19 Березня, 2025
Тьма єгипетська
Повернутися до конкурсу: БАЙКИ ЩЕКАВИЦІ – Вижити в очікуванні кінця світу
Текст видалено на прохання автора
Повернутися до конкурсу: БАЙКИ ЩЕКАВИЦІ – Вижити в очікуванні кінця світу
You’re welcome
Вітаю, Авторе!
А мені сподобалося! Для мене цілком логічно, що підлітка в ролі оповідача навряд чи дбатиме про стрункість оповіді. Як їй ведеться, так і розказує.
Кінець світу… тут їх для мене два. Перший – те, що насувається і на що ніхто не може вплинути. І другий – менш очевидний, але насправді важливіший – кінець доброго світу для Катерини. Бо якби вона зробила з сусідом те, що їй наказала Ірина, вороття назад би вже не було: ні до себе колишньої, ні до сприйняття світу.
А взагалі, я прожила цю історію разом із дівчиною: і знущання однолітків, і незлагоду з мамою, і тимчасову довіру незнайомій людині, яка на тлі решти здається доброю.
Гарне оповідання! Лише трохи причесати треба 🙂
Успіхів на конкурсі!
Як незвично ви змішали художній із розмовним стилем – тут різнотрав’я, а тут уже забори.
Погоджуся з попередніми коментарями: і сюжет здався трохи змішаним.
А от конфлікт героїні з матір’ю, образи відьми та фельдшера дуже сподобалися. І боротьба героїні з самою собою.
Удачі на конкурсі!
Вітаю, авторе!
Хороша задумка у вашої історії.
Загалом – трохи скомкано, всього наплутано: і науки, і магії, і родинних таємниць, і підліткових криз та дитячо-батьківських відносин.
Кінець світу, якийсь трохи відірваний від сюжету: що він би був, що його б не було – це на історію не вплинуло б.
Успіху в подальшій творчості
Загалом, написано непогано, читається легко. Вкінці, правда, все скомкано в купу і багато ліній закриваються звичайним переказом. Василь виявився таким-то, відьма зробила те-то…
Ще в мене склалося враження, що “кінець світу” сюди вписувався, щоб попасти під конкурс. Бо якось апокаліпсис тут відбувається окремо від інших подій. Герої час від часу про нього згадують, але загалом це на їхні дії не впливає.
“–Бісове створіння”.
: Боюся, сучасна молодь висловлює своє невдоволення трохи інакшими словами.
“Однак тепер в мені щось наче зламалося”.
: Може, навпаки – скріпилося?
Ця історія викликала в мене когнітивний дисонанс: починалося все, як справжнє очікування кінця світу, замішане на науковій чи близьконауковій фантастиці. А потім бац! : магія, відьми, химородники… Якісь містичні розбірки, котрі до очікування кінця світу мають невідомо яке відношення. А про сам Апокаліпсис повторно згадали лише в кінці – і на тому дякую.
Із цього твору можна зробити два різних.
Тому процитую слова героїні:
“Від цього роздвоєння зробилось погано: я була не в змозі здійснити вибір”.