19 Жовтня, 2025 Дотягнутись до Небес Повернутися до конкурсу: Людина квантової доби Текст видалено на прохання автора Повернутися до конкурсу: Людина квантової доби Навігація записів Попередній записНазад Доказ для аксіомиНаступний записНаступн. Чудесний світ новий? Навігація записів Попередній записНазад Доказ для аксіомиНаступний записНаступн. Чудесний світ новий?
Шкода, що оповідання не зайняло перше місця (в моєму рейтингу ця історія є найкращою). Але те, що взяли до збірки – також свідчить про високий рівень. 🙂
Дякую за творчість та успіхів на майбутнє!
Дякую. Мені такого ще ніколи не казали. Намагатимусь не розчарувати в майбутньому.
Не має за що дякувати! Це мені було дуже цікаво читати обидві ваші історії!
А також ваші слушні коментарі щодо мого оповідання. 🙂
Вітаю, Авторе!
Яке чудове оповідання! Дійсно, тут не хочеться нічого критикувати: і ідея, і її втілення – на висоті!
Дуже нагадало мені світ гри Stray (хіба що там POV не песика, а кота).
Тут світ також дуже продуманий і логічний, а також сподобалось, що розкривається він дуже поступово – не перегружаючи читача лекціями і поясненнями, і при цьому підтримуючи інтригу – залишаючи найбільші відкриття для читача на самий кінець.
Єдине, що трошки важкувато спочатку натягти на себе точку зору тварини – світ її думок і інтересів. Але до цього поступопо звикаєш – і далі все йде чудово.
Ну і сама іде твору… Вона дійсно сумна, але література має не тільки розважати, а й змушувати замислюватися, я так вважаю.
Висловлюю Авторові свою читацьку вдячність за чудово проведений час і бажаю подальших творчих успіхів!
Дякую! Несказано приємно таке чути.
Цікаво чи читали Автори There Will Come Soft Rains Бредбері і якщо так чи є це їх відповіддю?
Так, автор читав цей твір. Ні, мій твір не є відповіддю на нього.
Ох, як сумно.
А ще здалося, що я переглянула чергову серію “Любові, смерті та роботів”.
Цікаво, чи довго проіснують на Землі декоративні види тварин без людської опіки?
Успіху на конкурсі!
Будемо сподіватися, в них все буде добре. Успіхів навзаєм.
Дуже сподобалось
Дякую, приємно.
Вітаю, авторе!
Класне оповідання, мені сподобалося протиставлення милих пригод Хлопчика-Хлопа й філософських моментів тексту.
Дякую вам й удачі на конкурсі!
Дякую.
Гарно, хоча розтягнуууто. Але гарно. Успіхів.
Дякую.
Про собак завжди щемко. Про їх відданість та, водночас, не раз про самотність.
Дякую. Успіхів.
Не розумію, як можна бути до собак байдужим або не любити їх (не по-людськи це)))
Дякую!
Трохи багатослівно, але якщо оцінювати сюжет і настрій, то дуже добре.
Дякую за хороше оповідання і бажаю удачі на конкурсі.
Можливо, багатослівним здалося через те, що у творі майже немає діалогів і прямої мови? Втім, дякую за гарні слова. Вам теж удачі, якщо граєте.
Непогано написано, але чомусь то мені було достобіса нудно)) вибачайте, якщо що.
Авторе, мені бракує слів щоб висловити своє захоплення, бо ті, що знаю – лише бляклі тіні мого враження. Зізнаюсь, що початок оповідання виглядав для мене не так щоби дуже цікаво, та й до собак я ставлюся нейтрально. Однак я помітив, що ваш текст зітканий з таких ладних, дбайливо підібраних ниток-лексем, що я мимоволі втягнувся у вимір цієї історії. І не даремно, адже фінал мені дуже сподобався. Особливо порівняння собаки з людиною, як спосіб показати різницю людини та постлюдини. Герой, якому співчуваєш і який має благородну мету, динамізм, перипетійність, влучність, образність, увага до дрібних деталей, гумор, філософська глибина, й гуманізм – все це і багато чого іншого знайде вдумливий читач у вашому творі. Спасибі!
P.S.: Окрема подяка за “праволап”. 🙂 🙂 🙂
Дякую, надзвичайно приємно. Такі відгуки мотивують.
О, так, забула про це сказати – класна знахідка!
Дякую і пробачте.
За талант не вибачаються! Ви дуже класно все описали!
Вітаю, Авторе/Авторко! Ви так детально описали той світ, що здається, ніби він справді існує. Мені дуже шкода Хлопчика, хоча я собак не люблю. Спершу навіть не хотіла писати коментаря, бо засмутилася.
Удачі вас на конкурсі!