Перші десять контактів

Ще в 2010 році Організація Об’єднаних Націй призначила спеціальну людину, котра відповідатиме за зустріч з позаземними цивілізаціями у випадку встановлення з ними контакту. Та, звичайно, письменники-фантасти промоделювали купу різних варіантів таких перших зустрічей значно раніше. Тема першого контакту популярна вже більше сімдесяти п’яти років. Розкривається вона як в коротеньких оповіданнях, так і у великих романах з продовженнями. Сьогодні ми вирішили зібрати десять згадок про перші контакти в світовій літературі.

1. Певно, найдавнішим «першим контактом» можна вважати романи Герберта Веллса «Війна світів» 1897 року (українською надруковано видавництвом «Фактор», ISBN: 966-312-045-2, 966-312-237-4) та «Перші люди на Місяці» 1901 року (українською не друкувалось). В першому випадку прийшли до людства, в другому – люди самі виявились прибульцями. Хоча у «Війні світів» контакту як такого і не відбулось, відразу почались бойові дії без жодних переговорів.
2. Та саме поняття «першого контакту» з’явилось дещо пізніше. В 1945 році з’являється оповідання Мюррея Лейнстера (справжнє ім’я Вільям Ф. Дженкінс) під назвою «Перший контакт» (в оригіналі «First contact» українською не друкувалось). В оповіданні земний зореліт зустрічає космічний корабель іншої цивілізації, починаються дуже обережні переговори, адже жодна зі сторін не впевнена в мирних настроях свого опонента. Врешті решт екіпажі домовляється доповісти ситуацію на рідні планети і знову зустрітись у космосі, а радисти тим часом розповідають один одному сороміцькі анекдоти.
3. Та не всі зустрічі у космосі мирні. В оповіданні Фредеріка Брауна «Арена» 1944 року (оригінальна назва Arena, українською не друкувалось) з поля битви висмикується людина та чужинець і якоюсь силою переносяться на арену, де і має вирішитись доля цивілізацій. Чужинець більш технічного розвинений, а людина… Людина ламає правила «арени» і перемагає.
4. Перший контакт з «протилежної» точки зору, тобто не від людини, а від прибульця, описаний в романі Василя Бережного «Археоскрипт» (українською друкувалось в 1970, 1978, 1985, 1988 та 2020 роках). Прибульця зустрічають зенітним вогнем і психіатричною лікарнею, а сам він виявляється нащадком землян-атлантів з планети Філія (щось на зразок дочірньої фірми).
5. Досі ми говорили про прибульців, котрі достатньо схожі на нас. Навіть, якщо вони не гуманоїдні, як от в «Арені». Зовсім інші прибульці у Кліфорда Сімака в романі «Всяке тіло трава» 1965 року (українською надруковано в 2017 році видавництвом «Навчальна книга «Богдан»). Розумні рослини з колективною свідомістю (котрі можливо вже давно спостерігають за нами) встановлюють купол над одним з невеликих американських містечок (так, у Стівена Кінга в його «Під куполом», теж свого роду «перший контакт», є купа прямих відсилок на Кліфорда Сімака). І ті ж таки рослини, котрі вже відвідали купу різних планет і паралельних світів, примушують ці світи до миру і гуманності. На Землі, наприклад, рослини обіцяють деактивувати ядерні арсенали всіх країн.
6. Гуманоїдні прибульці, прибульці-рослини. А як вам перший контакт з планетою? Не окремим розумним видом, котрий заселив планету, а з розумною планетою. Станіслав Лем «Соляріс», написаний в 1960 році, українською друкувався видавництвом «Навчальна книга «Богдан» в 2016 (у складі «Шестикнижжя Лемого») і в 2017 роках. «Соляріс» є представником ще однієї цікавої теми – живі світи. Думаю, в наступних темах ми будемо звертатись і до цього фантастичного припущення.
7. З класичної фантастики ще варто згадати оповідання Артура Кларка «До Едему» 1961 року (українською не перекладалось). Хоча, контакту як такого і не відбулось. Астронавти висадились на Венері і зустріли примітивне рослинне життя, та сміття після астронавтів знищило життя, котре тільки-тільки намагалось зародитись. Перший контакт виявився вбивчим для життя Венери. В «Пікніку на узбіччі» братів Стругацьких 1971 року (українською надруковано в 2007 році видавництвом «Навчальна книга «Богдан») теж був контакт лише з чужопланетним сміттям.
8. Першим контактом (і подальшою торговою співпрацею) з ящероподібними чужинцями завершується роман Роберта Аспріна «Phule’s Company» 1990 року (українською не перекладалось, російською: «Шуттовская рота»). Насправді, у світі Аспріна вже співіснують кілька цивілізацій: люди, гамбольти (розумні котячі), сінтіанці (щось кальмароподібне), волтони (кабаноподібне), тому влиття в цивілізацію ще одного розумного виду не склало якихось труднощів. Ще з однією цивілізацією, цього разу наноботів, головний герой встановлює контакт у «Phule Me Twice» 2000 року (українською не видавалось). Але Аспрін лише співавтор цієї книжки.
9. І завершимо книжками більш сучасними. «Цивілізації мають здатність до росту й експансії, проте загальна кількість матерії у Всесвіті залишається незмінною», тож єдиний шлях після контакту – поглинання, житимуть лише агресивні. Таку ось думку просуває Лю Цисинь у трилогії «Пам’ять про минуле Землі». До складу трилогії входять романи «Проблема трьох тіл» (премія Hugo Award 2015 року, українською роман надруковано видавництвом «Book Chef» в 2020 році, ISBN: 978-966-993-088-0), «Темний ліс» («Book Chef», 2019 рік, ISBN: 978-617-7561-08-7) та «Вічне життя Смерті» («Book Chef», 2021 рік, ISBN: 978-966-993-008-8). Власне актом першого контакту був крик у Космос з вимогою знищити нашу планету, котра сповнена несправедливості.
10.  І останнім в нашому переліку буде бестселер Пітера Воттса «Сліпобачення» (українською надруковано «Видавництвом Жупанського» в 2018 році, ISBN: 978-966-2355-99-4), що входить до циклу «Вогнеспад» (Firefall). Для встановлення контакту на зустріч з кораблем прибульців відправляється команда різнопланових спеціалістів (не всі з яких підпадають під визначення «людина»). Та у відповідь чужопланетний корабель сипе шматками земних переговорів. З часом вдається захопити кількох «пасажирів» чужопланетного корабля, та індивідуального розуму вони не мали.

  Перелік цей далеко не повний. Можна згадати і оповідання Артура Кларка «The Sentinel» («Вартовий»), з якого виросла «Космічна Одисея», купа варіацій першого контакту у Рея Бредбері в «Марсіанських хроніках» або «Путівник…» Адамса, де Земля контактувала відразу з будівельним флотом вогонів, а може вам подобається оповідання Джона Варлі «Lollipop and the Tar Baby» (в російському перекладі «Охота» або «Леденец и Липучка»), де розумним чужинцем виявилась чорна діра і розмовляла вона словами, що були перехоплені у радіоефірі. Згадуйте і дописуйте в коментарях свої улюблені фантастичні твори на тему першого контакту! Не обов’язково книжки. От фільмів на цю тему теж було чимало.