15 Лютого, 2022

Нова Утопія: Кінець страху перед технологією

Від Яскр
Валерій «Яскр» Гриша

Валерій «Яскр» Гриша

Богемний інженер, амбасадор Оскара Уайльда в метамодерні, український письменник (інколи англійською мовою), перекладач коміксів про Змія-Ледаща, автор слова "вподобаширюйте" та інших новомов, маляр-меміст.

Усі дописи

Неодноразово я писав, що бойкотуватиму конкурс “інтелектуальних міст”, вважаючи це за дотепну іронію, але настав час розкрити карти. Я не зможу брати в ньому участь, як автор, бо я входжу у “журі” з боку спонсора. 

Мета розвитку “реалістичної” наукової фантастики для нас саме в тому, щоб зламати стіну між користувачами технології та винахідниками. Ми живемо в світі, який тримається повністю на тих чи інших розробках – і перебуває в страху перед “хімією”, “кібернетикою”, “інформацією”, точніше, наборами уявлень та забобон про те, як працюють ті чи інші речі. І, звісно, обережність перед обличчям невідомого породжує очікування загроз. 

Друга світова війна та розвиток за кордонами України капіталістичного суспільства, що прийшов їй на зміну, створили передумови для виникнення антиутопій про кризу світу промислового виробництва. Привид ядерних катастроф, Третьої світової війни, яка винищить все живе на планеті, підкріплений Карибською кризою, Тримайл-айлендом, Чорнобилем, Фукусімою – всі ці події змалювали похмуру й тривожну картину майбутнього у радіоактивній пустелі, що увінчає розвиток промисловості. Від роману “Кантіга для Лейбовіца” до відеоігор “Wasteland” та “Fallout”, вона відома мільйонам. Успіхи кібернетики та робототехніки дали нам страшного Термінатора та фантастичні всесвіти битви велетенських антропоморфних бойових машин або брудні вулиці мегаполісів, де чіповані громадяни займаються проституцією з прибульцями. 

Наразі найвідоміші назви книг, фільмів та відеоігор про технологічне майбутнє – ті, в яких розповідається про триндець усьому. Підкреслюється, що технологія є помилкою, що це – страшна сила, впоратися з якою людству не під силу, і вона його знищить. 

А що ж насправді? Критика переходу від ремісничого до індустріального суспільства та переходів на наступні рівні технології існувала завжди. Як і поступ Прогресу. Все, що оточує вас у приміщенні, колись було предметом жорсткої критики захисників звичних способів життя. Навіть звичайна футболка існує завдяки тому, що на початку ХІХ століття не дослухалися до луддитів, які нищили ткацькі верстати та сільгосптехніку в Англії. 

Отже, навіщо вигадувати антиутопію там, де вона і так присутня, але з іншого боку? Бо невдоволення все складнішими машинами було й буде завжди. Так само і в найближчі років 30, що стануть переламними для “вчора” та “завтра”. 

Ось і перше питання до потенційних авторів: яким міг би бути літературний конфлікт в світі недалекого майбутнього, якби ви були всередині ідеального з вашої точки зору технологічного світу – і хто був би назовні? Що, як ваш герой – не бунтівник проти системи роботів-поневолювачів, а творча особа, якій роботи допомагають у побуті, але знаходиться антагоніст, якого дратує такий статус кво? Можливо, ваші герої користуються вишками 5G, не розмірковуючи над тим, що ці вишки є, але хтось прагне “розказати всю правду”, і стане на заваді важливих речей? 

Друге питання водночас складне і просте: якщо ви можете уявити життя на межі казки, таке, що технологія в ньому діє за лаштунками – то який найближчий шлях до такого? Завжди можна сказати, що років за сто-двісті станеться те й те, бо приблизно, скоріше за все, людство буде в такому стані розвитку, що винайде це… А от якими кроками прийде туди? Можливо, спочатку буде технологічний спад, розвиток громад переробників вторсировини, який виведе до омріяних нанофабрик, наприклад?

І, насамкінець, емоційне питання: а що, як світ розвинених технологій виявиться досить нудним? Хіба ми фокусуємося на тому, що герої побутових творів розмовляють мобільним телефоном? А до того – дисковим, а до нього – телеграфом користувалися, писали листи тощо. Ці речі просто є, вони не мусять бути в центрі сюжету, але, можливо, якась нова система комунікації внесе зміни в романтичне життя героїв, у спосіб, що не працював у наш час?

До речі, а ви знали, що втома від антиутопій розпочалася десь у 2008-му році, коли вперше офіційно заговорили про “соларпанк” – вишукане та квітуче майбутнє екологічних технологій? Я сам дізнався про це випадково та нещодавно, а раніше був впевнений, що альтернативи похмурій фантастиці не існує. Гадаю, детальний розгляд жанру потребує окремого матеріалу. 

Я наразі можу розповісти тільки про те, що собою являє горизонт “Промисловості 4.0”.

Звідки така назва? Вже було три промислові революції (використання сили пари, технологізація виробництва та інформатика), і зараз розгортається четверта. Науково-технологічна революція означає, що настане день, в який ми скажемо, що вороття назад немає. Наприклад, повальне використання смартфонів, яке вже нікого не дивує, є однією з перших хвиль четвертої промислової революції. Те, чого можна досягти із “аппками” в культурі смартфонів – відповідно, горизонт подій. Які ще зараз готуються хвилі, що обговорюються, які точаться суперечки навколо “розумного міста”, і від чого можна відштовхуватися у своїх прогноза, а  їх немало?

