Із Японії з любов’ю

– Може, не треба? – запитав Ксихохтенохтекатл своєю рідною араханською мовою. – Аналізатор попередив, що ця речовина дуже токсична.
– Але ж вони її якось п’ють, – відповів Міхтекнахантекатл. – Аналізатор повідомив, що їхні тіла значно слабші і вразливіші за наші. Тому нам немає чого боятися – наливай…

Двері відчинилися і до їхнього відсіку увійшов командир корабля — Зохтеланпанхтекатл.

– Чим ви тут займаєтесь? — запитав він.

– «Ьятех» підключився до їхньої глобальної інформаційної мережі і дізнався, що зараз їхня планета святкує особливу фазу свого просторового положення відносно материнського світила, – повідомив Міхтекнахантекатл. – Вони називають це «Новий рік». Він щойно відбувся у густонаселеній конгломерації під назвою «Токіо», і там майже всі одночасно ввели в себе цю речовину. «Ьятех» каже, що вони називають її «саке». Він передав дані з їхньої мережі на наш універсальний виготовлювач і той синтезував точний зразок цього саке. Ми з Ксихохтенохтекатлом вирішили випробовувати на собі цю речовину, щоб ліпше їх зрозуміти і підвищити шанси на успішний контакт.

– Добре. Але будьте обережні.

Командир залишив їх і подався у свій відсік, щоб трохи подрімати. Через кілька годин він прокинувся від того, що корабель кілька разів сильно струсонуло. Зохтеланпанхтекатл забіг у відсік до своїх помічників.

– Що сталося?!

– Командире, це вийшло випадково! – забелькотів Ксихохтенохтекатл. – Ця речовина щось із нами зробила: в очах усе двоїться і кудись біжить.

– ЩО! В БІСА! СТАЛОСЯ?! – повторив Зохтеланпанхтекатл. Міхтекнахантекатл спробував відповісти, але натомість лише ригнув і знову впав лобом на панель керування.

– Ми випили саке – в основному Міхтекнахантекатл випив, бо йому воно припало до душі більше, ніж мені – і «Ьятех» вивів нам ефір з їхньої планети, де Новий рік оголошував якийсь лисий карлик, дуже схожий на Міхтекнахантекатла, коли той тяжко хворів араханським щупаком. Міхтекнахантекатл зрадів і вирішив послати на пристрій, захований у чемоданчику, котрий несли за цим карликом, слово «Привіт», у формі їхнього найпоширенішого коду, який вони називають «Азбука Морзе». Він поцілив не на ту кнопку (усе двоїться!) і застосував… не бийте – анігіляційну гармату. «Ьятех» щойно повідомив, що Міхтекнахантекатл настріляв потоками антиматерії слово «Привіт» – морзянкою – прямо по планетарних координатах карлика і знищив якийсь «кремль», залишивши на його місці вирву, глибиною в три кілометронступені.

– Прокляття! Який тепер може бути контакт?! Забудьте! Доведеться шукати якусь іншу цивілізацію. Сюди ми зможемо повернутися ще дуже не скоро. Знову на сотні років у кріосон… У, кляті ідіоти. Розійтися!