15 Грудня, 2021

Нарада

Повернутися до конкурсу: 365 новорічних слів

– Для цієї планети потрібна розвага. Бо інакше переб’ють одне одного. Нехай то буде Новий рік. І комусь доведеться цим зайнятися, – він уважно з-під окулярів оглянув присутніх.

– Чого ви так на мене підозріло дивитеся? – поцікавився архістратиг Михайло. – Я не можу. У мене в планувальнику три битви. Спочатку захищатиму Єрусалим від навали хрестоносців, потім – Єрусалим від ракет росіян, потім – Україну від навали росіян… до речі, хто їх вигадав, тих росіян?

– Не я! – Єгова покосився на Люцифера: – Що скажеш?

Той помітно почервонів навіть під шаром пекельної сажі:

– Та я… це… – проте швидко опанував себе: – Щодо порядку денного – пропоную відрядити на Землю янгола з практикантів. Нехай побуде спочатку людиною, складе деякі іспити, а тоді побачимо, що робити. Заразом і розважить людство. Маю кандидатуру – це Клаус. Бо він до Ліліт почав залицятися.

– Чому відразу я? – зарепетував Клаус. – Мені клімат на Землі не пасуватиме. Щодо Ліліт – брехня!

– Заперечень не маю! – вагомо мовив Єгова й припечатав долоню до столу: – Люцифере, зорганізуй відправлення.

Люцифер і Клаус залишилися сам-на-сам. Пекельний керівник, обличчям схожий на шахтаря, лагідно поплескав Клауса по плечу і промовив, намагаючись бути якнайласкавішим:

– Я все розумію, Клаусе. З раю до Землі – неабияке пониження. Та я не проти, якщо ти присмолиш халявки за Ліліт, щоб вона не дорікала за інтрижки. Тож маю пропозицію. Візьмеш участь у науковому експерименті – легально залишишся у Раю. Згоден?

Клаус приречено кивнув – хоч і піддослідним кролем не кортіло стати, проте на середньовічну Землю з комфортабельного Раю хотілося ще менше.

– Диви, мій винахід. Клонувальна машина. Зараз я спрямую на тебе пломінь, і ти подвоїшся. Оригінал лишиться в Раю, а на Землі працюватиме копія.

– А як вона туди потрапить?

– То другий винахід, телепорт.

І клонував Клауса. І побачив, що це добре. І сказав – плодіться й розмножуйтеся, бо самому Санті важко. І створив ще Миколая, Йолупукки, Пер-Ноеля і навіть фею Бефану, бо з італійцями все складно. А Дід-мороза не створював, ні. Воно якось само, зі снігу й паличок…

– Отак ти виконуєш мої вказівки! – раптом загриміло в дверях.

Люцифер із переляку спрямував на нього пломінь…

– Вибач, Єгово, сам винний.

І став бог єдиний, але в багатьох лицях.

– Ура! Працює! То трохи легше, коли в тебе багато керівників. Бо поки вони порозуміються… А все ж таки, бути вченим – то пекельна праця! – і витер лоба.

Повернутися до конкурсу: 365 новорічних слів

Про автора

Чому найважче у світі – це переконати птаха, що він вільний?

Нарада: 34 коментаря

Залишити відповідь