«Новорічне диво» від Кременчукреактора

— Чорт його забирай! — вилаявся чоловік у потертому скафандрі й відкинув планшет. Копнув стінку судна та почав із смачною лайкою говорити все, що думає про цей рейс і Митра, який підігнав йому цей новорічний підробіток.

— Привіз подарунки з Землі дітям колоністів на Юпітері… А моїм дітям хто буде подарунки дарувати та різдвяні листи від Миколая писати?

Чоловік узяв набір інструментів і почав знімати кришку реактора. Стиха зітхнув побачивши, що обмотка сплавилась,  подав команду ШІ:

 — Астро, а дай-но мені схему нашого реактора. Довго вивчав проекцію, тоді замислився. — Астро, прорахуй усі варіанти ремонту із того, що робоче, із тими запчастинами які ми маємо,  де ймовірність вибуху реактора буде нища за п’ятдесят відсотків. Інші відкинь.

ШІ завис на кілька митей, а тоді видав дві схеми.

— Чорт забирай, проста модель… І тут зекономили, і там… Кременчуцький завод космобудування… партачі! Чоловік переглянув симуляцію вніс зміну : ймовірність колапсу — 79%.

Потер обличчя. Переглянув останнє повідомлення із Землі: «Аварійна служба перевантажена — час очікування орієнтовно 8 днів».

Астро додав: «Припасів та кисню після влучання метеоритів — на два дні».

Добу чоловік порпався в схемах, але зрозумів: без шансів. Температура впала так, що все вкрилося інеєм. Він мовчки дістав лазпістолет і довго дивився на нього, аж раптом почув сигнал вхідного виклику. Прийняв байдуже.

Перед ним з’явилося обличчя в татуюваннях: сині дреди, біоімплант біля ока. Контрабандистка. Жінка весело посміхалася.

— Що, кур’єре, спіймав метеорита?

— А тобі що? — огризнувся чоловік, показавши на нашивки екс-поліціянта Системи. — Прийшла за трофеєм?

Жінка задумалась, а тоді видала:

— Ти в новорічні дива не віриш?

— Що?!

— Підкину тебе до «каменюки», а ти в доках за мене поручишся. Чим не новорічна казка? Славетна контрабандистка рятує копа в біді.

— Не смішно.

— Та я без жартів. Без подвійного дна, як то кажуть.

Астро видав алерт: кисню на вісім годин.

— Ніби в мене є вибір, — зітхнув кур’єр. — Тільки візьми на своє судно…

Та кивнула, й за мить пристикувала шлюз. Порт прийняв рятівницю поліса як свою, там і попрощались. Вже на планеті, обіймаючи дітей, він отримав листівку: «З Новим роком. Принцесо». Чоловік засміявся, й тихо аби не чули діти вилаявся погрозивши в небо кулаком насмішниці.