Де живуть дракони

Цим оглядом ми розпочинаємо спільний проєкт з Державною бібліотекою України для юнацтва. Часто буває так, що нам сподобалась якась книжка чи серія, а вона вже закінчилась – або довго чекати на переклад наступної частини. Буває таке? І тоді ми шукаємо книжки, котрі схожі на нашу улюблену. Але ж книжок багато! Як бути впевненим в тому, що нова книжка теж сподобається? В таких оглядах ми будемо намагатись підбирати якісь спільні ознаки і наводити кілька книжок з такими ознаками.

І почнемо ми з драконів. Хоча історій про драконів дуже багато, ми вирішили для початку зупинитись на двох десятках.

Отже, дракони! Вони різні. То вони – символ Диявола, то – захисники світів, гігантські та зовсім маленькі, живі та механічні створіння, магічні та просто сильні, розумні – чи дикі і некеровані. Але дракони завжди залишаються значною силою у світі фентезі.

Тримайте топ-20 найвідоміших і найцікавіших драконів фентезі та її околотку! Дракони у топі розміщені не за популярністю, силою чи якимись іншими ознаками. Всі вони однаково драконисті! Тож, сподіваюсь, любителі крилатих і вогнедишних зможуть знайти собі нових улюбленців.

1. Ґлаурунґ, найперший із урулоків. Перший з вогнедишних драконів, проте ще був безкрилим. Він сам і його діти не вміли літати. Першим крилатим драконом (і драконом з найсильнішим полум’ям) був Анкалаґон Чорний. Обидва дракони родом з «Сильмариліона» Дж.Р.Р.Толікіна. Українською книжку було випущено видавництвом «Астролябія» в 2008 (ISBN: 978-966-8657-24-5) та 2014 роках (ISBN: 978-617-664-034-9).

2. Смауг (Смоґ) – дракон, що оберігає власні скарби у «Гоббіті» Дж.Р.Р.Толкіна. Вогнедишний та летючий, він знищив гномське королівство Еребор. Вбитий Бардом під час нападу на Есгаратор. Згадується у «Гобіт, або Туди і звідти». Існує багато видань українською (роки видань: 1985, 1992, 2002, 2007, 2011, 2012), найновіше видано «Астролябією» в 2021 році (ISBN: 978-617-664-189-6) з ілюстраціями Алана Лі.

3. Меланхтон, він же «7332». Механічний дракон з роману Майкла Свонвіка «Дочка залізного дракона». Українською не перекладалось (#видайтеукраїнською), російською видано в 2015 році видавництвом «Азбука» у складі збірки «Хроники железных драконов» (ISBN: 978-5-389-08947-1).

4. Український залізопуз (Ukrainian Ironbelly) найбільший з усіх драконів у чаклунському світі Джоан Роулінг. Перебуває під пильним наглядом Української чаклунської ради з 1799 року. Описаний у книжці «Фантастичні звірі і де їх шукати» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», видано в 2014 році (ISBN: 978-617-585-075-6).

5. Фалькор (нім. Fuchur) – дракон щастя з «Нескінченної історії» Міхаеля Енде. Книжку українською видано «Видавництвом Старого Лева» в 2014 році (ISBN: 978-966-2909-22-7).

6. Борх Три Галки – золотий дракон, що може приймати людську подобу. Герой оповідання Анджея Сапковського «Межа можливого» (входить до роману «Меч призначення»), подорожує з двома зеріканськими воїтельками. «Меч призначення» (друга книжка циклу «Відьмак») видано «Клубом Сімейного Дозвілля» в 2016 році (ISBN: 978-617-12-0498-0, 978-83-7578-064-2).

7. Евуд, дракон з острова Пендор. Персонаж роману «Чарівник Земномор’я» Урсули Ле Гуїн. Роман видавався українською в 2005-2006 роках видавництвом «Навчальна книга «Богдан» (ISBN: 966-692-525-7 та ISBN: 966-692-809-4) та в 2016 видавництвом KM-Publishing (ISBN: 978-617-7409-33-4).

8. Лун Шан, гірський ширяючий дракон. Дух-охоронець світу у пляшці в романі Роджера Желязни (після смерті Желязни, роман дописувався Джейн Ліндскольд) «Лорд Демон». Українською роман не перекладався (#видайтеукраїнською), російською видавався в 2000 році видавництвом Эксмо (ISBN: 5-04-005820-9).

9. В якості своєрідного покарання на дракона перетворюється Юстас у повісті «Морські пригоди Зоряного мандрівника» (п’ятої книги циклу «Нарнія» К.С.Льюїса). Весь цикл «Нарнія» під однією обкладинкою видано «Клубом сімейного дозвілля» у 2017 році (ISBN: 978-617-12-2448-3).

10. Рут – справжній дракон, а не файр-переросток. Білий дракон (рідкісний випадок, зазвичай білі дракони не можуть вилупитись, ген кольору пов’язаний з товщиною шкаралупи) на планеті Перн. Більш вертлявий та маневрений порівняно з іншими драконами – міг крутитись навколо кінчика свого крила. Персонаж завершальної книги класичної трилогії «Вершники Перну» Енн МакКефрі «Білий дракон». Українською не перекладалось (#видайтеукраїнською), російською роман увійшов до збірки 2007 року «Драконы Перна» видавництва «Эксмо» (ISBN: 5-699-19989-6)

11.  Безіменний дракон з «Резервації гоблінів» Кліфорда Сімака. Був домашньою істоткою раси попередників з минулого Всесвіту. Роман «Резервація гоблінів» було видано українською видавництвом «Навчальна книга «Богдан» в 2017 році (ISBN: 978-966-10-5081-4).

