь революційні події, де фігурують проукраїнські радікали, кримінальні елементи, звичайні солдати, змучені дідовщиною. Усі вони перемішани між собою в жорстоких стосунках. Може в іншій частині повісті є щось фантастичне, але з уривку цього не видно.
Ми прийняли цей твір на конкурс, тому що існує такий жанр фантастики – альтернативна історія
Ви, мабуть, бачили синопсис, з якого видно альтернативну фантастику, а я писав коментар до уривка, схожого на жорстоку реальність.
“Північно-західний регіон Спільнонародної Євразійської Федерації” – це, власне, і є альтернативка )))
Десь колись я вичитав, що справжня фантастика піднімає щемливі питання. Наприклад, соціальні: якими стануть люди через кілька поколінь, чи не втратять людську подобу? Ваші герої схожі на років. У чому ж фантастика? Признаюсь після кількох сторінок, почав читати по діагоналі, сподіваючись наткнутись на щось крім “чорнухи”. Погано
Дякую за коментар.
Потішило визначення “поетична проза”)))
Так, фантастика тут лише в альтернативній історії. (Як вже зазначила пані Птиця)))
Якщо маєте конструктивні зауваження – запрошую критикувати. Можна нещадно))))
Я, якось, заплутався в коментарях.
Це відповідь
kugelolexandr1@gmail.com
.
Дякую за відгук. Фантастика тут у альтісторії. Це не майбутнє. Це сучасність. Щодо людей – то якраз найбільша увага присвячена людським стосункам. З уривка не видно як відбулась переоцінка цінностей у героїв і не розкриті там їхні мотиви поведінки.
Що правда повість не пухнаста))) а трешова. Ну, як я вже писав – я шукаю критики. Тому може маєте ще які зауваження? Пишіть. Чим більше тим краще!!!
Я писав тільки коментар до уривку з Вашого твору, а не відгук на увесь твір, якого не бачив. Можу тільки побажати успіху в конкурсі.