  1. Почнемо з того, розумне місто чи село? Сам формат поселення людей недалекого майбутнього є предметом обговорення. Існує напрямок “пасивний будинок”, що огортає усі розробки житла, що зациклює використання природних ресурсів та відходів, споживає менше електричної енергії, або навіть виробляє її завдяки сонячним батареям. Висотка це буде чи приватна споруда – розглядаються різні варіанти. Також цікаво винахідникам, в якому поселенні комфортніше себе почуватиме людина наступного покоління – у екологічній вежі, плавучому будинку або селі, що складається з хатинок-вуликів?
  2. Агропромисловість бентежить розум в світлі населення, що зростає. Ви знали, що у великих містах вільні ділянки відводять під місцеві ферми? Або вертикальні роботизовані ферми, чули про таке? Про те, що комбінують вирощування корисних рослин, бджолярство та сонячні батареї для збереження простору? А як би ви обладнали “розумну” дачну ділянку чи ціле фермерське поселення?
  3. Енергетика в майбутньому наразі розглядається як поєднання відновлюваної та “очищеної” ядерної. Є мрії про досяжний холодний синтез (в царині якого вже спостерігаються лабораторні успіхи) та усілякий анобтаніум, але наскільки вони мрії? Тут бачиться певний простір фантазії. Особливо політичні конфлікти навколо використання ресурсів. Ви ж знаєте, хто володіє невідновлюваними джерелами, чи не так? І будь-яка “усталена” технологія применшує їх важливість. Зокрема, як пальне для автівок. 
  4. Автівки! І весь транспорт взагалі. Оскільки транспортом користуємося ми всі, то актуальність невичерпна: конструкція, джерела живлення, керування. Стане більше компактних авто? Чи з’являться, нарешті, омріяні ще у минулому столітті персональні кари на базі моноколіс? Як зміниться рух в містах та між містами? Хто керуватиме таксі? Робот, як це вже змалювали у футуристичних бойовиках, чи все ж таки людина? Можливо, долю вирішуватимуть перегони?
  5. Свобода переміщення – взагалі цікаве питання. Тут можна побути дистопічними. Скоріше за все, велика кількість людей не полишатиме домівки впродовж довгих періодів часу, працюючи та живучи онлайн. Але чому? Через камери стеження та постійні перевірки, пов’язані із новими вірусними хворобами? Політичні заворушення? До того ж, дії громадян матимуть електронний слід, тобто “переміщення” навіть електронне відстежуватиметься. Це вже реальний юридичний конфлікт в усіх достатньо технологічних країнах. З якого боку ви? Цифровий тиран чи бунтар? Одна справа кіберпанк, коли він десь в книжці та в теорії, але коли підходить практика…
  6. Але не все так сумно з камерами стеження. Вони і зараз використовуються не тільки для того, щоб виписувати штрафи за перевищення швидкості або відловлювати дрібних злодюжок. Як мінімум, щоб не створювати затори чи небезпечні ситуації на дорогах, або стежити за різкою зміною погоди – теж використовують камери. Яку мережу сповіщення ви б хотіли побачити? Можливо, ваші герої – на арктичній станції, досліджують розкол льодовика Судного дня?
  7. Метеорологія, ми йдемо до тебе. Було б дивно, якщо б ми не згадали її. Міста та відкриті простори потребують вимірів. Пригодницька література підкріпила попит на пригодницьку реальність, в якій десятки людей показати наш світ в цифрах. Але років 150-200 тому даних, зібраних раз на багато років, ще вистачало. Зараз ми живемо в світі, де відомості потрібні щогодини або й щохвилини. Як зміниться грозовий фронт? Чи не насувається буревій? Буде сніг чи ні? Який, взагалі, стан повітря у великому місті, чи не час до рішучих дій з очищення? 
  8. Очищення повітря варто окремої згадки. Якщо про переробку сміття вже складно вигадати щось фантастичне, то про очищення повітряних та водних ресурсів ще писати й писати. Це така досить прозора, майже непомітна тема, хоча про неї точаться розмови, здавалося б, всюди. В тому й справа, що зазвичай це розмови. І дуже рідко – реальні дії. Створено, наприклад, мобільну вежу для всмоктування шкідливих газів з повітря, є рух за скорочення викидів – але важко уявити, що насправді спрацює.
  9. Охорона здоров’я – дуже широка тема. Контрольоване дозування ліків у вигляді класичних пігулок, або керованих нейролінком препаратів у організм. Стеження за пульсом та тиском в залежності від погоди, дані, що надходять лікареві на зв’язку із постійними пацієнтами. Первинна діагностика через сертифіковані термінали чи сайти, яка розподіляє хворих по спеціалістах – це те, що вже існує в тестовому режимі. Але якось можна піти і далі? Зробити так, щоб хвороби тривали менше – і не чарівним чином, а практичним. Думаєте, це не питання технології? А чи знаєте ви, що на початку пандемії коронавірусу існувала ініціатива, яка залучала велику кількість людей до обрахунку згортання білків, щоб знайти потрібну вакцину? Це відбувалося шляхом “гри” для звичайних комп’ютерів.

Отже, горизонт винаходів та застосування такий великий, що параноїдальні дистопії просто не на часі! Ви вже живемо у досить дистопічному світі, час розвернути хвилю в інший бік!

Поділитися