12.  На «лютого велетенського гвинтохвостого дракона» перетворює чарівник Марлаграм такого собі Діммока – співвласника рекламної агенції в сатиричній хроноповісті Джона Прістлі «31 червня». Повість більше відома у нас за одноіменним радянським мюзіклом. Українською не перекладалось.

13. «Зіпсованого», тобто прив’язаного до себе, дракона на ім’я Гліп придбав на базарі Деви головний герой циклу «MYTH» Роберта Аспріна. Дракончик розумний, хоч і майже не розмовляє, і вважає саме Сківа своїм хатнім улюбленцем. Від імені Гліпа навіть написано кілька розділів у циклі. Українською цикл «MYTH» не перекладався (#видайтеукраїнською).

14. Дракони Кріна (всесвіт Dragonlance), трилогія “Спис дракона (Сага про спис)” за авторства Маргарет Вейс і Трейсі Гікмена. Українською не перекладалося (#видайтеукраїнською). Російською видавалося видавництвом «Максима» у 2002-2005 роках. Пірос  – червоний дракон-метаморф, на якому літав повелитель Вермінаар. Герой роману «Дракони осінніх сутінок» (англ. Dragonlance: Dragons of Autumn Twilight). Циан Кривава Згуба – зелений дракон, улюбленець злої богині Такхізіс. Зруйнував царство ельфів Сильванесті, тримав у полоні  магічного жаху короля ельфів Сильванесті – Лорака Каладона. Герой роману «Дракони осінніх сутінок» (англ. Dragonlance: Dragons of Autumn Twilight). 

15.  На дракона перекидався Фафнір – персонаж Старшої Едди (надруковано у «Видавництві Жупанського» в перекладі Віталія Кривоноса, ISBN: 978-617-7585-27-4), Молодшої Едди та Саги про Вельсунгів. З мітів він перекочував до опери «Перстень Нібелунга» Ріхарда Вагнера і звідти вже розповсюдився по інших літературних світах.

16.  Не можна оминути драконів у світі епічного фентезі «Пісня льоду і полум’я» Джорджа Мартіна. На початку саги, дракони вважаються такими, що вимерли, проте Дайнеріс вдається вивести з яєць трьох драконів. Серію «Пісня льоду і полум’я» українською друкувала видавнича група «КМБукс».

17.  Сапфіра. Синя дракониця вершника Ерагона. Її народження ознаменувало відновлення роду вершників на драконах. Роман “Спадок, або Склеп душ”, Крістофа Паоліні. Українською друкувалось у видавництві «Ранок» в 2012 році (ISBN: 978-966-085737-7).

18.  Дракона, точніше драконицю, прикликає таємний орден заколотників для зміни конституційного ладу у романі Террі Пратчетта «Варта! Варта!» (українською надруковано «Видавництвом Старого Лева» в 2019 році, ISBN: 978-617-679-700-5). Також у Пласкому світі живуть і зовсім маленькі дракончики (іноді використувуються як запальнички), котрими опікується леді Ремкін.

19.  Колись кожен вікінг мав свого прирученого дракона. Інші народи приручали собак, коней, буйволів… А вікінги — драконів. Одним з таких драконів був Беззубик (більше відомий за анімаційними фільмами). Кресида Ковел «Як приручити дракона». Надруковано видавництвом «Рідна мова» в 2020 році, ISBN: 978-966-917-571-7

20.  І останнім згадаємо нашого сусіднього дракона – з Беларусі. Там їх називають «цмоками» і серед інших писав про них Уладзімір Караткевіч в романі «Хрыстос прызямліўся ў Гародні. Евангелле ад Іуды» (українською видано в 1988 році видавництвом «Молодь»). От який вигляд мав цмок (мова оригіналу):

Выглядам той цмок быў, як звер фока, такі самы льсняны, у складках, толькі без поўсці. І шэры, як фока. Але даўжэйшы за яго куды. Бо даўжыні ў ім было сем з паловай лагожаскіх сажняў, а калі пацікавіцца немец, то восем і адна пятая фадэна, а калі, можа, ангелец, то сорак дзевяць футаў і яшчэ дваццаць два дзюймы.

Тулава мелі тыя цмокі шырокае і трохі пляскатае, і мелі яны плаўнікі — не такія, як у рыбы, а такія таксама, як у фокі, таўстамясыя, шырокія, але не дужа доўгія. Шыю мелі, па тулаву, дык тонкую і надта доўгую. А на шыі сядзела галава, адначасова падобная і на галаву змяі і на галаву лані.

І, дальбог, смяялася тая галава. Мо проста зубы скаліла, а мо — з нашых бедаў. І зубы былі велічынёй з конскія, але вострыя, і многа іх было на такую галаву аж данельга.

Вочы вялізныя, як сподкі, каламутна-сінія ў зелень, ашклянелыя. І страшна было глядзець у тыя вочы, і мурашкі па спіне, нібы Евінага змія ўбачыў, і непамысна неяк, і нібы ў чымсьці вінаваты.

А які ваші найулюбленіші дракони? Чи може це змії, луни або цмоки? Дописуйте в коментарях!