10 Березня, 2024
Воїн
Повернутися до конкурсу: РІЗНІ РАЗОМ – конкурс фантастичних оповідань на тему інклюзії
Твір видалено на прохання Автора
Повернутися до конкурсу: РІЗНІ РАЗОМ – конкурс фантастичних оповідань на тему інклюзії
чудове оповідання, багата мова. Не згодна з попереднім коментатором – як на мене, роздуми глибокі, чітко ограновані, закінченні. Алегорії та алюзії дуже влучні й майстерні, змушують зануритися у почуття героя (чи Героя, вірніш). Ну, і повторюсь – дуже гарна мова, деякі абзаци перечитувала двічі:) Дякую за оптимістичне фантастичне завершення, шкода що такі дива не трапляються у житті.
Дуже Вам дякую за гарний відгук і за розуміння ! Я вже було подумала, що людям не треба психологічних аспектів у літературі, бо вони змушують вишукувати і свої помилки, а відтак розвиватися… Щодо див — я їх знаю, бо вони траплялися зі мною, тому для мене оповідання не з області фантастики, а просвіти. І якими б неможливими здавалися описані речі в оповіданні — вони містять десяток прихованих істин. І навіть те, що про дива треба мовчати, — також реальне. Як і те, що кожне наше прохання чують вищі сили… Просто ми самі ставимо собі обмеження, бо наперед робимо висновки про неможливість того чи іншого. Однак, Ви вже досягли певного рівня знань, тому і відчули цінність описаного. (Хоч я працюю над спрощенням письма, бо так вмію закрутити, коли пливе інформація, що потім вичищаю абзацами). Гарного Вам здоров’ячка і нових таїн!
Нагадує “Оскар і рожева пані”, тільки більш мудрено. Часом губилась у тексті через рясні розмазані роздуми. Як на мене, твір просить редагування (для більшої читабельності). Думки цікаві та гідні уваги, але варто не забувати й про читача, він не повинен копатися у скупченні неогранованих думок. (Зрозуміло, що текст не для усіх, і у цьому його цінність, але я відчуваю саме це.)
Щиро вдячна за Вашу думку. Звісно, читачі різняться не тільки за віком, а й за рівнем знань та прагненнями, улюбленими стилями у читанні, та й своїм наповненням. І так, можливо це оповідання не для конкурсу, де оповіді читаються галопом, бо воно потребує тиші. Вже як є, — писаки теж усякі (жарт).