Кав'ярня

А коли тут каву наливатимуть? 🙂

а мені тоді каву з ромом чи ірландським кремом. будь ласка 🙂

Мені лимонаду, будь ласка.

Вітаю.
Хочеться з Вами обговорити одне доволі цікаве та актуальне на сьогодні питання мови.
В Україні війна і багато хто зараз пише про війну. І можливо хтось зтикнувся з проблемою мови, а саме кацапів у тексті. І ось тут виникає дилема: писати їх фрази українським транскриптом (так як такі персонажі не гідні солов'їної), або ж писати українською, аби не згадувати той непотрібний язик.
Як правильно?
Хочу почути ваші думки

Пан Ледар, гадаю, в літературі взагалі не має бути понять "правильно"-"неправильно": як хочете, так пишете. Усім не догодиш, як то кажуть. Обмежувати себе варто лише правописом, та й то не завжди: взяти хоча б "Улісса" Джойса, де на кількох сторінках підряд може не бути взагалі ні одного розділового знаку; і нічого — "шедевр".

Я пишу транскриптом. НМХР, воно тоді має відповідний недолугий вигляд, як і годиться.

Пан Ледар сказав
Вітаю.
Хочеться з Вами обговорити одне доволі цікаве та актуальне на сьогодні питання мови.
В Україні війна і багато хто зараз пише про війну. І можливо хтось зтикнувся з проблемою мови, а саме кацапів у тексті. І ось тут виникає дилема: писати їх фрази українським транскриптом (так як такі персонажі не гідні солов'їної), або ж писати українською, аби не згадувати той непотрібний язик.
Як правильно?
Хочу почути ваші думки

Як на мене, все залежить від обсягу, адже слід відштовхуватися від того, що потенційно черкз кілька десятків років у Вкраїні збільшиться кількість людей, які не знають кацапської. Тож короткі фрази можна й дранслітом, а от веоикі розгорнуті речення, як на мене, доцільніше було би подавати українською від третьої особи