Чиста робота

Наблизившись до напівпрочинених кам’яних дверей, звідки долинало  гарчання брахтів – безсмертної сторожі Кулі, Краус затамував подих. У нього буде лише одна спроба. Він або здійснить задумане, або його покарають так, як ще не карали жодного з магів.

І треба ж було йому підняти на кпини Санта Клауса? А той нагадав, що за своє тисячолітнє життя Краус не зробив жоднісінької доброї справи.

«Зроблю», – наїжачився маг. Він катувався роздумами, доки йому до рук не потрапила «Книга майбуття». Дізнавшись про страшне лихо, яке   наступного року спіткає підопічних добряка Санти, Краус відчув: ось та  велика справа!

Крізь шпарину в дверях маг бачив велетенських вовкоподібних псів,   які розляглися поблизу кам’яного столу. Куля на ньому була темною та непримітною.

Випроставши руку, Краус жбурнув до кімнати невеличку напівпрозору  кульку. Брахти заходилися обнюхувати невідому річ. Найсміливіший з них штовхнув іграшку – і одразу її наздогнав, бавлячись, мов пустотливе щеня. Інші пси охоче приєдналися до гри.

Магу щастило. У новорічну ніч охороняти Кулю залишили тільки псів. Сторожа не бачила зайду, але могла відчути тепло його тіла. Брахтів неможливо вбити, тому Краус вирішив відволікти їхню увагу.

Його долоні лягли на Кулю, яка миттю засвітилася кольорами. Тримаючи в  руках мініатюрну копію Землі, він відшукав кордони країни, в якій гніздилося абсолютне зло. Чуючи бряжчання зброї, маг наслинив палець і заходився стирати  з Кулі отруєні ненавистю території.

У «Книзі майбуття» Краус бачив, як сильний та гордий народ перемагає звіра зі Сходу. Але при цьому втрачає наймужніших воїнів.  Раптом йому вдасться запобігти кровопролиттю, наперед знищивши ворога?

«Чиста робота», – хихотів маг, повторюючи улюблені слова своєї шаленої матусі, яку дуже тішило те, що її хлопчик мав гарний апетит.

Коли від скаженої країни вже нічого не лишилося, брахти втратили інтерес до забавки. Пси поверталися. Не встигаючи дістатися до дверей, Краус тицьнув пальцем в обране на Кулі місце.

Розплющивши очі, маг побачив прикрашену жовто-блакитними  кульками ялинку, яку охороняв сніговик у кольоровому шалику. Витерши об сніг закіптюжені пальці, Краус клацнув ними у повітрі. Але нічого не відбулося. УПС…

Маг роззирнувся. Стягнув із сніговика шалик і накинув його собі на  шию, насвистуючи: «Jingle bells». Щойно він зробив світові найкращий подарунок, стерши з лиця Землі нелюдів. Маг обов’язково вигадає як повернутися у свій вимір. А якщо не вдасться, то знайде собі місце на благословенній землі, в країні Героїв.