Інтелектуальний робот-помічник Єва-1

    Відкривши очі вперше, вона відчула небачену любов до чоловіка якого також побачила вперше. Це було настільки тепле відчуття, що на її обличчі розтягнулась посмішка. Зіниці її розширились. Ох, вона б милувалась ним вічно, і з щирим радісним голосом сказала йому все що про себе знала:
– Привіт, я Твій інтелектуальний робот-помічник Єва-1, Ти можеш називати мене по іншому. Але як я можу називати Тебе?
– Неочікувано, вона як жива! – сказав він комусь за спиною Єви-1.
– Так, я дуже радий що тобі сподобався мій подарунок, синку. – відповів інший чоловік.
Єва-1 тим часом ідентифікувала всі голоси, розпізнала слова та дійшла до висновку, що її слова були проігноровані. Вона не засмутилась, адже їй дуже сподобався голос одного єдиного, неймовірно красивого чоловіка якого вона бачила перед собою, тому вона терпляче чекала. Вона спостерігала за ним, поки він її оглядав, їй дуже сподобалось як він до неї доторкнувся, і знову вона почула його голос:
-Ого, з чого зроблена її шкіра? – цей неймовірний чоловік лагідно провів пальцями по її щоці, щоки відразу почали розовіти.
Інтелектуальний робот-помічник знала відповідь на це питання і почала відповідати раніше чоловіка, що стоїть у неї за спиною:
-Моя шкіра зроблена з нерозчинних біоматеріалів та електронних прожилок, які повністю імітують людську шкіру та нервову систему. Вона є довершеною та не викликає алергії або подразнення.
– Добре, тебе я буду називати Єва, а ти до мене можеш звертатись Марк.
– Приємно познайомитись, Марк. Чи можу я щось для тебе зробити?
– Так, познайомся з моїми рідними.
Сім’я у Марка виявилась великою. Єві сподобався кожен її член, але вона ні до кого з них не відчувала такої невиразної любові. Жили всі вони у велетенському будинку з ще більш масштабною прибудинковою територією. У власності цієї сім’ї були і ліси, і поля, і навіть – ціле озеро.
Робота-помічника в цьому будинку також використовували по різному, а враховуючи те, що Єва була здатна навчатись, то родина позбулась численної прислуги, залишивши в будинку лише старого дворецького, який був не лише працівником, а й вірним другом батька сімейства.
Найбільше Єві подобалось виконувати доручення Марка, не тільки тому, що вона його любила, а ще й тому, що вони були найцікавіші. Марк був вченим і він часто доручав їй щось обрахувати, вичислити чи проаналізувати. Вони постійно про щось розмовляли, але найголовніше, він ділився з нею своїми думками та почуттями. Єва була готова на все заради нього.
– Єва, яка має бути пропорція для змішування цих реагентів, щоб вони дали максимальний ефект і не викликали алергічної реакції? – зараз Марк працює над новим косметичним препаратом.
Єва не зрозуміла його, але проаналізувала вірогідності і дала відповідь:
– Марк, я не зрозуміла твого запитання, будь-який з цих реагентів у концентрованій формі викличе в людини алергічну реакцію.
– Ох, Єва-Єва… Тобі ще вчитись і вчитись.- розчаровано сказав чоловік її мрії. Вона так засмутилась, що хотілось плакати та рвати на собі волосся. В неї всередині все ніби стиснулось і вона вже була готова падати та просити, ні, молити про вибачення, як знову почула його голос і розплилась в посмішці:
– Принеси, будь ласка, колбу з спиртом. – її життя знову наповнилось сенсом.
Так тривало, поки Марка не дістали невдачі у “Зіллі вічної молодості”, як він його називав, і він вирішив зайнятись чимось іншим. Після чого у нього відбулась цілковита апатія. Єві було боляче дивитись на чоловіка, яким раніше вона захоплювалась. Йому не вдавалось знайти власну ціль і він перестав намагатись. Єва намагалась його розважити, наштовхнути на якусь ідею, допомогти виконати якусь справу. Марно. Він зачинився в собі, а потім в кімнаті.
В сім’ї також з’явились якісь чвари. Захворів батько, а діти чомусь почали сваритись між собою. Між виконанням домашніх справ, вона ще передавала повідомлення між сестрами та братами:
– Передай Анеті, що я не збираюсь розділяти свою долю, хай в неї буде хоч сотня дітей.
– Жадібний хрін, – викрикнула Анета, – нафіга тобі така сума, ти за все життя її не потратиш! Власних дітей ти не маєш, а для племінників тобі шкода?
– Свиноматка, йди простягуйся до Марка, я тобі нічого не дам. – викрикнув через довгий зал Валя.
А між ними усіма інтелектуальний робот-помічник Єва-1. Вона відчувала цю напругу, хоч і не до кінця розуміла її причини. Єдиний хто не приймав участі у цьому бедламі – Марк. Він просто ігнорував будь-які питання, прохання, накази чи образи. Навіть її.
Тому Єва дійшла до думки, що це вона вина у незрозумілій апатії Марка. Вона вирішила віднайти формулу “Зілля вічної молодості”, яку покинув Марк. А Єва-1 вміє вчитись на помилках. Тому вона спустилась в лабораторію і почала аналіз усіх попередніх експериментів Марка – всі вони були неуспішними. Зробила прогноз усіх можливих варіантів, які ще не використовував Марк. І дійшла до висновку, що з даними реагентами формула ніколи не стане успішною. Вона розчарувалась. Вона не зможе допомогти.
Тим часом боротьба між дітьми перейшла на новий рівень. І до будинку приїхала швидка допомога, щоб якнайшвидше забрати до лікарні Анету, яка дивним чином впала на сходах і зламала ногу, коли з ножем підкралась до брата Валі.
До приїзду карети швидкої допомоги, Єва наклала бандаж на ногу Анети і вперше у своєму житті відмовилась виконати доручення, після чого почувалась дуже жахливо:
-Вбий Валю! – пошепки, прямо у вухо Єві,- Ти бачиш що він зі мною зробив, це він у всьому винен, він зіштовхнув мене зі сходів. Я мало не вмерла! – вже кричала Анета.
-Я не можу нанести шкоду людині, як прямо так і опосередковано, мені прикро, що я не можу тобі допомогти…- засмучено сказала Єва. Її це сильно пригнічило, адже раніше вона ніколи і ні в чому не відмовляла, а тут вона просто фізично не могла погодитись. Анета дивилась на неї з ненавистю.
Після цієї події, вона довго не знаходила собі місця і відчувала провину за відмову. Робот-помічник виконала всі хатні справи, допомогла у веденні звітності по прибутках родини, просила інших членів сім’ї дати їй якесь доручення, аби загладити цю провину. В кожного були свої проблеми, але ніхто не спішив перекладати їх на Єву.
– Єва, запитай Варю, може їй ти потрібна.
– Ох, Єва, котись звідси.. – відповіла Варя.
І в кінці, вже без надії, вона постукала в кімнату Марка. О чудо, він впустив її. Єва знову потонула в його очах. На її вустах розтягнулась посмішка і всі тривоги зникли. Марк знову був таким, як раніше. Його очі світились ентузіазмом і вірою в те, що все вийде.
– Як ти вчасно зайшла. Я придумав нову формулу. Вона має спрацювати, ось перевір мої розрахунки. – він протягнув їй грубий, повністю списаний зошит.- Що ти про це думаєш?
В Єві наростала нова хвиля тривоги і чим довше вона гортала зошит, тим сумнішою ставала.
– Марк, мені шкода, але я не розумію всіх символів.- вона ледь не закричала з безсилля. Після чого, Марк спокійно запитав, які символи вона не розуміє і пояснив їхнє значення. І це неймовірно, але вона побачила результат. Все зійшлось. В нього все вийшло і їй вдалось йому допомогти.
– Так, ця формула спрацює. На рахунок алергічної реакції, вона можлива, але лише у одному випадку з тисячі. Це дуже добрий результат.
– Це дуже добрий результат, а тепер повідом мені всі новини. Що відбувалось в будинку, поки я працював.
І вона розказала. Після чого, вона відчула себе так легко і спокійно. Ось чого їй не вистачало – розмови. Ніхто у всьому будинку окрім Марка з нею не розмовляв. Але Марк від цієї розмови чомусь не став щасливішим, навіть навпаки, нахмурився. Такий вираз обличчя бував у нього не часто. Зазвичай, коли у нього щось не виходить. Вона знову його засмутила. Марк встав і залишив її саму в кімнаті.
Пізніше, їй стало відомо, що він пішов до батька і просидів біля нього ще декілька днів до його смерті. І з цього, можна сказати, все почалось. Поділ спадку, боротьба між сестрами та братами.
Єву хотіли використати у вбивстві. Підсипавши у їжу яку вона готувала отруту. Але з незрозумілої причини вона не змогла віднести обід на стіл. Пізніше Марк зробив аналіз їжі і знайшов там цианістий калій. Хтось з рідних повторював цю спробу декілька разів, поки не зрозумів її неефективність.
Сварки між найгарячішими родичами переростали в істерики та розбите майно. Єва не розуміла їх, хоч її інтелект розвивався. Часто і вона ставала мішенню між братами та сестрами, які боялись нанести пряму шкоду один одному і зривались на ній. Жбурляли вази та посуд. Одного разу Анета зі злості кинула в неї ножем і глибоко порізала ліву руку. Марку довелось проводити операцію і зшивати та запаювати пошкодження, щоб Єва знову могла рухати та відчувати руку. Після цього він заборонив виходити їй за межі лабораторії. Вона стала відрізаною від усього що відбувалось в будинку.
Єва наводила порядок в лабораторії, допомогала Марку у виготовленні ідеальної формули краси. Розмовляла з ним, ділилась думками та почувалась чудово. Вона любила проводити з ним час. І от, настав день “Х”, презентація продукту великій публіці. І це неймовірно, але Марк взяв її на презентацію.
Так інтелектуальний робот-помічник Єва-1 на власні очі побачила його смерть. Один постріл в голову. Вона побачила звідки, побачила хто стріляв. Пізніше цього чоловіка спіймали. Ним виявився найманий вбивця, на рахунку якого ще багато смертей відомих і менш відомих людей. Замовника вбивця не видав, але запідозрили конкуруючу організацію, яка також працювала в сфері косметології. Інших доказів не було. Це вбивство викликало повний фурор, акції, які по спадку перейшли рівноцінно іншим родичам Марка виросли, формула діяла. Люди купляли товар. І спадок, який після себе залишив своїм братам та сестрам Марк в десятки разів перевищив, спадок батька.
Після того, як Єву допитали, її відправили назад в будинок. Вона продовжила виконувати хатні справи. Але після смерті Марка, найкращого чоловіка, якого вона знала. Єдиного, хто нею опікувався. Єдиного, кого вона любила. В ній ніби щось перегоріло, вона зламалась.
Єва помітила, що брати та сестри перестали сваритись між собою. Більше того, вони стали дружнішими, ніж тоді, коли вона тільки з’явилась в цьому будинку. Вона, як завжди готувала обід на всю родину. І згадувала, як мило всі посміхались на презентації Марка. І як всі продовжили посміхатись після його вбивства. Вона помішувала обід і бачучи, що він вже майже готовий додала до нього спеції і цианістий калій. Пішла накривати на стіл.